Імена, що назавжди залишаться в історії міста: у Вінниці назвуть вулиці та сквер на честь полеглих Героїв

Вінниця Вічна пам'ять

Вінниця продовжує очищувати міський простір від радянського та імперського минулого, увічнюючи імена новітніх Героїв України. 5 березня виконавчий комітет міської ради підтримав рішення про перейменування трьох вулиць та найменування скверу на честь захисників, які віддали життя за наше майбутнє.

Ініціатива перейменування надійшла від міської Ради з питань історії, культурної спадщини та топоніміки. Проте вирішальним, за словами посадовців мерії,  став саме голос вінничан: протягом двох місяців, із 25 грудня по 26 лютого, на платформі e-DEM тривали громадські обговорення, під час яких містяни підтримали цей проєкт. Остаточну крапку в процесі перейменування депутати поставлять наприкінці березня під час пленарного засідання сесії міськради.

Згідно з ухваленим рішенням, на мапі Вінниці з’являться:

  • вулиця Дениса Бадіки (замість вул. Лебединського);
  • вулиця Олега Смірнова (замість вул. Можайського);
  • вулиця В’ячеслава Ходаківського (замість вул. Чайковського);
  • сквер Назарія Гринцевича (зелена зона поблизу Центрального міського стадіону).

Крім того, ім’я Назарія носитимуть дві зупинки громадського транспорту, що нині називаються «вул. Академіка Янгеля».

За кожним із цих імен стоїть історія неймовірної мужності, відданості та самопожертви. Ким були ці хлопці та чоловіки, імена яких відтепер щодня лунатимуть у нашому місті?

Денис Бадіка: рятівник оборонців «Азовсталі»

Старший лейтенант ЗСУ, льотчик-штурман гелікоптера Мі-8. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил і до великої війни мав лише пів року військового вишколу в лавах 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди».

У найстрашніші дні весни 2022 року 21-річний офіцер став учасником легендарних місій. Він входив до екіпажу, який проривався до оточеної «Азовсталі» в Маріуполі, доставляючи оборонцям провізію, зброю, медикаменти та евакуюючи тяжкопоранених.

31 березня 2022 року під час чергового рейсу ворожа ракета збила гелікоптер. Екіпаж загинув. Понад два роки хлопця вважали зниклим безвісти. За особисту мужність Денису Бадіці посмертно присвоєно звання «Герой України».

В’ячеслав Ходаківський: втримав палаючий літак, щоб врятувати людей

Майор, один із найдосвідченіших пілотів 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка. Захищав Україну з 2014 року. З початком повномасштабного вторгнення здійснював численні бойові вильоти.

21 березня 2022 року під час завдання зі знищення ворожої бронетехніки на Запоріжжі його бомбардувальник Су-24М вразила ракета. Ціною власного життя В’ячеслав відвів палаючий літак від населеного пункту, щоб не постраждали мирні жителі.

Лише після цього він дав команду штурману катапультуватися (той успішно врятувався), а сам майор тримав штурвал до останньої секунди. Посмертно удостоєний звання «Герой України».

Назарій Гринцевич: той, хто повернувся з пекла, щоб боротися далі

Легендарний захисник із позивним «Грєнка». Студент-юрист Донецького національного університету вступив до лав спецпризначенців «Азову», коли йому не було й 18 років.

Свій 19-й день народження він зустрів під час оборони Маріуполя, рятуючи побратимів як парамедик на «Азовсталі». Далі були поранення, жахи російського полону і довгоочікуване звільнення.

Назарій міг залишитися в тилу, але після відновлення знову повернувся на фронт. Разом із побратимами він заснував підрозділ «Контакт 12», де командував взводом оптичних спостерігачів. Життя молодого командира обірвалося 6 травня 2024 року в бою під Кремінною на Луганщині.

Назарій — кавалер орденів «За мужність» та Богдана Хмельницького, а в липні 2025 року йому посмертно присвоєно звання «Герой України».

Олег Смірнов: пішов на фронт зі шкільної парти

Воїн добровольчого формування «Реванш». Олег не вагався ані хвилини і пішов боронити Батьківщину, щойно йому виповнилося 18 років.

Попри юний вік, він сміливо виконував специфічні та надскладні бойові завдання на різних гарячих напрямках фронту. Життя 19-річного юнака трагічно обірвалося 14 липня 2023 року неподалік села Підстепне на Херсонщині внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

За видатну хоробрість Олега нагороджено відзнакою ГУР МО України «За мужність при виконанні спецзавдання».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *