Голова Вінницької обласної Ради В’ячеслав Соколовий підписав розпорядження про призначення Лідії Діденко директоркою “Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні Вінницької облради”. З початку введення військового стану це вже не вперше, коли керівників обласних підприємств назначають без будь-якого конкурсу. Кадрові питання вирішуються кулуарно в кабінетах?
Під час представлення у колективі, Соколовий запевнив, що його ставлениця – найкраще впорається з цією роботою:
– Свій професійний шлях Лідія Олексіївна розпочала саме у Вінницькій обласній дитячій лікарні. Вона має досвід управлінця, була учасником процесу реформування медичної галузі — усі ці знання будуть корисними на новій відповідальній посаді», — сказав Вячеслав Соколовий.
Офіційно про себе Діденко вказує: “закінчила Вінницький медичний інститут ім. М.І. Пирогова та Західноукраїнський національний університет. Із серпня 1994 року по травень 2010 – педіатриня, завідувачка інформаційно-аналітичного відділу; заступниця головного лікаря по організаційно-методичній роботі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.
Із травня 2010 року по квітень 2014 року — директорка департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА. Із серпня 2016 року по серпень 2023 року – завідувачка організаційного відділу; заступниця директора з профілактики інфекційних захворювань; заступниця генерального директора; генеральна директорка Державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Окрім бурхливої кар’єри по професійній лінії: від фактично статистки до директорки профільного департаменту, потім обласної СЕС, а зараз у директорське крісло дитячої обласної, Діденко знатна особа і в політичних колах. Її професійний ріст відбувся завдяки “регіоналам”. За правління соратників Януковича на Вінниччині, Лідії довірили керувати медициною в області. Знищення педіатрії і нові сімейні лікарі – це її каденція. Карт-бланш на впровадження медичної реформи, коли вінничани просили не “різати по живому” педіатрію, Діденко отримала не лише з міністерства, але й з Вінницької облради, адже була там депутаткою від провладної тоді “Партії регіонів”.
А ще, кажуть, що за кожною успішною панянкою, стоїть заможний чоловік. І цей випадок не виняток. Поки її чоловік був у топ-менеджерах обласного лісництва, справи йшли “на ура!”. А коли у чоловіка відбувалися обшуки, то довелося розлучатися – фіктивно чи ні, ніхто не з’ясував. Але, швидше за все, і тут пані залишилися при своїх інтересах. Бо її й далі бачать і у маєтку в Зарванцях, і в сімейному ресторані в Лукашівці.
Саме туди під час Революції гідності заїжджав “Народний трибунал” Юрія Хорта.

Ось як сьогодні Юрій Павленко прокоментував повернення одіозної регіоналки:
– На цьому прикладі бачимо кругообіг корупціонерів у природі. Пам’ятаю, з якими «боями» у 2014 році ми домоглися усунення регіоналок: Антонець – з посади керівника дитячої обласної лікарні, а Діденко – з посади керівника департаменту охорони здоров’я. Чоловік останньої навіть стріляв у нас із мисливської рушниці, коли ми приїхали в їх маєток у Лукашівці. Мене навіть звинувачували публічно у спробі підпалу. Зрештою, з посади таки пішла. Треба віддати належне тодішньому голові обласної ради, «рухівцю» Сергієві Свитку, якого обрали на хвилі Майдану. Він розірвав контракти з керівниками комунзакладів, яких ми «люстрували». З іншого боку, не його вина, що потім почалися міжпартійні торги за нових керівників і перерозподіл тих самих потоків. Не забуваймо, що мешканці Вінницької області прийняли «мудре рішення» у 2020 на місцевих виборах проголосувавши за партію Гройсмана, тому корупційна система зараз успішно самовідтворюється. Раду очолив усунутий з посади прокурор, якого ми теж «люстрували», і при якому я потім сидів 2 роки у СІЗО. А комунальний заклад – вже призабута «регіональна» чиновниця. В історичному вимірі це класична контрреволюція локального масштабу. Але попереду може відбутися крах Вінницького клану Гройсмана через натиск із центру. Тому може статися так, що Діденко повторить попередню траєкторію. Однак я вважаю, що необхідно повністю змінити систему влади, в тому числі виборів в Україні, щоб почати структурні реформи. В нинішніх умовах неможливо створити чесну партію, яка буде здатна конкурувати на виборах із партіями корупціонерів, – впевнений Павленко, громадська спілка «Конвент м. Вінниці».
У медичних колах підтверджують, що Діденко – це ставлениця “гройсманівців”. Кажуть, особисто “папа Боря” клопотав про її призначення. Невже, партія опустилася до того рівня, що немає в команді молодих та перспективних людей, а повертають списаних часом одіозних особистостей? Бо, окрім регіонів, Діденко не гребувала й іншими політичними проектами. Планувала йти у велику політику з Тарутою, але не склалося… Схоже, посада від УСГ – це реанімація після політичної коми… Невже вінничани і це “проковтнуть”?..