Після масштабних ракетно‑дронових атак на енергетичну інфраструктуру України, включно з масовим ударом 19 листопада 2025 року, енергосистема знову опинилась під сильним тиском. Незважаючи на зусилля енергетиків, країна зіштовхується з викликами у генерації, передачі та безпеці мережі.
Масовані обстріли енергетичної інфраструктури серйозно пошкодили підстанції високої напруги та лінії передачі, що транспортують електроенергію від АЕС і ТЕС. За даними «Укренерго», за період жовтня — початку листопада 225 року ращисти здійснили понад 150 ракетних і більше ніж 2 000 дронових атак по українській енергосистемі, а Міненерго кожного дня повідомляє про нові аварійні відключення у низці областей. Після атак 10 листопада введено погодинні обмеження електропостачання, які досі діють у майже у всіх регіонах.
За оцінками уряду, після чергових атак енергосистема втратила щонайменше 1 ГВт потужності. Деякі великі теплові станції наразі зупинені, а відновлення їхньої роботи потребуватиме тривалого часу. Найбільших втрат зазнала державна компанія «Центренерго», яка втратила всю генерацію: обидві її станції — Трипільська ТЕС на Київщині та Зміївська ТЕС на Харківщині — повністю зупинилися. У Міненерго зазначали, що хоча іноді виникала можливість зменшити графіки відключень, ситуація змінювалася після кожної нової атаки.За словами енергетиків, росія перейшла на абсолютно новий рівень атак енергосистеми, використовуючи весь спектр озброєння, що ускладнює відновлення пошкоджених підстанцій та ліній електропередач.
Водночас, за даними Міненерго та МАГАТЕ, останнім часом ключовою мішенню росіян стає атомна генерація — не самі енергоблоки українських АЕС, а інфраструктура, що забезпечує передачу виробленої ними електроенергії.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі виступив із терміновою заявою перед радою керуючих агентства. За його словами, ситуація на трьох підконтрольних Україні атомних електростанціях — Хмельницькій (ХАЕС), Рівненській (РАЕС) та Південноукраїнській (ПАЕС) — оцінюється як «нестабільна»..
«Чотири з дев’яти реакторів були змушені знизити потужність після атак. Хмельницька та Рівненська АЕС втратили підключення до однієї зі своїх високовольтних ліній електропередач, а на Південноукраїнській АЕС сталася аналогічна ситуація», — констатував Гроссі. Він також нагадав, що ХАЕС та РАЕС працювали зі зниженою потужністю ще з початку листопада через попередні обстріли, а удари 19 листопада лише погіршили ситуацію, змусивши диспетчерів застосувати додаткові обмеження.
У Міністерстві енергетики України підтвердили, що українські АЕС були вимушені знизити потужність після російських атак. У міністерстві пояснили, що існує кілька причин цього.
Зниження генерації на АЕС не означає ураження самих реакторів. Фахівці Мініенерго пояснили механіку процесу, виділивши дві основні причини падіння потужності.
По-перше, превентивні заходи безпеки: енергетики заздалегідь знижують навантаження, щоб уникнути аварійної зупинки блоків у разі раптової втрати можливості видавати електроенергію в мережу. Це дозволяє захистити дороге обладнання від перевантажень.
По-друге, фізичне пошкодження підстанцій: російські удари були спрямовані на об’єкти НЕК «Укренерго», які відповідають за транзит електрики. Якщо лінія електропередач перебита або звужена, станція технічно не може видавати повний обсяг виробленої енергії.
Попри масштабність атак, зазначалося, що українські енергетики станом на 20 листопада ситуаціє дещо стабілізували: Південноукраїнська та Хмельницька АЕС вже вийшли на номінальний рівень потужності, тоді як Рівненська АЕС поки що працювала з обмеженнями через накопичувальний ефект від попередніх атак на енергосистему.
Водночас ворог не припиняє спроб знищити маневрову генерацію, здійснюючи майже кожного дня нові влучання у теплоелектростанції ДТЕК, які критично важливі для балансування системи в години пікових навантажень — вранці та ввечері.
