Коли державні та політичні механізми буксують або перетворюються на інструмент суперечок, їх місце займає жива людська солідарність — швидка, рішуча і позбавлена кордонів. Саме це продемонстрували громадяни Польщі, які не стали миритися з політичними маніпуляціями і всього за кілька днів зібрали 612 056 злотих, щоб допомогти українській Вінниці з громадським транспортом.
Як уже повідомляли «Ми Вінничани», ця історія розпочалася у травні 2026 року, коли міська влада Вінниці через постійні російські обстріли енергетичної інфраструктури та загрозу знеструмлення електротранспорту звернулася до свого польського міста-партнера Кельце з проханням про допомогу. Йшлося про передачу 15 вживаних автобусів Solaris, які муніципалітет Кельце все одно планував списати через вік та значний пробіг. Проте питання швидко переросло у політичні спекуляції. Депутати від польської партії «Право і справедливість» (PiS) почали використовувати тему передачі транспорту для власного політичного піару, спекулюючи на чутливих історичних питаннях та вимагаючи перейменування однієї з вулиць у Вінниці, яка у 2022 році була названа іменем Степана Бандери. Щоб не роздмухувати конфлікт і не втягувати гуманітарну допомогу в політичні ігри, вінницька влада вирішила офіційно відкликати свій запит на списані автобуси.
Втім, польське громадянське суспільство вирішило діяти інакше. Як розповів у детальному інтерв’ю «Укрінформу» один з ініціаторів акції, член правління польської фундації «Сікорки в Україні» (Sikorki na Ukrainie) Томаш Сікора, ідея збору виникла спонтанно як відповідь на політичний популізм.
Активісти Радек Віснєвський та Куба Бартосяк запропонували «скинутися» по 20 злотих, і вже за чверть години до опівночі на платформі Zrzutka.pl стартувала кампанія під гаслом «Автобуси для Вінниці. Політики блокують, а ми їдемо далі». Томаш Сікора наголосив, що польське суспільство не хоче будувати політичний капітал на ненависті та розколі, особливо тоді, коли українські міста потерпають від ракетних ударів і руйнування енергетичної інфраструктури.
Метою ініціативи було самостійно викупити ці автобуси у влади Кельце та передати їх Вінниці. Початковий збір у 500 тисяч злотих вдалося закрити всього за чотири дні — завдяки внескам понад шести тисяч людей, серед яких були поляки, українці та мешканці інших європейських країн. Нині сума продовжує зростати і вже перевищила 612 тисяч злотих (це приблизно 140–142 тисячі євро).
Наразі справа перейшла у практичну площину. Виявилося, що списаних автобусів у Кельце не 15, а 39. Триває робота незалежного оцінювача, який визначить їхню реальну вартість, після чого муніципалітет Кельце виставить транспорт на аукціон.
Волонтери фундації «Сікорки в Україні» планують узяти в ньому участь і сподіваються викупити стільки машин, на скільки вистачить зібраних коштів. Вони вже передали вінницькій мерії перелік моделей і технічних характеристик, щоб узгодити, які саме автобуси найкраще підійдуть місту. У разі успішних торгів активісти планують звернутися до Урядового агентства стратегічних резервів Польщі (RARS) із проханням допомогти транспортувати техніку до України залізницею.
Водночас польські волонтери тверезо оцінюють ризики і мають запасні плани на випадок можливих перешкод з боку місцевих політиків. У розмові з журналістами Томаш Сікора підкреслив, що якщо в Кельце виникнуть нові штучні бар’єри, фонд готовий придбати аналогічний транспорт в інших воєводствах Польщі або навіть безпосередньо в Україні, тим самим підтримавши український ринок. Оскільки зібрана сума суттєво перевищила початкові очікування і продовжує зростати, організатори також планують спрямувати надлишок коштів на придбання 2–3 автомобілів для Вінницького обласного клінічного госпіталю ветеранів війни.
Польська ініціатива стала показовим прикладом того, що звичайні люди прагнуть нормального співіснування без мови ворожнечі, а солідарність виявляється сильнішою за штучні бар’єри, створені політиками.
