21 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила історичне рішення — ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Цей крок, який обговорювався понад два десятиліття, викликав хвилю емоцій в українському суспільстві. Одні вбачають у цьому значний крок до покарання російських воєнних злочинців, інші ж побоюються потенційних наслідків для українських військових.
Міжнародний кримінальний суд (МКС) — це постійний міжнародний трибунал, створений для переслідування осіб, відповідальних за найтяжчі злочини, які турбують міжнародне співтовариство. Під його юрисдикцію підпадають геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії.
Римський статут — договір, що заснував МКС. Він визначає принципи роботи суду та коло злочинів, на які поширюється його юрисдикція.
Шлях до ратифікації був довгим. Україна підписала Римський статут ще в 2000 році, але тодішній президент Леонід Кучма звернувся до Конституційного суду, який заблокував ратифікацію, посилаючись на неузгодженість документа з Конституцією. Із початком російської агресії в 2014 році питання ратифікації знову актуалізувалося, але Україна визнала юрисдикцію МКС щодо злочинів, скоєних на її території.
Довгий час головним аргументом проти ратифікації був ризик переслідування українських військових з боку МКС. Однак закон про ратифікацію передбачає 7-річний імунітет для українських громадян за воєнні злочини.
Рішення про ратифікацію спричинило широку дискусію серед українських експертів та політиків.
Прихильники ратифікації:
- Марина Бардіна, член Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики: “Ратифікація дає нам низку переваг: представництво українського судді в МКС, участь у виборах суддів, членство в Асоціації країн-учасниць, доступ до фонду допомоги потерпілим”.
- Олег Кулініч, народний депутат: “Україна отримає повний правовий статус в МКС, що дасть змогу повноцінно співпрацювати у розслідуванні та притягненні до відповідальності за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та агресію”.
- Ірина Мудра, заступниця голови Офісу президента України: “Ратифікація надає Україні більше інструментів для притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності”.
Скептики та опоненти ратифікації:
- Юрій Гаврилечко, експерт: “Ратифікація суперечить Конституції України, оскільки вводить до судової системи додатковий орган, не передбачений Основним Законом”.
- Софія Федина, юрист та політик: “Влада поспішила з ратифікацією без належних обговорень і врахування думки військових”.
- Андрій Коровін, політолог: “Римський статут в Україні передчасний, особливо зараз, коли триває війна”.
- Тетяна Даниленко, експерт: “Практична користь від Римського статуту для України сумнівна, а ризики для військових реальні”.
Переваги:
- Збільшення міжнародної підтримки: Ратифікація демонструє світові відданість України принципам міжнародного права та її прагнення до покарання російських злочинців.
- Доступ до інструментів міжнародного правосуддя: Україна отримує можливість тіснішої співпраці з МКС у розслідуванні злочинів.
- Підвищення шансів на покарання російських злочинців: Ратифікація дозволяє Україні наполягати на виконанні ордерів МКС на арешт російських військових і політиків іншими країнами.
- Можливість отримання компенсацій для потерпілих: Українці, які постраждали від війни, матимуть право на компенсації з фонду МКС.
Ризики:
- Маніпуляції з боку Росії: Росія може зловживати Римським статутом для проведення антиукраїнської пропаганди.
- Необхідність зміцнення української судової системи: Щоб захистити своїх громадян від переслідування МКС, Україна повинна забезпечити ефективну роботу національної правоохоронної та судової системи.
**Ратифікація Римського статуту – важливий крок для України на шляху до євроінтеграції та ствердження міжнародного правосуддя. Однак це рішення вимагає від України високого рівня відповідальності та подальших реформ у сфері правосуддя. **
Чи переважать ризики над перевагами? Час покаже, які наслідки матиме цей крок для України.