Різке підвищення тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення у Вінниці викликало значний суспільний резонанс і негативну реакцію серед місцевих жителів, змусивши владу шукати механізми компенсації додаткових витрат населення. Як це працюватиме?
Ігри у у перекладання відповідальності
«Ми Вінничани» вже інформували, що раніше тарифи на водопостачання та водовідведення для більшості великих міст України встановлювалися виключно на державному рівні Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Однак ухвалений навесні 2026 року закон суттєво змінив правила: на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення повноваження щодо встановлення тарифів були передані органам місцевого самоврядування. Фактично центральна влада, яка після початку повномасштабного вторгнення обіцяла утримуватися від підвищення комунальних тарифів, переклала відповідальність за непопулярні рішення на місцеву владу.
Отримавши нові повноваження, органи місцевого самоврядування в багатьох регіонах були змушені ухвалювати рішення про суттєве підвищення вартості водопостачання та водовідведення. Основним аргументом стало те, що тарифи не переглядалися ще з 2021 року і вже давно не покривали реальних витрат водоканалів на оплату електроенергії, закупівлю реагентів, ремонт мереж та утримання інфраструктури.
Не стала винятком і Вінниччина. Рішення про майже триразове підвищення вартості води ухвалила Вінницька обласна рада, якій підпорядковане КП «Вінницяоблводоканал». Найбільшу фракцію в обласній раді має партія «Українська стратегія Гройсмана», голоси депутатів якої забезпечили ухвалення відповідного рішення. У результаті тариф для населення зріс із 25,62 гривні до 81,01 гривні за один кубометр водопостачання та водовідведення разом. При цьому тариф на централізоване водопостачання збільшився на 189%, а на водовідведення — більш ніж на 259%.
Оскільки різке підвищення тарифів безпосередньо вдарило по гаманцях вінничан, адже основна частина споживачів КП «Вінницяоблводоканал» проживає саме у Вінниці, представники «Української стратегії Гройсмана» пообіцяли запровадити механізм фінансової компенсації. Водночас організацію виплат і їх фінансування довелося узяти на Вінницькій міській раді, де «стратеги Гройсмана» мають не просто більшість, а монобільшість.
На позачерговій сесії 3 липня 2026 року депутати Вінницької міської ради одноголосно підтримали рішення, яким затвердили порядок надання компенсацій та передбачили на ці потреби 131 084 560 гривень із бюджету громади. Унаслідок цього загальний обсяг фінансування Комплексної програми соціальної політики Вінницької міської територіальної громади на 2022–2026 роки зріс до понад 1,83 мільярда гривень.
Хто зможе отримати компенсації
Опубліковане на сайті Вінницької міської ради рішення дозволяє зрозуміти, хто саме зможе скористатися муніципальною компенсацією після різкого підвищення тарифів на воду.
Право на виплату мають лише мешканці громади, які зареєстровані у Вінниці або офіційно перебувають на обліку як внутрішньо переміщені особи та фактично проживають у громаді. Водночас призначення компенсації має низку обмежень. Зокрема, заявник не повинен отримувати державну житлову субсидію чи будь-які інші пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Таким чином, програма орієнтована на громадян, які не підпадають під державні механізми соціального захисту, але відчувають суттєве фінансове навантаження через подорожчання послуг водопостачання та водовідведення. Компенсація призначається окремо на кожного зареєстрованого мешканця, а не на квартиру чи домогосподарство загалом.
Розмір виплати становить 75% від суми, на яку зросла вартість послуг. Водночас компенсація розраховується виключно в межах установлених державою соціальних нормативів споживання води на одну особу. У результаті щомісячна виплата становить 113,8 гривні на людину для домогосподарств із централізованим гарячим водопостачанням та 149,5 гривні — за його відсутності.
Кошти виплачуватимуть щомісяця до 15 числа через уповноважені банки або відділення поштового зв’язку — залежно від вибору заявника. Важливе значення мають строки звернення. Якщо документи подати у липні, серпні або вересні 2026 року, компенсацію нарахують починаючи з липня. Якщо ж звернутися пізніше, виплати призначатимуться лише з місяця подання заяви.
