Здавалось би, у період війни правоохоронні органи мають бути максимально зосереджені на забезпеченні національної безпеки, однак поточні кримінальні справи свідчать про інші пріоритети деяких посадовців. Ситуація навколо старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Управління СБУ у Вінницькій області В’ячеслава Катеринича та начальника відділу прикордонної служби «Соломоново» Чопського загону Олександра Марущака наочно показала, як службові повноваження можуть перетворюватися на інструмент вибудови високоприбуткових тіньових схем із вимаганням рекордних хабарів. Водночас ця справа, схоже, демонструє ще одну типову тенденцію — резонансні кримінальні провадження поступово перетворюються на затяжні судові процеси, що нагадують безкінечні телесеріали.
За інформацією видання «Слово і діло», Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 15 травня 2026 року суд продовжив до 15 липня 2026 року включно строк дії обов’язків, покладених на обвинуваченого офіцера СБУ В’ячеслава Катеринича. Раніше йому продовжували запобіжний захід із альтернативою внесення застави у розмірі 6 мільйонів гривень. Після внесення застави Катеринич вийшов з-під варти, однак наразі зобов’язаний носити електронний браслет, здати закордонні паспорти, повідомляти про зміну місця проживання та не залишати межі Вінницької області без дозволу суду. Його обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди у межах корупційної схеми, пов’язаної з шантажем.
Як раніше повідомляли «Ми Вінничани», В’ячеслав Катеринич перейшов до лав СБУ у 2021 році. До цього він працював у Державній прикордонній службі України, де очолював відділ внутрішньої безпеки Сумського прикордонного загону. Цікаво, що ще у 2015 році його ім’я фігурувало у статусі свідка у справі про масштабну контрабанду через пункт пропуску «Попівка». Очевидно, специфічний досвід роботи на кордоні згодом згодився офіцеру для реалізації схеми збагачення, але вже у ролі шантажиста. Отримавши доступ до службової інформації, Катеринич зібрав детальний компромат на прикордонника Олександра Марущака. Матеріали містили відомості про ймовірні корупційні зловживання на пункті пропуску, а також делікатні аудіо- та відеозаписи особистого життя Марущака, які фіксувалися у його власному автомобілі протягом півтора року.
Жертва шантажу — Олександр Марущак — теж далеко не пересічний службовець. Походження майна його родини викликає обґрунтовані сумніви. Зокрема, йдеться про маєток в Ужгороді орієнтовною вартістю близько 400 тисяч доларів, квартиру у бізнес-класі ЖК «Баварія» вартістю біля 100 тисяч доларів, оформлену на родичів дружини, а також автопарк із кросоверів Toyota RAV4 та Mazda CX-5. При цьому мати Марущака працювала завідувачкою дитячого садка, що навряд чи могло пояснити такі статки. За оперативними даними, які фігурували в ході розслідування, неофіційний щомісячний дохід прикордонника з корупційних оборудок міг сягати 40–50 тисяч доларів США.
Для реалізації схеми вимагання Катеринич залучив посередника — мешканця Львівщини Сергія Панькуша, який позиціонував себе як волонтер БФ «Гільдія Незламних». Саме Панькуш відповідав за технічний бік шантажу: придбав анонімні іноземні SIM-карти, створив криптогаманець та особисто зустрічався з прикордонником, демонструючи компромат. Ціна мовчання спочатку була визначена у 350 тисяч доларів. З січня по квітень 2024 року Марущак справно перераховував кошти. Загалом він переказав Панькушу криптовалюту на суму 357 040 USDT (еквівалент понад 357 тисяч доларів США), які посередник конвертував у готівку і передавав Катериничу. Проте апетити змовників зростали: згодом Марущака поставили на «щомісячну абонплату» у розмірі 5000 доларів та вимагали додатково ще 58 000 доларів. Ба більше, Панькуш почав надавати прикордоннику прямі вказівки щодо пропуску конкретних вантажівок із контрабандою через пункт пропуску «Тиса».
Коли тиск став нестерпним, у березні 2024 року Олександр Марущак звернувся із заявою до НАБУ. Наприкінці квітня 2024 року посередника Панькуша затримали у львівському криптообміннику під час отримання чергової транзакції. Панькуш швидко пішов на угоду зі слідством, визнав провину та дав свідчення проти Катеринича й Марущака. ВАКС затвердив цю угоду: посередника засудили до 8 років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном 3 роки, а 2 мільйони гривень його застави спрямували на потреби ЗСУ.
На сьогодні В’ячеслав Катеринич перебуває під судовими обов’язками після внесення застави, судові засідання тривають. Сам Олександр Марущак також отримав підозру від НАБУ за ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція чи надання неправомірної вигоди) та був переведений на службу на Луганщину.
Ця справа залишає відкритими кілька принципових запитань. По-перше, звідки у керівника районного відділу прикордонної служби знайшлися сотні тисяч доларів готівки для виплати шантажистам? По-друге, чому Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) своєчасно не зацікавилося очевидною невідповідністю офіційних доходів та реального стилю життя фігурантів?
