25 травня 2025 року завершився третій, фінальний етап масштабного обміну військовополоненими між Україною та росією у форматі «1000 на 1000». Додому з російського полону повернулися ще 303 українських захисники.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, а також речники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Президент Володимир Зеленський підтвердив повернення воїнів у своєму повідомленні: «303 українських захисники вдома. Третю частину обміну в форматі 1000 на 1000, про який вдалося домовитись у Туреччині, завершено». Зеленський висловив вдячність команді, яка працювала над обміном, і наголосив: «Обов’язково повернемо кожного й кожну з російського полону!»
У Координаційному штабі уточнили, що серед визволених цього разу — представники різних родів військ та служб: Збройних Сил України (зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил ТрО), а також Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Усі 303 визволених оборонців є чоловіками, представниками рядового та сержантського складу.
Визволені захисники боронили Україну на найскладніших ділянках фронту: Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.
Масштабний обмін у форматі «1000 на 1000» став результатом домовленостей, досягнутих у Туреччині. Переговори щодо нього, зокрема обговорення списків, відбувалися в Стамбулі 16 травня, а 22 травня українська сторона передала список на обмін.
Цей триденний обмін «1000 на 1000», що відбувався поетапно з 23 по 25 травня 2025 року, став шостим обміном цього року та 65-м від початку повномасштабного вторгнення.
- 23 травня відбулася перша частина, тоді було визволено 390 українців (270 військовослужбовців та 120 цивільних).
- 24 травня додому повернулися ще 307 українських військовослужбовців, серед яких 27 оборонців Маріуполя.
- 25 травня третім етапом повернуто 303 захисники, завершивши серію обмінів у цьому форматі.
Загалом у межах перемовного процесу та обмінів з березня 2022 року Координаційним штабом визволено 5757 українських громадян. Ще 536 українців вдалося повернути поза обмінами.
Українська влада запевняє, що усі визволені оборонці отримають необхідну медичну допомогу, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалого перебування у російській неволі. Їм також будуть виплачені належне грошове забезпечення за час перебування в полоні та одноразова матеріальна допомога.
Серед 303 українських воїнів, які повернулися додому 25 травня, за словами міністра оборони України Рустема Умєрова, – 70 оборонців Маріуполя, зокрема 33 захисники «Азовсталі».
Також у межах триденного масштабного обміну «1000 на 1000» з російського полону вдалося визволити 86 військовослужбовців із системи Міністерства внутрішніх справ. Як повідомив очільник МВС Ігор Клименко, це 55 прикордонників та 31 нацгвардієць.
Більшість цих військовослужбовців потрапили в полон на Донецькому та Луганському напрямках протягом 2022-2023 років.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що Україна потурбується про кожного визволеного: «Потурбуємося про всіх: надамо необхідну медичну, психологічну допомогу та соціальну підтримку. Ми ретельно вивчаємо стан кожного. Кожен наш – важливий».
Він підкреслив, що за кожною цифрою стоїть доля людини та її родини: «За кожною цифрою – людина, родина, зруйновані та відновлені надії».
За інформацією керівництва Вінницької області, серед повернутих 25 травня — 12 жителів Вінниччини: Ігор, два Олександри, Євгеній, Юрій, Михайло, Сергій, два Миколи, Валерій, Костянтин і Федір.
Тим часом командир 12-ї бригади спеціального призначення Національної гвардії «Азов» Денис («Редіс») Прокопенко заявив, що під час масштабного обміну полоненими за формулою «1000 на 1000» не було звільнено жодного бійця «Азову».
«Жодного азовця. Серед тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного бійця нашої бригади. Натомість повернувся покидьок, який просив у тюремників ніж, щоб різати наших хлопців. Це виглядає як знущання. Над тими, хто вже четвертий рік перебуває в російському полоні під нелюдським тиском, у найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими, побратимами. Над тими, кому давали гарантії й хто має повне право бути в пріоритеті на обміни, бо здалися не за власним бажанням, а виконуючи наказ командування», — написав Прокопенко.
Він нагадав, що кілька днів тому Україна відзначала третю річницю виходу Маріупольського гарнізону з «Азовсталі», і були надії, що серед тисячі звільнених опиняться і бійці 12-ї бригади. Проте ці сподівання не справдилися.
«Я ніколи не повірю в маячню про те, що єдина причина відсутності «азовців» у більшості обмінів — це нібито небажання росіян їх віддавати. Якби це було так, то ані я, ані інші бійці «Азову» не повернулися б з полону. Причина — в іншому.
Якщо напрацьований механізм більше не працює, а ми щоразу очікуємо іншого результату — це безумство. Необхідно змінювати тактику», — наголосив командир.
На його думку, якщо рф відмовляється міняти «азовців» на рядових військових, слід шукати інші варіанти — наприклад, запропонувати когось, «хто важить для них більше, ніж омський контрактник».
«Україна забита російською агентурою під зав’язку — це чудово знають усі спецслужби. Їм лише потрібно дати команду», — додав Прокопенко.
Він підкреслив, що можливості є, і завдання держави — адаптуватися до обставин і шукати нові рішення.
«Бо жодного азовця серед тисячі звільнених — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада справді зацікавлена у поверненні «азовців», якщо вже четвертий рік обмінами займаються ті самі люди — й безрезультатно», — підсумував він.
