Служба безпеки України повідомила про викриття спільно з Національною поліцією семи схем ухилення від мобілізації в різних регіонах країни та затримання десяти організаторів. Один із епізодів стосується Вінниччини. У центрі уваги слідства опинилися керівниця медзакладу, яка є депутаткою районної ради, та голова лікарсько-консультативної комісії.
За словами речників пресцентру СБУ, посадовиці медзакладу на Вінниччині оформлювали військовозобов’язаним документи про тяжкий стан здоров’я їхніх родичів. Точніше, висновки, за якими близькі люди начебто не могли самостійно пересуватися або обслуговуватися й потребували постійного догляду. Це відкривало чоловікам можливість отримати відстрочку від мобілізації.
Схожі оборудки, за інформацією СБУ, викривали на Київщині, Закарпатті, у Кропивницькому, Житомирі та на Львівщині. Але у вінницькому епізоді є суттєва деталь: одна з фігуранток очолює комунальний медичний заклад і водночас має депутатський мандат.
Вінницька обласна прокуратура уточнила обставини вінницької справи, зазначивши, що за процесуального керівництва прокурорів двом лікаркам комунальної установи Гайсинського району повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114-1 КК — перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період. За даними прокуратури, слідство наразі встановило три епізоди, а можливі інші випадки ще перевіряє.
Імен підозрюваних ані в СБУ, ані в прокуратурі не назвали.
За інформацією «Ми Вінничани», йдеться про Тростянецький центр первинної медико-санітарної допомоги в Гайсинському районі. Це комунальне підприємство Тростянецької селищної ради.
Заклад очолює Людмила Скапровська. У 2020 році вона стала депутаткою Гайсинської районної ради від «Європейської Солідарності», партії Петра Порошенка. Посадовиця також є членкинею постійної комісії райради з питань планування, бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку. Раніше, у червні 2016 року, Скапровську обрали головою Тростянецької районної ради після дострокового припинення повноважень Юрія Солодкого. Тоді вона теж представляла політичну силу Порошенка. До того завідувала амбулаторією сімейної медицини в Северинівці.
За версією слідства, у Тростянці до медичних висновків вносили недостовірні відомості про стан здоров’я людей, які нібито не могли самостійно пересуватися чи обслуговувати себе та потребували постійного стороннього догляду. За визначених законом умов такі документи можуть бути підставою для відстрочки від мобілізації їхніх родичів.
За твердженням обвинувачення, директорка медзакладу давала підлеглим лікарям вказівки щодо підготовки неправдивих висновків. У матеріалах кримінального провадження описано відповідні епізоди у квітні та червні 2026 року.
Під час розслідування правоохоронці також перевіряли інформацію про 17 військовозобов’язаних, які, за оперативними даними, отримали відстрочки на підставі таких документів.
Окрему увагу слідчі звернули на трьох жінок, які після оформлення висновків про потребу в догляді продовжували офіційно працювати. Правоохоронці вважають це однією з ознак можливої фіктивності документів.
Після повідомлення обом фігуранткам про підозри за ч. 1 ст. 114-1 КК, суд обрав директорці медзакладу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 133 120 гривень.
Голові лікарсько-консультативної комісії суд призначив цілодобовий домашній арешт до 14 грудня 2026 року включно. Слідство також наполягало на її триманні під вартою, однак суд не знайшов достатніх підстав вважати, що м’якший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Тепер, за словами представників Вінницької обласної прокуратури, обидва судові рішення оскаржують в апеляційному порядку. Прокуратура просить застосувати до обох підозрюваних тримання під вартою.
До речі, це не перша історія Людмили Скапровської з порушенням антикорупційного законодавства. Її ім’я вже фігурує у державному реєстрі корупціонерів. У жовтні 2024 року Гайсинський районний суд розглянув справу про несвоєчасне подання депутаткою декларацій одразу за три роки — 2021-й, 2022-й і 2023-й. Усі три вона подала лише 17 червня 2024 року. На судовому засіданні посадовиця визнала порушення, пояснивши, що не встигла задекларувати статки вчасно через зайнятість на роботі. Суд визнав її винуватою в адміністративних правопорушеннях, пов’язаних із корупцією, за частиною першою статті 172-6 КУпАП та оштрафував на 850 гривень.
