У Тирасполі на 23 жовтня анонсували масову акцію проти економічної політики Молдови. Керівництво невизнаного Придністров’я говорить про «блокаду», а Кишинів — про поступове запровадження однакових податкових правил. На тлі суперечок регіон входить у зиму з невизначеністю щодо постачання газу. Для Вінниччини, яка має спільну ділянку кордону з Придністров’ям, ситуація має ще й безпековий вимір.
Організатори назвали захід «зібранням народу Придністров’я». За анонсом підконтрольного Тирасполю інформагентства, учасники мали пройти центральною вулицею міста до площі Суворова, де на полудень призначили мітинг. Ініціатор — «Загальнопридністровський народний форум», який, за даними молдовського видання NewsMaker, очолює керівник невизнаного регіону Вадим Красносельський.
Це не перший такий виступ восени: у вересні акції з аналогічними вимогами відбувалися у Бендерах. Нинішній конфлікт має конкретну причину — зміни у правилах оподаткування придністровського бізнесу. Проте економікою протистояння не обмежується: за вплив на регіон змагаються Кишинів і Тирасполь, а росія зберігає там військову присутність.
Через що виник конфлікт
Із 1 вересня 2026 року уряд Молдови почав поетапно поширювати ПДВ та акцизи на окремі категорії товарів, які ввозять економічні оператори з Придністров’я. На першому етапі йдеться, зокрема, про алкоголь, тютюн, парфумерію, коштовності та деякі транспортні засоби. Наступні етапи уряд передбачив на 1 січня та 1 квітня 2027 року. Повністю уніфікувати податковий режим планують до 2030-го. Таке рішення оприлюднив уряд Молдови.
Кишинів пояснював зміни прагненням створити спільні економічні правила для підприємств з обох берегів Дністра. Тирасполь натомість стверджує, що податки скорочують доходи підприємств і місцевого бюджету, ставлять під загрозу робочі місця та соціальні виплати. Це позиція організаторів акції, а не незалежно підтверджений розрахунок втрат.
Показово, що молдовська влада пропонує не лише збирати податки. У жовтні вона винесла на громадське обговорення проєкт Фонду конвергенції, який має підтримувати зближення двох берегів Дністра. Йдеться поки саме про проєкт і консультації, а не про вже виплачені кошти.
Чому Кишинів називає мітинг політичним спектаклем
Віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Валеріу Ківер 21 жовтня назвав майбутній мітинг «дешевим політичним спектаклем». За його оцінкою, керівництво Придністров’я намагається одночасно продемонструвати внутрішню єдність і переконати зовнішню аудиторію, що Кишинів чинить тиск на населення регіону.
Водночас віцепрем’єр визнав, що невдоволення частини жителів пов’язане з реальними проблемами, які, на його думку, потрібно розв’язувати через поступову реінтеграцію. Тобто сторони по-різному оцінюють не тільки нові податки, а й те, хто має відповідати за економічне майбутнє Придністров’я.
Газова невизначеність перед зимою
У цій суперечці є ще один важливий чинник — енергетика. У плані підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років Міністерство енергетики Молдови вказало на ризик раптового обмеження або припинення постачання газу до Придністров’я. Для регіону передбачили створення запасів у 135,9 мільйона кубометрів до 1 листопада. Це плановий обсяг, а не підтвердження того, що весь газ уже накопичено.
19 жовтня представник тираспольської адміністрації Віталій Ігнатьєв заявив, що там розраховують на продовження газопостачання протягом осені та зими і ведуть консультації з російською стороною. Це очікування Тирасполя, а не гарантія безперебійних поставок.
Сама Молдова з 26 вересня запровадила на 60 днів надзвичайний стан в енергетичному та гідрологічному секторах. Молдовський уряд назвав цей крок запобіжним — на випадок перебоїв з електрикою, газом, пальним і водою. Це рішення стосується ризиків для всієї країни, а не є свідченням уже здійсненого відключення Придністров’я.
Що це означає для Вінниччини
Придністровський регіон Молдови безпосередньо прилягає до частини Вінницької області. Саме тому події там не можна розглядати лише як внутрішньомолдовську політичну суперечку. У регіоні залишаються російські військові, хоча чисельність та можливості контингенту різні джерела оцінюють неоднаково.
У січні 2026 року Вінницька обласна військова адміністрація повідомляла про нарощування захисних рубежів і додаткові мінно-вибухові загородження на окремих ділянках прикордонної смуги в Тульчинському та Могилів-Подільському районах. Громадян просили не відвідувати прикордонну смугу без дозволу та не наближатися до позначених небезпечних місць.
8 квітня заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса розповів, що у російських планах з’являвся задум створення «буферної зони» на Вінниччині з боку Придністров’я. Водночас він наголосив, що тоді не бачив у росії сил для реалізації такого наміру.
Отже, нинішній мітинг у Тирасполі насамперед пов’язаний із податками, відносинами з Кишиневом та економічними труднощами регіону. Публічних доказів того, що саме акція 23 жовтня є початком воєнної операції проти України, немає. Але російська військова присутність і близькість Придністров’я до Вінниччини залишаються причинами стежити за розвитком подій — без перебільшення загроз і без ігнорування реальних ризиків.
