На Вінниччині готують масштабне розширення одного з найбільших біогазових комплексів регіону. ТОВ «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія», зареєстроване у селі Михайлин Хмільницького району, планує реконструювати діюче підприємство та вдвічі збільшити виробництво біогазу — з 4 тисяч до 8 тисяч кубометрів на годину. Після завершення проєкту підприємство розраховує виробляти близько 72 млн кубометрів біогазу та 35 млн кубометрів біометану на рік. Також планується отримувати до 30 млн кубометрів товарного вуглекислого газу.
Про плани компанії повідомило видання Latifundist.com— спеціалізоване українське онлайн-медіа про агробізнес, яке висвітлює події українського та світового аграрного ринку, публікує новини, аналітику, інтерв’ю та галузеві дослідження. Сайт є головним онлайн-виданням агромедіахолдингу Latifundist Media. Видання послалося на повідомлення про плановану діяльність ТОВ «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія», оприлюднене в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.
Проєкт передбачає будівництво додаткового реакторного парку та встановлення нового обладнання. Реконструкцію планують провести у три черги безпосередньо на території вже діючого комплексу. Після розширення підприємство зможе переробляти до 1,5 тисячі тонн органічної сировини на добу. Йдеться не лише про відходи цукрового виробництва, а й про курячий послід, силос, яблучний жмих, жири та іншу органіку. Крім газу, комплекс має виробляти близько 95 тисяч тонн твердих органічних добрив і 480 тисяч тонн дигестату на рік.
Для Михайлина це далеко не нове виробництво. Будівництво біогазового комплексу розпочали ще у 2018 році, а вже у 2019-му перша черга підприємства була введена в експлуатацію. Проєкт реалізувала Українська технологічна компанія (UTC) — спеціалізоване підприємство, яке займається проєктуванням, будівництвом і оснащенням біогазових та інших енергетичних комплексів.
За даними UTC, перша черга Юзефо-Миколаївського комплексу мала електричну потужність 3,2 МВт і була розрахована на переробку 85 тонн бурякового жому та 115 тонн силосу на добу. Вироблене під час роботи установки тепло використовували для потреб цукрового заводу, а електроенергію продавали в мережу за «зеленим» тарифом.
Втім, підприємство досить швидко почало розростатися. У 2021 році Українська асоціація біоенергетики повідомляла, що на комплексі вже була збудована друга черга: ще один реактор об’ємом 8 тисяч кубометрів, реактор гідролізу та система очищення біогазу. Після встановлення третього двигуна Caterpillar загальна електрична потужність зросла до 5,2 МВт. Тоді ж повідомлялося, що комплекс переробляв близько 900 тонн сировини на добу та отримував до 110 тисяч кубометрів біогазу. Основною сировиною залишався буряковий жом — побічний продукт Юзефо-Миколаївського цукрового заводу.
Цікаво, що економічна модель комплексу від самого початку була пов’язана не лише з продажем електроенергії. У розпал сезону цукроваріння значну частину виробленого біогазу спрямовували безпосередньо на цукровий завод, де ним заміщували природний газ для технологічних потреб. За оцінкою Біоенергетичної асоціації України (UABIO) — неприбуткової громадської спілки, яка об’єднує бізнес та експертів і займається розвитком біоенергетики в Україні, — за тодішніх цін на промисловий газ така схема була вигіднішою, ніж продаж виробленої електроенергії за «зеленим» тарифом навіть з урахуванням 10-відсоткової надбавки.
Водночас саме механізм «зеленого» тарифу став причиною багаторічного фінансового конфлікту компанії з державним «Гарантованим покупцем». Це спеціально створене державою підприємство, покликане закуповувати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, зокрема за «зеленим» тарифом, і таким чином забезпечувати виконання державних гарантій для виробників «зеленої» енергії.
У грудні 2019 року «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» та «Гарантований покупець» уклали договір, за яким державна компанія зобов’язалася купувати всю електроенергію, вироблену біогазовим комплексом за «зеленим» тарифом. Відтоді між сторонами виникли багаторічні суперечки щодо розрахунків, які вже неодноразово ставали предметом судових розглядів.
