Гучний рев мотоциклів без шумопоглиначів, які вдень і вночі гасають вулицями українських міст, став не лише джерелом роздратування, а й фактором паніки в умовах війни. У населених пунктах, які регулярно зазнають російських повітряних ударів, люди називають таке свавілля мотоциклістів відвертим абсурдом. На їхню думку, рев моторів місцевих «гонщиків» майже не відрізнити від звуку іранських дронів-камікадзе «Шахед», які під російською назвою «Герань» б’ють по Україні. Це дезорієнтує населення й провокує паніку. Подібні скарги надходять і з тилових міст, зокрема з Вінниці, де нічні заїзди також не дають людям спокою.
У зверненнях до влади й поліції найчастіше звучить одне запитання: чому правоохоронці не реагують? На це запитання днями відповів голова Національної поліції Іван Вигівський, пояснивши, куди саме «дивиться» поліція і чому не має можливості оперативно зупиняти порушників.
Проблема не в байдужості, а в законі?
У зверненнях до влади й поліції найчастіше звучить одне запитання: чому правоохоронці не реагують? На це запитання, зокрема, відповів голова Національної поліції Іван Вигівський у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна»., пояснивши, куди саме «дивиться» поліція і чому не має можливості оперативно зупиняти порушників. За його словами, проблема полягає не в бездіяльності правоохоронців, а у відсутності в них необхідних повноважень та інструментів для ефективної боротьби з порушниками.
«У нас в адмінкодексі є норма про порушення тиші, але вона передбачає замірювання спеціальним обладнанням. У зв’язку з цим постійні складнощі щодо фіксування і документування», — пояснив голова Нацполіції.
Простими словами, патрульний не може «на слух» визначити перевищення рівня шуму та виписати штраф. Для цього потрібні спеціальні прилади та, що найголовніше, — законні підстави для перевірки технічного стану цивільного транспортного засобу.
Вирішенням проблеми, на думку Вигівського, може стати ухвалення законопроєкту №9564. Цей документ надасть поліцейським право перевіряти технічний стан транспорту та використовувати шумоміри. Це дозволить не лише фіксувати порушення, а й застосовувати жорсткіші санкції: значний штраф та навіть тимчасове вилучення транспортного засобу до усунення проблеми, тобто до встановлення шумопоглинача.
Місцевий вимір: Київ заборонив, Вінниця — вивчає
Поки на національному рівні шукають законодавчі шляхи вирішення проблеми, деякі міста намагаються діяти на випередження. Яскравим прикладом є Київ, де міська рада ще у червні 2022 року своїм рішенням заборонила рух транспорту без глушників. Це дало поліції столиці додаткові важелі впливу на порушників.
А от у тиловій Вінниці, де скарги на гучні мотоцикли також є масовими, ситуація інша. Станом на серпень 2025 року, окремої заборони на рух транспорту з «прямотоками» у місті не вводилося. Єдиним регуляторним актом у цій сфері фактично залишаються загальні «Правила дотримання тиші», ухвалені ще у 2021 році. Вони забороняють перевищувати рівень шуму в нічний час (з 22:00 до 08:00), але не дають конкретних інструментів протидії саме гучним водіям.
Громадськість неодноразово намагалася привернути увагу влади до цієї проблеми. Наприклад, зовсім нещодавно до очільника Вінницької міської ради зверталися з черговою вимогою заборонити рух мотоциклів, скутерів та мопедів у нічний час, оскільки їхній звук провокує паніку.
У відповідь міський голова Сергій Моргунов зазначив, що контроль за дотриманням рівня шуму покладено на Національну поліцію та Держпродспоживслужбу. За його словами, виконавчі органи міськради не мають ані повноважень, ані технічних засобів для вимірювання шуму від транспорту. Водночас він додав, що питання щодо введення обмежень буде опрацьовано.
У пріоритеті битва з електросамокатами
На тлі заяв про відсутність повноважень у боротьбі з ревом мотоциклетних моторів складається враження, що вінницьку мерію значно більше непокоять інші двоколісні — електросамокати. Як повідомлялося на сайті міськради, влада навіть офіційно звертнулася до Кабінету міністрів із проханням пришвидшити ухвалення національного закону, який би врегулював правила їх використання.
У межах цих «самокатних» пріоритетів мерії наголошується, що у Вінниці діє меморандум із п’ятьма операторами прокату. Документ встановлює обмеження швидкості руху та визначає спеціальні зони для паркування. Водночас у департаменті транспорту та міської мобільності підкреслюють: без загальнодержавного закону неможливо притягнути до відповідальності користувачів електросамокатів у разі ДТП та забезпечити єдині правила для всіх.
Ця разюча різниця в підходах — пасивне спостереження за проблемою гучних мотоциклів під час війни і водночас енергійне лобіювання регуляції електросамокатів — викликає у громади закономірні запитання.
Зрештою, ситуація знаходиться у глухому куті: громадяни страждають від стресу, поліція посилається на відсутність закону, а місцева влада нарікає на брак повноважень, водночас демонструючи рішучість у питаннях, які для людей виглядають менш нагальними.
