ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ НА ВІЙНІ, ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ НІГ, АЛЕ ЗАПОЧАТКУВАВ ВЛАСНИЙ БІЗНЕС ТА ПОЧАВ РОЗВОДИТИ КРЕВЕТКУ. ІСТОРІЯ 21-РІЧНОГО ЗАХИСНИКА ВОЇНА 95 ДШБ ЗСУ – МИКОЛИ ТАРАСЕНКА З ЖИТОМИРЩИНИ

Волонтерство Україна

        З початку повномасштабної  війни  росії  проти України Микола Тарасенко  21 річний боєць  ЗСУ  виконував обов’язки старшого навідника 1 мінометного розрахунку 1 мінометного взводу мінометної батареї 1 десантно-штурмового батальйону в/ч А0284. В одному з боїв виконуючи завдання біля села Шилова Балка Бериславського району Херсонської області Микола попав під авіаційний обстріл в результаті якого отримав численні вяжкі відкриті травми, черепно-мозкову травму, компресійні переломи. Він залишився без ніг, але не здався. І тепер почав будувати власну справу.

 З Біографії: Микола Тарасенко народився в 2002-му році в  робітничій сім’ї. Закінчив середню школу в селі Дідківці Чуднівського району Житомирської області та Турчинівський професійний ліцей Житомирської області за спеціальністю газоелектрозварювальник  та працював на кузні за професією, але все життя мріяв стати військовим та побудувати військову кар’єру. Втілив свою мрію –  підписав контракт з ЗСУ та вступив до лав  95 бригади ДШБ .

       24 лютого  2022 року герой вирушив зі своїми побратимами на фронт на захист своєї Батьківщини – України. Ось так відразу почалась військова біографія Миколи Тарасенка – 21-річного хлопчини з села Волосівка Чуднівського району Житомирської області.

  Героя разом із іншими його побратимами в лютому 2022-го року терміново передислокували на південь України в Херсонську область, адже ворог рухався дуже швидко і приймати рішення керівництву ЗСУ потрібно було миттєво. Ось так Микола Тарасенко вступив в перший в своєму житті справжній пекельний бій із підступним ворогом.

 В одному з боїв виконуючи завдання поблизу села Шилова Балка Бериславського району Херсонської області Микола попав під авіаційний обстріл. Отримав численні тяжкі відкриті травми, черепно-мозкову травму, компресійні переломи.
В результаті отриманих травм боєць залишився живим, але без обох ніг в свій 21 рік. На той час ніхто з близьких та рідних не знав, що буде далі – всі жили вірою та сподіванням. На допомогу пораненому бійцю прийшла ГО “Нова армія – Україна”.

  • Познайомились із Миколою Тарасенко, коли він лежав у санаторії міста Немирів під час Пасхальних свят в 2022-му році. На той час переживши та витерпівши численні операції Микола знаходився на реабілітації і скажу відверто, що Микола був у пригніченому настрої, але на той час, напевно, і не могло бути по-іншому.   Весь 2022 рік я та члени ГО були постійно на зв’язку з Миколою Тарасенком та зі свого боку намагались підтримувати його чим могли та реагувати на  запити бійця, –  говорить голова правління  ГО «Нова армія- Україна» Ігор Корнійчук.
    – Так йшли довгі дні та тижні реабілітації бійця і Микола  щомісячно всіх нас, в першу чергу своїх рідних та близьких, позитивно дивував тим прогресом у видужанні та зміною психологічного настрою у кращу сторону.
  • Перебуваючи на лікуванні, а бійцю потрібно було періодично приїжджати та відвідувати певні лікувальні заклади, наш герой серйозно почав розмірковувати над власним майбутнім, почав шукати свою НОВУ МЕТУ, НОВУ МРІЮ, адже  його перша мета – військова кар’єра була  завершена.
  • В численних розмовах зі мною   Микола генерував різні бізнес-ідеї та своє бачення. Зізнаюсь, я всією душею тішився над тим, що Микола нарешті сфокусувався над пошуком свого місця та ролі в майбутньому власному житті–    продовжує  голова правління  ГО «Нова армія- Україна» Ігор Корнійчук
  • Так, шукаючи свою нову мету Микола познайомився з керівництвом компанії ТОВ  «Українська креветка», а саме :  директором компанії Слєпньовим Олексієм Леонідовичем та  військовим ЗСУ  Атовцем –   Рябошлик Олександром.



