У ніч на 5 серпня російська окупаційна армія втретє за останній тиждень здійснила масований удар по Києву та Київській області із застосуванням балістичних ракет.
За даними ранкового зведення Повітряних сил ЗСУ, окупанти випустили по Україні 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400, чотири ракети «Циркон»/«Онікс», а також 115 ударних безпілотників типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів-імітаторів «Пародія». Сили протиповітряної оборони знешкодили 98 безпілотників, однак цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети.
Станом на ранок наслідки атаки ще уточнювалися, тому дані різних державних відомств відрізнялися. У Києві пожежі виникли в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах. У Голосіївському районі після влучання в нежитлову забудову стався витік аміаку, який рятувальники оперативно локалізували, наголосивши, що загрози для населення немає.
За підсумковою інформацією ДСНС, у столиці загинула одна людина, ще 15 отримали поранення. Водночас Київська міська військова адміністрація станом на 6:35 повідомляла про 24 постраждалих. У Київській області, за інформацією обласної влади, загинули 14 людей, а кількість постраждалих упродовж ночі та ранку уточнювалася і становила від 22 до 27 осіб.
Найбільших руйнувань зазнав Броварський район. Тут внаслідок ударів згоріли складські комплекси, зокрема, було повністю знищено склад компанії Rozetka та логістичний центр «Нової пошти». Ракети також уразили два об’єкти компанії «Епіцентр» — логістичний центр на столичній вулиці Віскозній і виробничо-логістичний комплекс у Калинівці. Відомо про загибель одного працівника підприємства, ще троє співробітників були госпіталізовані.
Окремо голова Броварської районної державної адміністрації Віталій Бігун повідомив про загиблих на платформі станції «Квітнева», де люди чекали затриману електричку. За його словами, жертв було восьмеро. Водночас ця цифра не збігалася із загальними офіційними даними щодо кількості загиблих у Київській області та потребувала подальшого уточнення. Укрзалізниця підтвердила загибель людей на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, а також повідомила про тимчасове припинення руху окремих поїздів і зміну маршрутів на Київщині.
Після аналогічної атаки 6 липня речник Повітряних Сил Юрій Ігнат пояснював, що однією з головних проблем залишається дефіцит ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Саме ці системи нині залишаються основним засобом, здатним ефективно знищувати балістичні ракети.
Проблема пов’язана не лише з потребами України, а й із глобальним дефіцитом таких боєприпасів. Компанія Lockheed Martin поступово нарощує виробництво ракет PAC-3 MSE, однак цикл виконання замовлень залишається тривалим, а серед замовників — не лише Україна, а й Сполучені Штати та численні союзники. Додаткове навантаження на запаси перехоплювачів спричинило й використання комплексів Patriot під час останніх криз на Близькому Сході.
Обговорювана можливість локалізації окремих елементів виробництва чи обслуговування ракет Patriot в Україні, на думку військових експертів, не здатна суттєво вплинути на ситуацію найближчим часом. Створення відповідної виробничої бази потребує значних інвестицій, спеціалізованого обладнання та тривалого часу.
Упродовж липня росія значно активізувала застосування балістичних ракет проти столиці. За відкритими даними українських медіа, щонайменше десять разів Київ і область зазнавали балістичних ударів — у ніч на 2, 6, 7, 11, 14, 19, 24, 26, 30 та 31 липня. Частина атак супроводжувалася рекордною кількістю ракет, запущених одночасно.
За підрахунками військового оглядача Богдана Мірошникова, у період із 2 до 28 липня по Києву та області було випущено 218 ракет різних типів. Із них 117 становили балістичні та аеробалістичні ракети — «Іскандер-М», С-400 і північнокорейські KN-23. Крім того, зафіксовано застосування близько 20 гіперзвукових ракет «Циркон». Ці цифри є авторською оцінкою військового оглядача, а не офіційною статистикою Повітряних сил, однак вони демонструють масштаби інтенсивності російських атак.
За даними, які наводить The New York Times із посиланням на українських посадовців, від початку 2026 року росія випустила по Україні 521 балістичну ракету. Це більш ніж удвічі перевищує показник аналогічного періоду минулого року. За цей час українським силам ППО вдалося перехопити 164 такі ракети.
У серпні інтенсивність атак не зменшилася. Перший балістичний удар по Києву стався вже в ніч на 1 серпня, коли ракети зруйнували частину житлового будинку в Солом’янському районі. Того ж дня балістичними ракетами та KN-23 були атаковані Павлоград, Одеса і Кривий Ріг. Удар у ніч на 5 серпня став другим балістичним ударом по столиці від початку місяця і вже третім масованим ударом по Києву протягом тижня, якщо враховувати атаку 30–31 липня.
Військові аналітики звертають увагу на те, що одночасне застосування «Іскандерів» разом із ракетами «Циркон» та «Онікс» може бути спрямоване на ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони та максимальне навантаження на наявні засоби перехоплення.
Україна водночас продовжує шукати способи компенсувати дефіцит дорогих ракет-перехоплювачів. Для боротьби з ударними безпілотниками випробовуються дрони-перехоплювачі, нарощується виробництво засобів радіоелектронної боротьби, посилюються мобільні вогневі групи та тривають переговори із союзниками щодо нових поставок ракет до комплексів Patriot. Однак більшість військових експертів сходяться на думці, що ці заходи не здатні швидко усунути дефіцит засобів боротьби саме з балістичними ракетами. Саме тому кожен новий масований удар залишається серйозним випробуванням для української системи протиповітряної оборони.
