У Вінниці винесли вирок старшій викладачці одного з інститутів, яка за гроші обіцяла студенту «зелене світло» на сесіях та практиці. Ціна питання виявилася відносно невеликою, а от наслідки для репутації — цілком реальними. Як же працювала схема «освітнього імунітету»?
Вінницький міський суд поставив крапку в історії, яка більше нагадує поганий детектив, аніж освітній процес. Головна героїня — Ольга Жукова, старша викладачка кафедри реабілітаційних технологій Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна». Жінка, яка мала б навчати молодь відновлювати здоров’я, вирішила «підправити» власне фінансове становище за рахунок чужих побоювань.
Все почалося у вересні 2025 року. До приймальної комісії завітав абітурієнт на ім’я Артем (ім’я змінено) разом зі своїм знайомим. Хлопець хотів вступити на денну форму навчання. Для багатьох сьогодні це не лише про диплом, а й про законне право на відстрочку від мобілізації.
Саме на цьому тонкому моменті й вирішила зіграти пані Жукова. Як член приймальної комісії, вона одразу «взяла хлопців у оборот». Прямо в стінах інституту вона натякнула: навчання — штука складна, іспити можна й не скласти, а відрахування автоматично означає втрату «броні». Але є вихід — «фінансова підтримка» викладачки.
Торги проходили не в аудиторіях, а на вулицях міста. У грудні 2025 року Ольга Жукова зустрілася з посередником біля одного з будинків на вулиці Келецькій. Вона була переконливою: або 8 тисяч гривень за успішну зимову сесію, або Артему загрожує виліт і негайний візит до ТЦК.
Гроші вона отримала 7 грудня прямо на проспекті Юності. Здавалося б, справу зроблено. Проте апетит приходить під час їжі. Вже у січні 2026 року викладачка знову вийшла на зв’язок. Цього разу вона оцінила успішне проходження виробничої практики у 2500 гривень.
Але пані Жукова не знала, що за кожним її кроком уже стежили правоохоронці. «Клієнт», розуміючи незаконність вимог, звернувся до поліції, і подальші зустрічі проходили під контролем силовиків.
16 січня 2026 року сталася розв’язка. Під час чергової зустрічі на проспекті Юності, одразу після отримання другої частини хабаря, Ольгу Жукову затримали «на гарячому».
У суді викладачка не стала заперечувати очевидне. Вона повністю визнала провину, розкаялася і пояснювала свої дії метою «особистого збагачення». Крім того, на пом’якшення вироку вплинуло те, що жінка має інвалідність II групи та позитивну характеристику з роботи (як не парадоксально це звучить у цій ситуації).
Цікава деталь: ще до винесення вироку Ольга Жукова вирішила продемонструвати патріотизм і внесла 10 тисяч гривень благодійного внеску на потреби Збройних Сил України. Можливо, саме цей жест, разом із каяттям, врятував її від в’язниці.
Суд визнав Ольгу Жукову винною в тому, що вона брала гроші за послуги, і призначив їй штраф 11 050 гривень замість ув’язнення.
Фактично історія закінчилася тим, що вона заплатила суму, майже таку саму, як і отримала, але при цьому втратила репутацію та отримала судимість.
Багатьох може дивувати, чому це назвали не хабарем, а підкупом. Пояснення просте: за законом жінка не вважається службовою особою, бо не обіймала керівної посади на кшталт декана чи ректора і не мала владних повноважень. До того ж університет є приватним, тому її дії трактуються м’якше. У підсумку це розцінили не як корупцію чиновника, а як отримання грошей за нечесну послугу звичайним працівником, що і дозволило обмежитися штрафом замість тюрми.
