Напередодні Дня працівників суду президент Володимир Зеленський підписав низку указів про призначення суддів до місцевих та апеляційних судів. Нові кадри, відібрані за результатами відкритих конкурсів, поповнять і склад Сьомого апеляційного адміністративного суду у Вінниці на вулиці Соборній. Проте навіть підписання президентом указів не змогло приховати того факту, що до новопризначених служителів Феміди у Громадської ради доброчесності виникли серйозні зауваження.
Юрисдикція Сьомого апеляційного адміністративного суду, як відомо, поширюється на Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області. Саме сюди, за поданням Вищої ради правосуддя, було призначено Тетяну Канигіну та Михайла Слободонюка. І якщо з офіційної точки зору процедура була дотримана, то з погляду доброчесності існують моменти, які, на думку Громадської ради доброчесності (ГРД), потребували публічних пояснень. Однак думку ГРД , здається, традиційно було проігноровано.
Найбільш інтригуючі деталі у висновках Громадської ради доброчесності стосуються Михайла Слободонюка, який раніше працював у Вінницькому окружному адміністративному суді. Аналіз його досьє наштовхує на думку про володіння надприродними здібностями, зокрема телепортацією.
Наприклад, 24 червня 2015 року суддя проходив навчання у Чернівцях. Захід тривав вісім академічних годин. Враховуючи відстань у 280 км, дорога між Вінницею та Чернівцями займає щонайменше 4–5 годин в один бік. Однак того ж дня у Єдиному реєстрі судових рішень з’явилися три ухвали, підписані суддею Слободонюком у Вінниці.
Схожа ситуація повторилася 13 березня 2015 року. Поки пан Слободонюк офіційно перебував у Києві на семінарі з антикорупційного законодавства, у Вінниці від його імені було винесено постанову та дві ухвали. Як можна керувати судовим процесом, перебуваючи в іншій області? Це питання залишилося відкритим.
Не менше питань у ГРД викликали і статки судді. У 2017 році родина Слободонюків із трьох осіб декларувала вельми скромний рівень життя — близько 12 200 гривень на місяць. При цьому їм вдалося заощадити близько 300 тисяч гривень, що дозволило згодом придбати квартиру у Вінниці площею 83,9 кв. м за понад 820 тисяч гривень.
Пояснення судді про «ощадливий спосіб життя» та проживання з батьками дружини наштовхнулися на іншу проблему: факт спільного проживання був відсутній у деклараціях за 2014–2019 роки, що є порушенням антикорупційного законодавства.
Доповнили портрет судді і його адміністративні пригоди. У листопаді 2022 року патрульна поліція Житомирщини оштрафувала Слободонюка за перевищення швидкості (98 км/год у зоні обмеження до 70 км/год). Проте вже за 10 днів керівництво патрульної поліції скасувало постанову, а справу закрили. ГРД зацікавилася, на яких підставах рішення було змінено так блискавично.
Окрім того, у суддівському досьє фігурує позов від «Вінницягазу» про стягнення боргу, що ставить під сумнів комунальну дисципліну служителя закону.
Як раніше вже інформували «Ми Вінничани», Тетяна Канигіна, яка переїздить до Вінниці з Полтавського окружного адміністративного суду, також потрапила в поле зору судової громадскості. Хоча ГРД, як і у випадку зі Слободонюком, не ухвалила формального висновку про невідповідність посаді, питання залишилися.
По-перше, у ГРД відзначили розбіжності між офіційними доходами судді та вартістю задекларованого майна. По-друге, Рада доброчесності звернула увагу на необхідність додаткової перевірки діяльності судді в період Революції Гідності. Хоча прямих доказів ухвалення неправосудних рішень проти учасників Майдану не було встановлено, цей аспект біографії, на думку ГРД потребував прискіпливішої уваги.
Факти, виявлені Громадською радою доброчесності, не стали юридичною перепоною для кар’єрного зростання суддів, адже прямих доказів недоброчесності зафіксовано не було. Проте наявність «білих плям» у їхніх біографіях безумовно впливає на рівень довіри суспільства до судової системи в цілому, а ця довіра, як відомо, нині далеко не на висоті.