29 липня 2026 року Господарський суд Києва розглянув черговий позов «Юзефо-Миколаївської біогазової компанії» до «Гарантованого покупця». Підприємство вимагало стягнути 65,04 млн грн, з яких 44,3 млн грн становив основний борг, 4,73 млн грн — три відсотки річних, а понад 16 млн грн — інфляційні втрати.
Причиною позову стала неповна оплата електроенергії, поставленої у лютому–липні 2022 року. За даними суду, за ці шість місяців компанія поставила електроенергії майже на 97,04 млн грн. «Гарантований покупець» сплатив 51,37 млн грн, а решта стала предметом спору.
Державна компанія, зі свого боку, посилалася на те, що «Укренерго» заборгувало їй 14,71 млрд грн за послуги, пов’язані із забезпеченням частки електроенергії з альтернативних джерел. Також «Гарантований покупець» заявляв про наявність у самої біогазової компанії боргу перед ним за послуги з врегулювання небалансів — понад 29 млн грн — та посилався на форс-мажорні обставини.
Суд ці аргументи повністю не прийняв. Він виходив із того, що за укладеним договором «Гарантований покупець» був зобов’язаний оплачувати придбану електроенергію. Саме тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
І це далеко не перша перемога біогазової компанії у судах. У листопаді 2025 року Господарський суд Києва вже стягував з «Гарантованого покупця» на користь підприємства 3,91 млн грн — основний борг, інфляційні втрати та три відсотки річних. У лютому 2026 року апеляційний суд залишив це рішення без змін.
Ще один позов стосувався майже 18,84 млн грн. У жовтні 2025 року суд постановив стягнути з «Гарантованого покупця» понад 18,66 млн грн основного боргу, а також нарахування за прострочення. Таким чином, суперечки між компанією та державним покупцем електроенергії мають уже не одиничний, а системний характер.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Юзефо-Миколаївська біогазова компанія» зареєстроване 26 грудня 2017 року. Статутний капітал підприємства становить 81,25 млн грн, а його керівником із жовтня 2021 року є Олег Джурик. Юридична адреса компанії — село Михайлин Хмільницького району Вінницької області. Основний вид діяльності — виробництво електроенергії.
Структура власності компанії досить розгалужена. Станом на 17 серпня 2026 року 74% її статутного капіталу належить кіпрській компанії Preture Liquid Gas (Cy) Ltd, 16% — Євгену Лукашевичу, ще 10% — ПрАТ «Компанія з управління активами «Карпати-Інвест». Остання діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів пайового венчурного інвестиційного фонду «Екостарт».
Серед кінцевих бенефіціарних власників компанії в реєстрі зазначені Тетяна Захарченко, Євген Лукашевич, Леон Нікіта Захарченко, Поліна Захарченко, Вікторія Крістіна Захарченко, Маргарита Софія Захарченко та Валерій Захарченко. Більшість із них має громадянство Німеччини, а Валерій Захарченко — Кіпру.
Євген Лукашевич пов’язаний із проєктом не лише через свою частку в компанії. Він є керівником Української технологічної компанії (UTC), яка реалізує розвиток Юзефо-Миколаївського біогазового комплексу.
Фінансові показники компанії останніми роками демонструють нестабільну динаміку. У 2025 році її дохід становив 147,361 млн грн, тоді як роком раніше — 160,290 млн грн. Таким чином, за рік дохід підприємства скоротився приблизно на 8,1%. Водночас у 2025 році компанія отримала чистий збиток близько 59 млн грн.
Тепер підприємство розраховує перейти на новий рівень — від виробництва біогазу та електроенергії до масштабного виробництва біометану. Якщо заявлені плани будуть реалізовані, Михайлин отримає комплекс, який щороку зможе переробляти сотні тисяч тонн органічної сировини, виробляти десятки мільйонів кубометрів біометану та додаткові продукти для аграрного сектору.
