На тлі тотального дефіциту коштів на оборону, центральна влада запустила чергову ініціативу, яку експерти вже охрестили вершиною економічного популізму. Відтепер і Вінниччина офіційно долучилася до так званого Національного кешбеку на пальне. Вінницька обласна військова адміністрація урочисто відзвітувала про «новий інструмент підтримки», який діятиме аж до 1 травня 2026 року, сором’язливо замовчуючи, яку ціну за цей атракціон небаченої щедрості заплатить порожній державний бюджет країни, що воює.
Варто нагадати, що сама ідея роздавати гроші за заправку авто виникла у владних кабінетах як реакція на подорожчання нафти на світових ринках і, відповідно, зростання цін на стелах вітчизняних АЗС. Замість того, щоб дозволити ринковій економіці збалансувати ситуацію, а всі наявні внутрішні податкові ресурси акумулювати виключно для потреб фронту, центральна влада вдалася до відвертого загравання з електоратом. Під час триваючої повномасштабної війни субсидування пального для всіх без винятку власників авто виглядає як абсурд, за який владу справедливо і жорстко критикували фахівці.
Проте маховик популізму вже запущено. За офіційними умовами програми, яка стартувала з 20 березня, водіям обіцяють повертати 15% за придбане дизельне пальне, 10% — за бензин та 5% — за автогаз. У грошовому еквіваленті це дозволить економити від 2 до 11 гривень на кожному літрі. Щоправда, фінансовий апетит обмежили лімітом: максимальна сума компенсації саме на пальне становить до 1000 гривень на людину в місяць, при тому, що загальний ліміт за всією програмою «Національний кешбек» складає до 3000 гривень. Щоб отримати ці кошти, вінничанам не потрібно надзусиль. Для нових учасників достатньо відкрити цифрову картку в банку та додати її в «Дію», а далі — просто розраховуватися нею виключно на касі АЗС у момент покупки, коли формується фіскальний чек із зазначенням товару.
Витратити накопичені віртуальні кошти готівкою неможливо. Їх дозволено спрямувати на оплату комунальних чи поштових послуг, придбання продуктів харчування, ліків, українських книг, або ж… задонатити на потреби ЗСУ. У цьому і полягає найбільший цинізм ситуації: уряд виймає живі гроші з бюджету, віддає їх громадянину у вигляді кешбеку, щоб той, можливо, перерахував їх назад на порятунок армії.
А виймає уряд справді астрономічні суми. Хоча офіційного затвердженого бюджету саме цієї програми наразі ніхто не публікує, прості неофіційні розрахунки на основі відкритих даних викликають шок. Відомо, що щомісяця Україна споживає приблизно 300 мільйонів літрів дизелю, 222 мільйони літрів бензину та 150 мільйонів літрів газу. Якщо перекласти ці обсяги на середню компенсацію у 2–11 гривень за літр, ми отримаємо від 2 до 4 мільярдів гривень видатків щомісяця. Лише за перші півтора місяця дії програми з державного бюджету буде змито орієнтовно від 3 до 6 мільярдів гривень.
Звісно, це груба математична оцінка. Фактичні витрати держави залежатимуть від кількості учасників, які оформлять картки, реального обсягу заправок на АЗС-партнерах та того факту, що далеко не кожен водій вичерпає свій ліміт у тисячу гривень. Проте навіть половина від цих мільярдів — це колосальний ресурс. Це тисячі дронів, систем РЕБ та пікапів для військових, які банально згорять у паливних баках цивільних автомобілів по всій країні, включно з Вінниччиною, лише заради того, аби чиновники могли погратися у «добрих господарників» на пятому році кривавої війни на виживання.
