Шокуюча історія сталась у Гайсині. Оксану Семенюк, колишню депутатку та секретаря міськради Гайсина намагався вбити професійний кілер на замовлення впливових людей. Він вистрелив прямо в серце Оксані та кинув гранату під ноги. Але жінка вижила та змогла повернутись до повноцінного життя. Вона пройшла надскладні операції. Її життя декілька тижнів рятували у реанімації. Шансів отямитись було мало, адже одна з куль, які були у її тілі, застрягла прямо біля серця. Оксана каже, що вона поборола смерть для того, щоб повернутись та боротись за незалежну Україну. Каже, що всю свою діяльність присвячує людям та нашій перемозі. І вже зараз Оксана отримує численні подяки, в тому числі і від Верховної Ради за її великий волонтерський внесок. Заявляє, що продовжить боротьбу із корупціонерами та бандитами. А міському голові Гайсина рекомендує йти на пенсію з короваєм, щоб потім не піти з позором.
– Оксано, 9 жовтня 2022 р. стався замах на Ваше життя. З тих пір Ви живете з кулею біля серця. Розкажіть, коли та як Вас хотіли вбити? Як вдалось вижити?
– Це був дуже страшний день. Ніщо не передбачало біди. Вдень ми з колегами працювали в парку — роздавали безкоштовні обіди для людей. Потім поїхали у заміський будинок, де також займались волонтерською діяльністю. Був вечір. Все, що я почула — це постріл. Першою кулею пробили вікно та вистрілили мені в серце. Я ледь не впала, але втрималась на ногах. Хоч вже і стікала вся кров’ю. Тоді подумала, що війна вже прийшла до нас на Вінниччину. Подумала, що це кляті окупанти так підступно вирішили зі мною розправитись. Тоді навіть і гадки не було, що мене замовили. Це вже зараз я знаю, що вбивство готувала професійна група снайперів. Після першого пострілу розпочалась стрілянина. Летіло багато куль. Одна за одною. Вони хотіли убити нас з колегою. А, коли снайпер зрозумів, що ми ще живі, кинув нам під ноги гранату Ф-1. Ми були безсилі, граната розірвалась і здалось, що з нею розірвались і ми. Все що пам’ятаю — це моє бажання вижити і світло, яке сліпило очі. Хоч бачила я погано, бо вже вся була поранена уламками від скла, пулями та вибухами, але розуміла, що мушу вижити! Тоді ледь дісталась до сусідів, а далі — швидка та лікарні. Мене врятували медики! Я знаю, що тоді багато хто з моїх колег «стратегів» тішився і казав, що от її немає і нікому заважати не буде. Але я заявляю їм всім, що мене це не зламало! Навпаки, кожен показав свою силу. Хтось заявив, що може організувати замах на життя, а я заявила, що можу вижити і далі допомагати людям!
– Оксано, хто замовив вбивство? Чи пов’язано це з деребанщиною землі у Гайсинському районі?
– Я сказала, що не допущу, щоб раздерибанили землю. Адже земля належить громаді, належить людям. Великі бізнесові компанії сьогодні у нашому районі роздерли район і розділили між певними кланами землю. І простому люду доступу сьогодні до землі немає. Так, звичайно, я була неугодна тим, що сказала, що не допущу цього дерибану. Я сказала, що не буду робити те, що хочуть магнати. Я заявляла про це відкрито, ось чому мене «прибрали».
– Чи є можливість у Гайсинській громаді надати землю військовим згідно закону України?
– Я думаю, що землі у Гайсинському районі не буде. Земля розділена. Навіть пасовища стали власністю кланів. Можливо, хлопці, які повернуться, запитають, де земля. Вони захищають українську землю від ворога. Вони мають на неї право. І вони запитають у мера, у депутатів. Це обов’язково відбудеться.
Звісно, в моїх думках є потенційні замовники вбивства… Я не виключаю, що замовне вбивство пов’язане із «стратегією» Гройсмана. Адже підготовка до вбивства тривала не один день. Ці люди слідкували за мною. Вони вивчили мій графік роботи, пересування. Фіксували кожну деталь, кожен мій крок.
– Ви ж були депутатом від «Української стратегії Гройсмана»? Чому Вас звільнили із посади секретаря міськради та виключили із депутатів?
– Так, це правда. Останнє скликання я стала депутатом від правлячої партії «Українська стратегія Гройсмана». Як і сам мер Гайсина 78-річний Гук. 16 років свого життя я присвятила роботі у Гайсинській міськраді. Я працювала з громадою, я працювала для громади. Людина відкрита та пряма. Дуже не люблю несправедливість. Я завжди боролась за справедливість. Завжди хотіла допомогти тим, хто сам не може досягти цієї справедливості. Несправедливість скрізь. Чесних, порядних не люблять ніде.
9 жовтня відбулась сесія міськради. Я прийшла і постало питання про звільнення секретаря з посади. Тобто звільняли мене. За їхніми словами, я порушувала Конституцію. Зізнаюсь, їхні аргументи ще тоді здавались смішними. Тому я подала позов у суд, щоб оскаржити звільнення. Звісно, суд визнав моє звільнення незаконним та прийняв рішення поновити мене на посаді. Проте, для чиновників та депутатів міської ради це нічого не означало. Вони не виконали рішення суду. Сподівались, що це мене зламає. Та навпаки — я стала ще сильнішою…
Повну версію інтерв’ю можна переглянути на каналі «Ми Вінничани» на YouTube:
