В 120-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ (120 ОБрТрО, в/ч А7048) розповіли про сержанта окремого батальйону з Вінниччини Олексія Гаврилова на псевдо «Alex».
За освітою Олексій – історик. Закінчив Вінницький державний педагогічний університет. Працював в органах державної влади у Верховній Раді. Потім сконцентрувався на громадській діяльності. Зокрема, міжнародних відносинах. На війну йшов з посади голови профспілки АТ «Вінницяобленерго».
В тероборону «Alex» прийшов за день до повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2022 р. Отримав перелік документів та довідок, які потрібно було зібрати. А через день вже не потрібні були жодні довідки. А бажаючих стати на захист країни було стільки, що легко можна було сформувати ще один батальйон.
Зараз Олексій – сержант з матеріального забезпечення роти вогневої підтримки окремого батальйону 120 бригади. Все штатне речове та продовольче забезпечення підрозділу проходить через нього.
«Сержантський склад – це стрижень будь-якого війська. Офіцерів мало, а бійцям потрібна постійна підтримка. Зараз має бути одна позиція: або ти в ЗСУ, або для ЗСУ. Мої контакти на всіх щаблях дозволяють посилити підрозділ численною волонтерською підтримкою. Багато друзів та колег активно займаються благодійністю. Ми з побратимами вдячні всім благодійникам за постійну підтримку», – розповідає Олексій.
До лютого 2022 р. «Аlex» не мав жодного військового досвіду. За час служби хлопці з його роти побували на кількох фронтах. Кілька разів Олексій їздив до них у відрядження на Харківщину під Ізюм. А у складі батальйону на Донеччині довелось брати участь у захисті Бахмуту.
«Потрапили ми туди в один з найважчих етапів оборони. У березні цього року були періоди, що всі заходи до міста-фортеці були під вогневим ураженням ворога. Ці дні у Бахмуті тривали ніби вічність. І найстрашніше було те, що не було інформації, чи не взяли місто у повне оточення. Але для мене тоді все закінчилось більш-менш спокійно. Чого не скажеш про деяких наших побратимів, які залишились там навічно», – згадує Олексій.
Він впевнений, що відповідальність – найголовніша риса, яка має бути у сержанта. Відповідальність перед собою, командирами, солдатами.
«Для мене Перемога –запорука подальшого життя України та моєї родини. Я воюю за свою країну і за своїх дітей. Я не хочу, щоб мій син чи донька, коли виростуть, брали до рук зброю. Я бачу їх життя у процвітаючій європейській країні», – каже «Alex».
Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням:
