У Вінниці суд відправив до СІЗО двох відомих керівників промислового підприємства, які, попри війну, за версією слідства, продовжували постачати продукцію до росії. Щоб обійти заборони, вони створили сімейну фірму-прокладку, оформили сертифікацію за російськими стандартами та забезпечили товар необхідним маркуванням. За два роки через цю схему було експортовано продукції на понад 1 мільйон доларів США. Майже за таким самим алгоритмом працювало ще одне підприємство на Вінниччині. Як діяли ці схеми та хто за ними стоїть – читайте в розслідуванні «Ми Вінничани».
У Вінниці 21 лютого 2025 року суд обрав запобіжний захід для двох керівників заводу, які після початку повномасштабного вторгнення продовжували постачати продукцію до рф. Щоб обійти заборону, товар надсилали через Казахстан, використовуючи схему так званого «паралельного імпорту». Про це проінформувала прес-служба Вінницького міського суду. Суд задовольнив клопотання обвинувачення та ухвалив тримання підозрюваних під вартою строком на 60 днів.
У суді не назвали ані імен затриманих, ані назви підприємства, проте, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про керівника АТ «Ямпільський приладобудівний завод» Валерія Кожухаря та його заступника Валерія Лубковського. За версією слідства, вони організували незаконну схему експорту продукції українського виробництва до рф через Казахстан. Зокрема, постачали газові лічильники «Омега», що використовуються у промисловості. Для цього у травні 2022 року було створено ТОВ «Торговий дім «Ямпільський приладобудівний завод», засновницею якого стала донька Кожухаря Альона Дунайська, а директором – Лубковський. Офіційно компанія займалася зовнішньоекономічною діяльністю, яка не підпадала під санкційні обмеження. У червні 2022 року «Торговий дім» уклав контракт із казахстанською компанією «Все для газа и води», зареєстрованою в місті Уральськ, яка стала посередником у постачанні. Надалі лічильники переправлялися до російської компанії «Евразия-Трейд», що входить до мережі «Группа компаний Super газ». Для безперешкодного експорту український завод пройшов сертифікацію продукції за російськими стандартами, забезпечив відповідне маркування та дотримався всіх технічних вимог, необхідних для реалізації товару на ринку рф.
За даними слідства, у 2022–2024 роках через цю схему було поставлено щонайменше 40 000 газових лічильників на загальну суму понад 1 мільйон доларів США. Правоохоронці вважають, що така діяльність не лише підривала санкційну політику, а й сприяла зміцненню економіки країни-агресора, що могло мати прямий або опосередкований вплив на її військові дії проти України.
Підозрювані та їхні адвокати заперечують обвинувачення, наголошуючи, що діяльність підприємства була суто комерційною і не мала на меті підтримку росії.
Водночас, згідно з інформацією аналітичної системи YouControl, серед власників АТ «Ямпільський приладобудівний завод» значиться дружина Валерія Кожухаря Валентина Кожухар (39,3% власності), а також громадяни рф із Самари – Олексій Макогон, Михайло Медвєдєв і Дмитро Мельников, кожен із яких володіє часткою 13,34%.
Валерій Кожухар у минулому очолював Ямпільську районну державну адміністрацію та був депутатом Ямпільської районної ради від Партії регіонів у 2010–2015 роках. У 2016 році він обласною владою Вінниччини був визнаний «Людиною року». Його донька Альона Дунайська у 2017 році звільнилася з посади головного державного інспектора Вінницької ОДПІ.
Валерій Лубковський у 2020 році балотувався до Вінницької обласної ради та Ямпільської міської ради від партії «За майбутнє», проте не був обраний. У 2010 році він очолював Вінницький обласний та Ямпільський районний осередки маргінальної партії «Нова політика», котрою керував високопосадовець часів Кучми та Януковича Володимир Семиноженко, який останній раз проявляв себе у політиці, невдало балотуючись у Харківську обласну та міську ради від нині забороненої проросійської партії «Наш край» у 2020 році.
У 2022 році також повідомлялось про викриття керівництва одного з машинобудівних заводів на Вінниччині, яке за аналогічною схемою експортувало до рф комплектуючі, що використовуються у військовій техніці. За даними СБУ, йшлося про шестерні, секційні насоси, гідромотори та інше гідравлічне обладнання.
Два роки тому СБУ також не розголошувала назву підприємства, однак, за інформацією «Ми Вінничани», тоді Головне управління Служби безпеки України в АР Крим відкрило кримінальне провадження щодо можливої незаконної співпраці з російськими компаніями керівництва ТОВ «Вінницький агрегатний завод» та його афілійованих структур, зокрема ТОВ «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод».
За даними слідства, підприємство, що спеціалізується на виробництві комплектуючих для машинобудівної галузі, зокрема гідравлічного обладнання, ймовірно, експортувало свою продукцію до рф, де вона могла використовуватися у військовій техніці.
Постачання здійснювалися через фіктивні контракти з казахстанськими та узбекистанськими компаніями, які формально виступали отримувачами товарів. Вантажі перевозилися територією України, Румунії, Болгарії, Туреччини та Азербайджану, після чого надходили до Казахстану. Однак фактично товари реекспортувалися до росії та потрапляли до кінцевих споживачів у Липецьку, Челябінську та Курську.
Фінансові операції проводилися через рахунки в європейських банках, зокрема в Польщі, що дозволяло приховувати походження платежів. Частина коштів конвертувалася через підконтрольні компанії-нерезиденти, що значно ускладнювало їхнє відстеження для українських правоохоронців.
Слідство у цій справі досі триває.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, 99% власності ТОВ «Вінницький агрегатний завод» належить вінничанці Аллі Заброцькій – матері судді Вінницького окружного адміністративного суду Людмили Заброцької.
У своїй декларації родинних зав’язків суддя Заброцька зазначила, що має численних родичів у судовій та нотаріальній системах. Її двоюрідна сестра Вікторія Мацедонська працювала суддею Київського апеляційного адміністративного суду (2014–2018 роки), а згодом стала суддею Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді. Інша двоюрідна сестра, Ніна Мацедонська, була помічником судді в Апеляційному суді Вінницької області (2014–2018 роки), а потім перейшла до Вінницького апеляційного суду. Дружина рідного дядька, Лариса Ляліна, обіймала посаду судді Апеляційного суду Вінницької області (2014–2015 роки). Двоюрідні сестри Інна Скутельник і Світлана Кметюк у той самий період працювали приватними нотаріусами у Вінницькому міському нотаріальному окрузі.
