Шахрайство постійно еволюціонує, адаптуючись до нових технологій, але беззмінно використовує людську довірливість. Вінниччина на теренах України не є винятком. Правоохоронці тут регулярно фіксують випадки обману — від традиційного ошуканства до складних цифрових афер.
Старі схеми в новому обличчі: «зняття порчі»
Попри науковий прогрес, віра людей в магічні сили дає змогу шахраям використовувати її для маніпуляцій. Нещодавно 22‑річна мешканка Луцька через Instagram пообіцяла «зняти порчу» з вінничанки, і зуміла виманити понад 450 тисяч гривень. Наразі її затримано, триває слідство.
Цей випадок нагадує історію 2018 року, коли біля салону краси «Катрін» у Вінниці під приводом допомоги у знаходженні відділення «Нової Пошти» жінка ромської національності зав’язала розмову з жителькою Вінниці, яку переконала, що на її сім’ю «накладено порчу» і треба провести ритуал очищення. Вінничанка погодилась і відвезла «ворожку» до свого дому та передала їй 5000 гривень, 150 євро, 150 000 доларів США та значну кількість золотих прикрас, усього на суму 5 125 397,55 гривень. Ця срава спочатку завершилась вироком у 10 років тюрми для «ворожки», потім вирок відмінили і справа загрузла у судах, що свідчить про складність боротьби з шахрайськими злочинами. До того ж, не всі випадки закінчуються затриманням злочинців. Так, 12 грудня 2015 року біля магазину «Гуси Лебеді» у Могилів‑Подільському дві невідомі особи під приводом «зняття порчі» обманом заволоділи майном місцевої жительки. Вони виманили 1070 доларів США, 535 євро, 2100 гривень та золоті вироби. Ця справа залишилася нерозкритою.
Цифрове шахрайство: нова загроза
Прогрес відкрив шахраям нові можливості для злочинів. Ось кілька найпоширеніших схем обману.
Фішинг. Шахраї телефонують, видаючи себе за представників банків чи мобільних операторів, і випитують конфіденційну інформацію. 30 липня 2024 року зловмисник, представившись співробітником служби безпеки банку, зателефонував жительці Вінницької області та повідомив про підозрілу активність на її банківській картці. Під приводом запобігання «незаконним операціям» шахрай виманив у неї паролі, що дозволило йому отримати доступ до коштів жінки. В результаті з її картки було списано 48 904 гривні.
Фейкові сайти. Підроблені ресурси вводять людей в оману, змушуючи їх ділитися особистими даними. 18 лютого 2024 року мешканка Вінниччини у групі свого села у месенджері Viber отримала повідомлення з посиланням нібито на сайт оформлення соціальної допомоги від ООН. Перейшовши за посиланням, жінка потрапила на фальшиву сторінку, де ввела свій номер телефону та код підтвердження, який надійшов їй у SMS. Таким чином, шахраї отримали доступ до її банківського рахунку, вони збільшили кредитний ліміт на рахунку потерпілої та кредитні кошти кількома переказами перевели на свої рахунки.
SIM-свопінг. Шахраї підмінюють SIM-картку жертви, отримуючи контроль над банківськими рахунками. У листопаді 2024 року зловмисник, представившись працівником мобільного оператора, зателефонував мешканці Вінницької області під приводом продовження терміну дії її SIM-картки. Під час розмови шахрай виманив у потерпілої код підтвердження, який надійшов їй в SMS-повідомленні. За допомогою цього коду зловмисник підмінив SIM-картку жертви, отримавши повний доступ до її мобільного номеру. Оскільки номер телефону потерпілої був «прив’язаний» до банківських рахунків, шахрай отримав доступ до її фінансів. Він вкрав з рахунків 180 000 гривень, оформивши на ім’я жінки три кредити через покупки в магазині міста Дніпро.