Засновники цієї компанії, окрім бізнес-моделі розвитку  свого бізнесу, запровадили ще і гуманітарний-волонтерський підхід, а саме: вони індивідуально підтримують поранених бійців ЗСУ, які виявили бажання займатись креветковим бізнесом та надають всіляку підтримку (інформаційну, технологічну, виділяють обладнання для проектів) .

  •  Після численних обговорень і зустрічей однозначно сформувалось чітке бачення в першу чергу у нашого героя-Миколи Тарасенка. Він заявив, що готовий займатись розведенням аквакультури- креветки Розенберга. Так сформувалась команда однодумців із Миколи Тарасенка – героя нашого сюжету  та його родини, компанії  ТОВ  «Українська креветка» та  ГО  «Нова армія-Україна»  в особі  голови правління Корнійчука Ігоря та членів ГО.
  • Та для реалізації проекту, а саме : будівництва промислового цеху із розведення аквакультури ( креветки Розенберга ) із всім необхідним обладнанням та комунікаціями потрібні були чималі кошти, а джерел фінансування було два : особисті кошти бійця та кошти меценатів , яких ще потрібно було знайти. Отже було прийнято рішення про пошук фінансів і цим зайнялась ГО  «Нова армія-Україна». 
  • Завдяки спільним зусиллям всіх учасників проекту  та меценатів , серед яких хочеться  особливо подякувати  таким Вінницьким компаніям як :
  • Компанія «Перчатка центр» м.Вінниця ( ФОП Шевченко  В., )
  • Компанія «Екодім»  м.Вінниця.
  • Транспортна компанія братів Немірових  м.Вінниця ( Неміров Юрій, Неміров Михайло )
  • Компанія Альфа Пак ( ФОП Мушинська О.М.  м.Вінниця на чолі з Олексієм Керницьким )
  • Компанія  Укрсервіс  м.Вінниця  також доєдналась до даного проекту та надала та змонтувала систему автоматики керування роботою генератора, який був наданий  компанією «Перчатка центр».
  • Компанія  Промавтоматика  м.Вінниця 

Також захід підтримало ряд громадян, серед яких: А.Сілагін., А.Ткач, В.Зінченко., Є. Мельник , Корнійчук С. та інші.  Керував всім будівництвом  на об’єкті  — Михайло Рудик  – людина  «золоті руки».

  •  промисловий об’єкт – перший виробничий цех на 4 промислові басейни із всім необхідним обладнанням  побудовано та введено в експлуатацію вчасно, креветка що підростала з весни була без втрат перенесена вже у приміщення промислового цеху і росте далі .

 Микола Тарасенко  – це приклад великої мужності, волі, силі духу   який не зважаючи  на отримані важкі поранення на війні   зміг себе знайти у житті після  служби в ЗСУ сормувати нову мету,нову мрію і йти до її  реалізації   .

Гарний вийшов фінал цієї історії з  життя реальної людини – героя,  21 річного хлопця  Миколи Тарасенка,  бійця 95 бригади ДШБ ЗСУ.

Дякуємо всім, хто допомагає  солдатам в одностроях , які   вже стали на захист України  , а також і пораненим бійцям   , так як саме  ці громадяни- герої бійці ЗСУ  цим  своїм рішенням  реально  дають нам цивільним  працювати та залишатись вдома  ,отже наш обовязок  підтримувати  таких бійців до перемоги України!- продовжує  голова правління  ГО «Нова армія- Україна» Ігор Корнійчук

Також ми – ГО ” НОВА АРМІЯ-УКРАЇНА” публічно звертаємось до місцевих органів влади , а саме до мерії м.Вінниці та м.Житомира ,  до місцевої влади інших міст , а також і до центральної влади України в особі КМУ та Верховної Ради України , розробити та нарешті почати втілювати реальні індивідуальні проекти ( місцеві, регіональні програми , національні програми ) по підтримці поранених бійців ЗСУ ,по інтеграції  їх до нового життя після поранень ,щоб бійці , які ризикуючи власним життям та здоров’ям, в такий складний, важкий час стали на захист України від агресії ворога і отримали тяжкі поранення , не залишились сам на сам  із проблемами та болями отримуючи від держави виключно далеко не велику пенсію ,

……

Адже не  кількістю метрів плитки, бордюрів, газонів та стадіонів, особливо  під час війни,  коли може нова ракета знову все зруйнувати,  вимірюється справжня турбота та  вічна  подяка воїнам ЗСУ.

_________________________________________________

Нагадаємо, що редакція «Ми Вінничани» запустила YouTube студію. Ми висвітлюємо актуальні теми та піднімаємо «гострі» питання. Кожен вінничанин може стати нашим гостем. Запрошуємо Вас переглядати відео за посиланням

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *