МАТЕРИНСЬКА СПОВІДЬ: НІ СИНА, НІ ДОМІВКИ, НІ ЖИТТЯ
Сина привезли через п’ять днів. Голого в чорному мішку. Він був невпізнаним. Склалося враження, що всі ті дні лежав на прицільній спеці. Тіло перетворилося на кисіль, тож впізнала по чубу. У Максима був гарний козацький чуб. Від такої неповаги ставало несила. Хлопець віддав своє життя, а його тримали просто неба. Волонтер пояснив, ховаючи очі: «Вибачте, але морги переповнені. Йому не вистачило місця».
Продовжити читання
