Фонд державного майна України вкотре демонструє неабиякий маркетинговий оптимізм, намагаючись продати занедбані державні активи.
Днями відомство опублікувало реліз, у якому запросило бізнес інвестувати у «простір для нових можливостей» та «перспективний об’єкт на Вінниччині». Читаючи такі гасла, непідготовлений читач міг би уявити інноваційний хаб, сучасний коворкінг або бодай доглянуту комерційну нерухомість. Насправді ж за гучними столичними формулюваннями ховається сувора реальність української глибинки — занедбана будівля колишньої ветеринарної лікарні.
Широко розрекламований об’єкт розташований у селищі Муровані Курилівці на вулиці Шевченка. Судячи з фотографій, оприлюднених в аукціонній документації, «простір для нових можливостей» являє собою двоповерхову цегляну будівлю з вибитими шибками, подекуди забитими дошками дверима та хащами, що пробиваються крізь сходи ґанку. Попри очевидні ознаки тривалого запустіння, у документах Фонду держмайна зазначено, що будівля перебуває у «задовільному технічному стані».
Майбутньому власнику пропонують пристосувати нерухомість під офісний, медичний, освітній або логістичний проєкт. Важко не помітити іронію в пропозиції створити сучасний освітній центр чи офіс там, де сьогодні вітер гуляє підвалом площею понад 160 квадратних метрів, а основою потенційного логістичного комплексу має стати старий кам’яний гараж.
Історія цієї будівлі позбавлена будь-якого інноваційного флеру. Колись тут працювала Мурованокуриловецька районна державна лікарня ветеринарної медицини. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, юридичну особу припинили 19 жовтня 2023 року внаслідок реорганізації. Її правонаступником стала Могилів-Подільська районна державна лікарня ветеринарної медицини. Після переїзду установи державі залишився комплекс приміщень загальною площею понад 1200 квадратних метрів, який тепер виставили на приватизаційний аукціон.
Фінансовий поріг входу в цей «перспективний проєкт» виявився доволі скромним. Стартова ціна аукціону, який відбудеться 24 липня, становить лише 715 893 гривні. За суму, якої у великому місті ледве вистачить на місце в підземному паркінгу, держава пропонує придбати двоповерхову будівлю з підвалом, гаражем та господарськими спорудами.
Безумовно, передача покинутого державного майна у приватні руки є цілком логічним економічним кроком. Для подібних об’єктів це часто єдиний шанс отримати друге життя, а не остаточно перетворитися на руїни. Проте разючий контраст між пафосною маркетинговою риторикою Фонду державного майна та реальним станом колишньої районної ветеринарної лікарні мимоволі перетворює звичайну процедуру приватизації на готову сатиричну замальовку. Залишається лише дочекатися аукціону й побачити, чи знайдеться інвестор, який зможе розгледіти за вибитими вікнами той самий «простір для нових можливостей».