Раніше у міській раді повідомляли, що для оформлення допомоги необхідно особисто звернутися до Лівобережного або Правобережного управління соціального захисту населення за місцем реєстрації чи фактичного проживання. До заяви необхідно додати копії паспорта або ID-картки, реєстраційного номера облікової картки платника податків, рахунку за комунальні послуги та документа про відкриття соціального рахунку в банку. Для внутрішньо переміщених осіб додатково потрібні довідка ВПО та письмова згода власника житла на проживання. Розгляд документів триватиме до десяти календарних днів.
Порядок також визначає випадки, коли у призначенні компенсації можуть відмовити або вже призначені виплати буде припинено. Підставами для цього є, зокрема, призначення державної субсидії іншому члену сім’ї, смерть заявника до ухвалення рішення, зміна місця проживання або відсутність у помешканні централізованого водопостачання чи водовідведення. Водночас наявність заборгованості за воду на момент подання заяви не є перешкодою для отримання компенсації. Проте якщо після її призначення борг споживача збільшиться більш ніж на 500 гривень, виплату муніципальної допомоги буде припинено.
Питання, які залишилися
Водночас навіть поверхневий аналіз затвердженого депутатами міської ради порядку виявляє низку структурних недоліків та потенційних адміністративних ризиків.
Передусім відсутня публічна методика, на підставі якої було визначено необхідність виділення з бюджету понад 131 мільйона гривень на фінансування програми. У рішенні міської ради не наведено розрахунків щодо прогнозованої кількості отримувачів компенсації, середнього розміру виплат, їхньої очікуваної тривалості та інших показників, які б підтверджували обґрунтованість запланованих видатків. Через це незалежно оцінити обґрунтованість бюджетного планування та ефективність використання коштів громади фактично неможливо..
Крім того, порядок визначає, що рішення про призначення або відмову у виплаті компенсації ухвалює Управління соціального захисту населення. Водночас механізм оскарження фактично обмежується повторним зверненням до цього ж органу. Документ не передбачає можливості розгляду таких спорів незалежною комісією чи іншим зовнішнім органом контролю, що звужує можливості для неупередженого перегляду ухвалених рішень.
Окремі питання викликає й підтвердження фактичного проживання заявників. Документ не визначає детального механізму перевірки цієї обставини, обмежуючись формальними документами, що потенційно залишає можливості для зловживань. Водночас встановлений порядок припинення виплат у разі збільшення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення більш ніж на 500 гривень також може викликати дискусії, адже не враховує різних причин виникнення боргу та допускає ситуацію, коли заборгованість накопичуватиметься поступово, не досягаючи визначеного порога.
Найбільш системним питанням залишається інституційний аспект самої програми. Запровадження механізму компенсацій жодним чином не пов’язане з підвищенням прозорості діяльності КП «Вінницяоблводоканал», яке як раніше, так і нині фігурує у кримінальних провадженнях щодо можливих розтрат значних бюджетних коштів. Водночас затверджений порядок не передбачає проведення аудиту підприємства, аналізу причин його фінансових проблем чи запровадження додаткових механізмів контролю за використанням коштів. Натомість значні ресурси міського бюджету спрямовуються на компенсацію наслідків тарифного рішення, ухваленого Вінницькою обласною радою, а не на усунення причин, які призвели до необхідності такого різкого підвищення тарифів.
Разом з тим, затверджений порядок містить і низку запобіжників, покликаних мінімізувати ризики зловживань з боку отримувачів компенсації. Зокрема, передбачено щомісячну звірку даних із Державним реєстром виборців, Державним реєстром актів цивільного стану, Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, а також із розрахунковим центром. Це дає змогу своєчасно виявляти зміну місця реєстрації, смерть отримувачів, призначення їм державних житлових субсидій чи інші обставини, які можуть впливати на право на отримання компенсації.
Крім того, документ встановлює персональну відповідальність заявників за подання недостовірних відомостей із обов’язком повернення надміру виплачених коштів. Водночас використання єдиних державних соціальних нормативів під час розрахунку компенсації мінімізує можливість суб’єктивного впливу посадових осіб на визначення розміру допомоги для окремих громадян.
