Пропрезидентська партія «Слуга народу» вкотре намагається засекретити статки, нажиті чиновниками під час війни. Верховна Рада найближчим часом може розглянути відповідний законопроєкт, який під виглядом «підвищення безпеки оборонних підприємств» обмежить доступ до державних реєстрів нерухомості та земельного кадастру. Ініціатива вже викликала обурення антикорупційних органів і журналістів, адже може поставити хрест на розслідуваннях про незаконне збагачення високопосадовців.
Хто стоїть за законопроєктом?
Авторами документа виступили нардепи від «Слуги народу» Ігор Фріс, Сергій Демченко та Володимир Ватрас. Проєкт підтримав Комітет ВР з питань правової політики під головуванням ще одного «слуги» Дениса Маслова. За словами першого заступника керівника Комітету з питань податкової та митної політики Ярослава Железняка (партія «Голос»), голосування за нього в першому читанні може відбутися найближчим часом.
Що пропонується?
У пояснювальній записці мета законопроєкту – «підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств». Для цього планується:
- Обмежити доступ до даних про оборонні підприємства, їхню діяльність і місцезнаходження в реєстрах нерухомості.
- Приховати інформацію про розташування всіх об’єктів нерухомості у витягах із реєстрів на час воєнного стану та рік після його завершення.
- Дозволити правоохоронцям отримувати виписки про осіб, які запитували дані з реєстрів, протягом воєнного стану та трьох років після нього.
- Закрити доступ до земельного кадастру на тих же умовах.
Чому це проблема?
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) зазначила, що обмеження торкнуться не лише оборонних об’єктів, а й усієї нерухомості, що виходить за рамки заявленої мети. Журналіст-розслідувач «Схем» Георгій Шабаєв попереджає: «Під приводом війни хочуть закрити дані про власників будинків, квартир, офісів і земель. Без реєстрів розслідувати приховані статки чиновників стане неможливо».
Реєстри як інструмент викриття корупціонерів
Доступ до реєстрів уже допоміг знайти підозріле майно чиновників, зокрема:
- Дмитра Вербицького, екс-заступника генпрокурора: розслідувачі проєкту «Схеми» з’ясували, що він жив у таунхаусі в котеджному містечку «Коник», купленому племінником за заниженою ціною. Його дівчина, Христина Ільницька, стала власницею Porsche за 100 тис. доларів США і котеджу за 1,2 млн. доларів, попри дохід у 360 тис. гривень за 10 років. Після розголосу Вербицький звільнився, а проти нього відкрили кримінальну справу.
- Павла Кириленка, голови АМКУ: за даними журналістів «Радіо Свобода», родина Кириленка за 2020–2023 роки придбала майно на 70 млн. гривень, зокрема маєтки й квартири, оформлені на родичів без доходів. НАБУ підозрює його в незаконному збагаченні на 56,2 млн. гривень, суд призначив заставу в 30 млн. гривень.
Якщо закон приймуть
Журналіст-розслідувач проєкту «Схеми» Георгій Шабаєв застерігає: ухвалення законопроєкту в чинній редакції поставить хрест на розслідуваннях про приховані статки високопосадовців. «Без доступу до реєстрів такі викриття стануть неможливими, а корупція в умовах війни розквітне з новою силою», – наголошує він. На думку Шабаєва, документ у нинішньому вигляді здатен сховати майно чиновників за ширмою «безпеки».
Чи вдасться його ухвалити, залежить від голосування у Верховній Раді – а також від того, чи зможе суспільство перешкодити черговій спробі «Слуги народу» захистити інтереси своїх мародерів.
