У неділю 18 травня 2025 відбулися важливі вибори одразу в трьох країнах Європи — Румунії, Польщі та Португалії. Результати цих голосувань мають прямий вплив не лише на внутрішній розвиток цих держав, але й на майбутнє Європи загалом, на підтримку України, а також на успіх чи провал планів Кремля зі створення «ворожих режимів» навколо України. Приклади Угорщини та Словаччини свідчать, що росія активно докладає зусиль у цьому напрямку.
Аналіз підрахунку голосів у кожній із країн виявляє спільну тривожну тенденцію: значне посилення впливу популістських право-радикальних сил.
Румунія
У другому турі президентських виборів у Румунії прозахідний незалежний кандидат Нікушор Дан переміг лідера ультраправої партії AUR Джордже Сіміона. Після опрацювання 100% протоколів із виборчих дільниць у другому турі мер Бухареста Нікушор Дан отримав 53,6% голосів, Джордже Сіміон, відомий своїми проросійськими поглядами та забороною на в’їзд до України й Молдови, — 46,4%.
Ця перемога дозволила Румунії уникнути обрання президента, який міг би приєднатися до табору Орбана-Фіцо та блокувати допомогу Україні. Однак майже 46% голосів за ультраправого кандидата — це безпрецедентний рівень підтримки для таких сил у Румунії. Він свідчить про глибокий розкол у суспільстві та неймовірну популярність радикальних поглядів. Лише найвища за 30 років явка та мобілізація виборців, які боялися перемоги Сіміона, дозволили змінити результат першого туру, де Сіміон переміг.
Польща
Перший тур президентських виборів у Польщі, за даними станом на 07:40 19 травня (коли було підраховано 99,45% голосів), показав такі результати: кандидат від правлячої «Громадянської платформи», мер Варшави Рафал Тшасковський, отримав 31,2%. Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість», набрав 29,7%. Чинний президент Анджей Дуда не брав участі у виборах, оскільки вже відбув дві президентські каденції.
Водночас значний результат показали кандидати від ультраправих: проросійський кандидат Славомір Ментцен, відомий своїми відверто антиукраїнськими та антисемітськими заявами, здобув 14,9% голосів, а Гжегож Браун, відомий своїми провокаційними виступами, — 6,4%.
Сукупний результат кандидатів правого та ультраправого спектрів (Навроцький, Ментцен, Браун) у першому турі перевищує 50% голосів. Це означає, що перед другим туром Рафалу Тшасковському доведеться вести складну боротьбу за кожен голос, намагаючись залучити частину молодіжного електорату Ментцена й водночас утримати лівоцентристський сегмент.
Навроцькому ж буде легше консолідувати голоси правих радикалів, хоча він і сам, як зазначається, може бути радикальнішим за чинного президента Анджея Дуду в питаннях українсько-польських відносин.
Ситуація в Польщі, де розклад сил перед другим туром також близький до 50/50 між демократичним та право-радикальним табором, є надзвичайно важливою для України та її місця в Європі. Результат виборів визначить, чи залишиться Польща ключовим союзником у групі країн, що активно підтримують Україну, чи, можливо, змінить свій вектор.
Португалія
Парламентські вибори в Португалії, що відбулися достроково через корупційні скандали, принесли перемогу Соціал-демократам (~36%). Але головною сенсацією став вихід на друге місце ультраправої партії «Chega» (~23,49%), яка змогла обійти традиційно впливових Соціалістів (~22,99%).
Це справжній «політичний переворот» для Португалії. Вперше з часів падіння диктатури у 1974 році ультраправі, у лавах яких є прихильники диктатора Салазара, здобули таке значне представництво в парламенті. Зростання «Chega» вражає: з 1,3% та одного депутатського мандата у 2019 році до понад 23% та понад 20 місць за п’ять років.
Навіть у країні, де багато десятиліть правили ліві та ліберальні сили, спостерігається різкий ріст ультраправих. Це свідчить про загальноєвропейський характер цієї тенденції. «Щеплення» від диктатури, здається, з часом слабшає.
Тенденція
Підсумки виборів у Румунії, Польщі та Португалії засвідчили тривожну реальність: ультраправі та право-радикальні сили стрімко зміцнюють свої позиції на політичній мапі Європи. У Румунії майже 46% виборців підтримали кандидатів правого спектра, у Польщі понад половина голосів у першому турі була віддана правим та ультраправим, а в Португалії ультраправі вперше здійснили історичний прорив, посівши друге місце з результатом понад 23%.
Аналітики наголошують: це тривожне зростання радикальних сил безпосередньо пов’язане з війною, яку російський диктатор путін розв’язав у центрі Європи проти України. Чим довше триває ця кровопролитна агресія, чим більше безпорадності демонструють європейські уряди, тим потужнішими стають популістські рухи, що обіцяють прості, хоч і небезпечні, рішення. У Центральній Європі, де антикомуністичні настрої залишаються сильними, саме ультраправі займають нішу радикальних альтернатив.
