Як топпосадовці Вінницької мерії самі собі нараховують премії під час війни

Вінниця

Поки пересічні громадяни змушені затягувати паски через виклики війни, у стінах Вінницької міської ради зберігається показова фінансова стабільність. Виконавчий комітет щомісяця без збоїв ухвалює рішення про нарахування щедрих премій керівному складу мерії. Водночас розміри цих винагород варіюються без чітко окреслених критеріїв, а самі рішення затверджують ті ж посадовці, які згодом стають їхніми безпосередніми отримувачами.

Американські гірки відсотків: від 150% до 130%

Аналіз рішень виконавчого комітету за останні пів року демонструє цікаву, але хаотичну тенденцію. Якщо наприкінці 2025 року чиновники оцінювали свою працю максимально щедро, то з початком 2026-го апетити дещо «вгамували» — хоча й несуттєво.

Згідно з документами, ще у листопаді та грудні 2025 року секретар ради, заступники міського голови та керуючий справами отримували премії у розмірі 150% від посадового окладу. Показовим є рішення від 16 жовтня 2025 року, коли виконком вніс зміни до попереднього документа, замінивши скромнішу цифру «100%» на значно привабливішу «150%».

Водночас уже у січні та лютому 2026 року планку знизили до 130%. Чим саме зумовлена така «скромність» або що стало причиною попередніх надвисоких нарахувань, у документах не пояснюється, жодні критерії ефективності не згадуються — є лише цифри у протоколах, які більшість виконкому затверджує сама для себе. Загалом преміювання виглядає безсистемним: відсотки змінюються, але сам факт щомісячного нарахування премій залишається незмінним.

«Самі п’ємо, самі гуляємо»: замкнене коло виконкому

Найбільший парадокс цієї ситуації полягає у самому механізмі ухвалення рішень: за офіційними даними Вінницької міської ради, до складу виконавчого комітету входять 14 осіб, однак 10 із них є безпосередніми отримувачами щедрих премій, тобто понад 70% органу, покликаного діяти в інтересах громади, фактично голосує за власні фінансові винагороди.

Серед цих посадовців — Павло Яблонський, Сергій Тимощук, Андрій Очеретний, Владислав Скальський, Галина Якубович, Ігор Откидач, Роман Фурман, Андрій Шпортун, Галина Обливач та Владислав Кривешко. Для ухвалення рішення виконкому достатньо простої більшості, тому за наявності такої «преміальної більшості» погодження доплат є фактично гарантованим, тоді як поза цим переліком залишаються лише четверо членів виконкому, зокрема міський голова Сергій Моргунов, який підписує відповідні рішення, а також заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Сергій Здітовецький, директор департаменту фінансів міської ради Антоніна Лесь та голова Федерації профспілок Вінницької області Микола Колесник. Формальний контроль за виконанням цих рішень покладено на заступників міського голови, які водночас є їхніми прямими бенефіціарами, що свідчить про замкнену систему самопреміювання без реальних запобіжників.

Замість епілогу

Ситуація, коли орган влади, де 70% членів є зацікавленими особами, ухвалює фінансові рішення на власну користь, у цивілізованому світі називається прямим конфліктом інтересів. У Вінниці ж це — звичайна рутина. Щомісяця члени виконкому збираються на Соборній, 59, піднімають руки «за» і розходяться отримувати бюджетні надбавки, які у півтора раза перевищують їхні офіційні оклади. Чи етично це під час війни та економічної кризи? Питання риторичне. Але поки більшість у виконкомі складається з отримувачів премій, сподіватися на економію бюджетних коштів вінничанам не варто.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *