Сьогодні у Гайсинському райсуді на Вінниччині має відбутися черговий раунд «довгограя», який тягнеться як безкінечна мильна опера. У головній ролі – колишній уманський суддя Анатолій Іванов, який є обвинувачуваним у двох кримінальних справах щодо вимагання й отримання хабарів у 2013 та 2014 рр.
Почалося все як у дешевому детективі: хабар у 3000 доларів США за пом’якшення вироку винуватцю смертельної ДТП. Здавалося б, зловили хабарника на гарячому – і справа в капелюсі. Але не тут-то було! У січні 2014 р. Іванова за поданням Генпрокуратури начебто усунули з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Але потім повторно довелося його відстороняти у грудні, і ще двічі у 2015 р. Але і це не завадило Іванову продовжувати, так би мовити, справляти правосуддя. І лише у червні 2016 р. до Верховної Ради внесли подання про звільнення Анатолія Іванова у зв’язку – увага! – із закінченням терміну, на який його було призначено. Звільнений Іванов був лише у вересні 2016 р.
Сам Іванов, починаючи з жовтня 2013 р., періодично оголошував про свою «недовіру судовій системі України» і звинувачував тодішнього головуючого у Вищій раді юстиції Володимира Колесниченка в тиску та зловживанні службовим становищем, – Колесниченко нібито був незадоволений тим, як Іванов розглядав справу, що стосувалася його родичів.
Тим часом поки суддя залишався працювати суддею, він знову виявився не промахом. Якщо вірити слідству, наступна сума хабарю, на якому піймали суддю, – 5000 доларів США. Від вдови! За спадщину, яку «треба відсудити». Але й це не межа! Дізнавшись, що спадок більше, ніж він думав, Іванов, не червоніючи, вимагає вже 46 000 доларів США! Ось він – справжній апетит слуги Феміди! (Остаточна сума хабарю, отримання якого інкримінують Іванову по цій справі – 9 тис. доларів США і 570 тис. грн.).
Правоохоронці вже потирали руки, передчуваючи гучний суд над суддею і додаткові «зірки» на погони. Але Іванов знову «вислизнув». І не просто сховався, а начебто поїхав воювати на Донбас! Правда, достеменно відомо лише про те, що він знявся у відеоролику у військовій амуніції та з автоматом у руках. На відео він закликав своїх колег та правоохоронців виїхати на фронт у зону АТО, щоб зі зброєю в руках захищати державу. Під час патетичної промови Іванова чути вистріли та вибухи. У титрах Іванов позначений як боєць 5-ї роти Добровольчого українського корпусу «Правого сектору» з позивним «Суддя».
Іванов активно заперечує свою провину, стверджуючи, що хабарі йому «підкинули» для дискредитації. Що це було насправді: тиск на правосуддя, або пересічна корупція – сказати мав би суд, або випрадавши колишнього суддю, або засудивши. Але із судом якраз і проблема. Точніше, з судами. І що характерно, з судами на Вінниччині. Бо справи Іванова мандрують роками саме судами Вінниччини: Гайсин, Бершадь, Тульчин… Всюди відкладені засідання, перенесення засідань, безкінечний розгляд нескінченних клопотань.
Навряд чи сьогоднішнє засідання у Гайсинському райсуді поставить крапку хоча б у одній справі Іванова, і знову запитань залишиться більше ніж відповідей. Але одне відомо точно: історія судді Іванова – це яскравий приклад того, як у нашій країні переплітаються брехня, корупція, війна і справедливість, яка часто так і не знаходить дороги туди, де вона повинна бути за визначенням.
