Шаргородська трагедія: доведений до межі чи холоднокровний вбивця?

Місто Шаргород на Вінниччині готувалося до прощання з 16-річним Владиславом Бевзом та 15-річним Миколою Біликом, життя яких було жорстоко обірване вранці 10 вересня по дорозі до школи. В той же час, поки суд відправляв колишнього вчителя за ґрати без права на заставу, його мати розповідала про систематичні знущання над обома її синами, одним з організаторів яких нібито був вбитий підліток.

Офіційна версія правоохоронців лаконічна і страшна: 23-річний колишній учитель Олексій Пономарьов, заздалегідь придбавши ніж-колун, завдав учням численних поранень і втік. Однак за сухою фабулою кримінального провадження ховається інша, не менш моторошна історія — про можливе багатомісячне цькування, яке, за словами матері підозрюваного, могло стати детонатором трагедії.

Офіційна версія: суд і слідство

Реакція правоохоронної системи була миттєвою. Як повідомили у Відділі комунікації поліції Вінницької області, зловмисника затримали протягом години у полі за 5 кілометрів від місця злочину.

Вже 11 вересня Вінницький міський суд, розглянувши матеріали слідства, обрав для Пономарьова найсуворіший запобіжний захід — 60 діб тримання під вартою без права внесення застави.

Участь у закритому судовому засіданні взяв особисто керівник Вінницької обласної прокуратури Олег Ткаленко, що підкреслило резонанс справи. «Право на життя є невід’ємним та непорушним… І жодна особа, за будь-яких обставин, причин чи мотивів, не має права позбавити життя іншу людину», — наголосив він, підтримавши клопотання про безальтернативний арешт.

Дії підозрюваного кваліфіковано за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України — умисне вбивство двох осіб, що передбачає довічне ув’язнення. Серед основних версій слідство розглядає «ймовірний конфлікт між ексвикладачем та одним із потерпілих».

Інший бік трагедії: сповідь матері

Поки офіційне слідство шукає мотиви, ексклюзивний репортаж журналістів ТСН.ua відкрив шокуючу іншу версію.

Мати підозрюваного у вбивстві Олексія Пономарьова, пані Оксана, не виправдовуючи сина, розповіла про можливі причини, що призвели до фатального ранку. За її словами, Олексій тривалий час був об’єктом цькування з боку групи учнів.

Жінка стверджує, що один із загиблих хлопців систематично зривав уроки та конфліктував із молодим учителем. Коли Пономарьов намагався встановити дисципліну, учень поскаржився матері, яка публічно висловлювала невдоволення педагогом.

За словами пані Оксани, її син хотів звільнитися ще до Нового року, але його вмовили залишитися. Після цього, за словами матері, знущання стали системними: «Це була ціла «шайка», яка його провокувала».

Школярі нібито приходили до нього додому, стукали у двері та надсилали образливі повідомлення. Але найстрашніше, за словами матері, відбувалося з її молодшим, 13-річним сином. Вона стверджує, що один із загиблих, Владислав Бевз, систематично бив хлопця у шкільному автобусі. Інші діти, за її словами, долучалися до побиттів, а одна з дівчат знімала це на відео.

«Вони його, молодшого сина, можливо, хотіли довести до самогубства… Він навіть не міг розповісти, просто плакав», — згадує пані Оксана.

Кульмінацією, на її думку, міг стати черговий напад на молодшого брата. Після цього Олексій не спав усю ніч, а вранці пішов з дому, зателефонувавши батькові зі словами: «Все дуже погано…».

«Мій син дуже порядний і стриманий. Завжди готовий допомогти. Його просто довели», — емоційно підсумовує жінка, називаючи імена ще трьох учнів та дівчини, які, на її думку, брали участь у цькуванні.

Реакція поліції

Інформація про булінг не залишилася поза увагою правоохоронців. Поліція Вінниччини оперативно повідомила, що розпочала перевірку фактів, оприлюднених у ЗМІ, водночас зазначивши, що станом на 12 вересня 2025 року жодних офіційних заяв щодо побиття 13-річного хлопця ні від рідних, ні від школи не надходило.

Варто зауважити, що повідомлення поліції було зроблене у характерному для вінницьких полісменів «езоповому» стилі щодо резонансних справ, тобто таким чином, що людям, які не заглиблені в тему, важко взагалі зрозуміти, про що саме йдеться.Дослівно відомості поліції прозвучало так:

«Поліція Вінниччини проводить перевірку інформації, висвітленої на сайті одного з видань. У матеріалі йдеться про приниження та побиття 13-річного хлопця іншими дітьми.
Станом на 12 вересня повідомлень чи заяв від рідних хлопця або адміністрації навчального закладу з цього приводу до поліції не надходило. Поліцейські зареєстрували відомості, встановлюються деталі, триває перевірка».

Версія педагогів Копистиринської школи

В той же час, як вже повідомляли «Ми Вінничани», 24 червня 2025 року у Шаргородському районному суді розпочався розгляд справи щодо Олександра Пономарьова за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Потерпілим у цій справі був один із загиблих школярів — Микола Білик.

Працівники Копистиринської гімназії Шаргородської міської ради розповіли журналістам hromadske про суть справи та свою версію конфлікту між Пономарьовим і школярами.

За словами педагогів, він приєднався до колективу у жовтні 2024 року. Тоді з гімназії звільнилася досвідчена вчителька англійської, яку колеги характеризували як «хорошу фахівчиню». На її місце попередня директорка запросила 23-річного Пономарьова, призначивши його викладати англійську мову у молодших класах та у 5–6-х класах на неповну ставку.

Невдовзі між новим педагогом і п’ятикласниками почали виникати конфлікти: діти скаржилися, що він лаявся та шарпав їх. Однак тодішня директорка, за словами нинішнього керівництва гімназії, не реагувала на скарги, а навпаки – захищала вчителя. Нова очільниця пригадує випадок, коли мати одного з учнів прийшла поскаржитися на образи з боку Пономарьова. У відповідь директорка пригрозила викликати поліцію на саму жінку.

Згодом ситуація дійшла до відділу освіти. Директорка написала заяву про звільнення за власним бажанням, проте вчитель залишився працювати — формальних підстав для його звільнення тоді не знайшли.

Кульмінація конфліктів настала у квітні 2025 року. За свідченнями колег, під час повітряної тривоги школярі перебували в укритті, де між Пономарьовим і п’ятикласником Миколою Біликом, який згодом загинув унаслідок нападу 10 вересня, виникла сутичка. Заступниця директора почула шум і побачила, як інший учитель розбороняє конфлікт. За її словами, Пономарьов тримав Миколу за шию у задушливому захваті.

Свого вчинку вчитель не пояснив, однак погодився написати заяву на звільнення. Мати школяра звернулася до поліції, і справу мали розглядати в суді наприкінці вересня.

Шаргородська трагедія поставила перед суспільством болючі питання. З одного боку — жорстоке, заздалегідь сплановане вбивство двох підлітків. З іншого — моторошні, хоч і не підтверджені офіційно, свідчення про багатомісячне насильство, яке могло перетворити вчителя на вбивцю.

Крапку у цій справі поставить слідство та суд, які мають встановити вину Олексія Пономарьова. Та чи зможе слідство розплутати клубок шкільних стосунків, що призвели до непоправної біди, і чи почує суспільство тихі сигнали дитячого відчаю до того, як вони переростуть у криваву розправу?

Наразі у Шаргороді готуються ховати дітей, а країна вкотре здригнулася від усвідомлення того, наскільки тонкою є межа між жертвою та катом.