У Вінницькій області правоохоронці викрили схему розкрадання бюджетних коштів у сфері освіти. У центрі справи — колишній директор ліцею, якого підозрюють у фіктивному працевлаштуванні працівників та привласненні сотень тисяч гривень. Втім, за офіційними повідомленнями правоохоронців криється значно ширша історія, яка розкриває цілу низку зловживань у навчальних закладах.
8 квітня 2026 року речники поліції та прокуратури Вінницької області повідомили про оголошення підозри колишньому директору одного з ліцеїв Гайсинського району (у прокуратурі уточнили, що йдеться про один із навчальних закладів Бершадської громади). За даними слідства, посадовець протягом 2023–2025 років організував схему розкрадання бюджетних коштів через фіктивне працевлаштування.
У штаті закладу числилися вісім осіб, які фактично не виходили на роботу і не виконували жодних обов’язків. Натомість на їхні рахунки справно нараховували заробітну плату. Загальна сума збитків, завданих громаді, склала майже 800 тисяч гривень.
Дії ексдиректора кваліфіковано за ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах) та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення) КК України. Прокуратура та поліція наголосили, що йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Правоохоронці традиційно прізвища фігуранта кримінального провадження не назвали. Водночас, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про Дмитра Сокура — колишнього директора Бершадського ліцею № 1 імені Анатолія Матвієнка, який очолював цей навчальний заклад із вересня 2021 року до березня 2025 року.
Кримінальне провадження стало, зокрема, наслідком масштабного аудиту, ініційованого начальницею відділу освіти Бершадської громади Оксаною Тартачною у березні 2025 року. Після цього Сокура було звільнено. Водночас, як стверджували у відділі освіти, звільнений директор забрав ключі від кабінету та викрав фінансову документацію ліцею за чотири роки.
У результаті довелося викликати поліцію, щоб у присутності свідків відкрити двері директорського кабінету, а згодом слідчим довелося відновлювати дані про виплачені працівникам ліцею зарплати за банківськими виписками.
У відділі освіти Бершадської громади вбачали в діях ексдиректора ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 357 КК України — незаконне викрадення, привласнення, пошкодження чи приховування офіційних особливо важливих документів, що унеможливлює діяльність закладу освіти, а також ст. 358 КК України — підроблення офіційних документів.
Однак у відділенні поліції № 1 Гайсинського районного відділу спочатку відмовлялися вносити відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У підсумку відділ освіти Бершадської громади через суд зобов’язав поліцію зареєструвати кримінальне провадження та розпочати досудове розслідування. Хоча це і було зроблено, кваліфікацію справи згодом змінили.
Ситуація навколо Бершадського ліцею № 1 розгортається не лише у кримінальній площині, а й у судах цивільної юрисдикції.
Передусім колишній директор Дмитро Сокур оскаржує своє звільнення — щоправда, поки що безуспішно. Він подав позов до відділу освіти Бершадської громади, вимагаючи визнати звільнення незаконним, поновити його на посаді, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 200 тисяч гривень моральної шкоди. Свою позицію Сокур обґрунтовував тим, що є багатодітним батьком і, за його словами, став жертвою «особистої помсти» керівництва відділу освіти громади.
Паралельно педагоги ліцею в судовому порядку домагаються виплати належних їм коштів, які, за їхніми словами, не були нараховані під час керівництва Сокура. Ці позови яскраво висвітлили порядки, що панують у навчальному закладі.
Директор нараховував зарплату фіктивним працівникам, тоді як реальні педагоги не отримували належних виплат. Зокрема, йдеться про 20-відсоткову надбавку за роботу з дітьми з особливими освітніми потребами. Вчителям пояснювали її відсутність браком фінансування, однак сам директор і його наближені ці доплати отримували регулярно, причому дехто отримував гроші за інклюзивні класи, у яких фактично не проводив занять.
Щодо працевлаштування так званих «мертвих душ», за версією слідства, Дмитро Сокур особисто підписував накази про їхнє призначення та видавав фіктивні довідки. Серед найбільш показових епізодів — «асистенти-привиди», коли в документах значилася працівниця, яка нібито працювала асистентом учителя, хоча фактично в ліцеї її ніхто не бачив; «прибиральниці-невидимки», коли двоє осіб були оформлені на пів ставки, але, за даними слідства, навіть не з’являлися у приміщенні; а також так званий «золотий туалет» — випадок, коли окремим наказом передбачалася доплата за прибирання зовнішнього туалету, що, на думку правоохоронців, могло бути вигаданим приводом для привласнення коштів.
Щоб перевірити ці факти, за рішенням суду слідчі отримали доступ до даних мобільних операторів щодо восьми осіб, які вважаються фіктивними працівниками.
Аналіз білінгу — даних про місцезнаходження телефонів — показав, що в робочий час ці люди перебували за десятки кілометрів від Бершаді. Це суперечить офіційним документам, за якими вони нібито перебували на роботі.
