Федеративна Республіка Німеччина передала Україні народного депутата VIII скликання, який тривалий час переховувався від українського правосуддя. Йдеться про справу щодо масштабних махінацій на фондовому ринку та легалізації мільйонних доходів, однак ця екстрадиція стала лише черговим епізодом у доволі насиченій кримінальній та політичній біографії колишнього парламентаря.
Про успішну передачу підозрюваного синхронно повідомили Державне бюро розслідувань та Національна поліція України. За інформацією правоохоронців, екстрадиція відбулася 13 липня 2026 року на міжнародному пункті пропуску «Краківець» у Львівській області.
Слідство інкримінує ексдепутату легалізацію понад 20 млн грн, одержаних злочинним шляхом, а також пособництво у маніпулюванні на фондовому ринку.
За версією правоохоронців, оборудка діяла ще у 2017 році. Торговці цінними паперами, працюючи в інтересах фігуранта, здійснювали на фондових біржах циклічні фіктивні операції з купівлі та продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Підконтрольні компанії та пов’язані особи багаторазово перепродавали одна одній ті самі цінні папери, створюючи штучний «інвестиційний прибуток», який відповідно до законодавства не підлягав оподаткуванню.
Таким способом було сформовано понад 20 млн грн доходу, які колишній нардеп офіційно вивів на власний банківський рахунок, а згодом перевів у готівку.
Офіційну підозру у цій справі йому оголосили у серпні 2023 року. Після цього політик перестав з’являтися на виклики слідчих і виїхав за кордон, через що був оголошений у міжнародний розшук. У січні 2026 року його затримали правоохоронці Німеччини. Після завершення процедури екстрадиції український суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 20 млн грн.
Наразі досудове розслідування завершене, обвинувальний акт уже передано до суду. У разі доведення вини ексдепутату загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У своїх офіційних повідомленнях ані ДБР, ані Національна поліція традиційно не назвали прізвища екстрадованого, обмежившись формулюванням «екснардеп VIII скликання». Водночас оприлюднені правоохоронцями обставини кримінального провадження не залишають сумнівів, що йдеться про Руслана Демчака — уродженця Липовця, народного депутата України VIII скликання (2014–2019 роки), обраного від одномандатного округу №18 на Вінниччині від фракції «Блок Петра Порошенка». Про численні «здобутки» цього достойника «Ми Вінничани» розповідали вже неодноразово.
Особливої іронії цій історії додає той факт, що саме у період, коли, за версією слідства, відбувалися фінансові махінації з ОВДП, Демчак обіймав посаду заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності. Людина, яка мала формувати правила функціонування фінансового ринку, сама стала фігурантом кримінального провадження щодо ймовірних зловживань у цій сфері.
Втім, справа про 20 мільйонів гривень, яка була скерована до суду у лютому 2026 року, — далеко не єдиний епізод у його скандальній біографії.
У квітні 2024 року НАБУ та САП повідомили Руслану Демчаку про чергову підозру — у незаконному отриманні компенсації за оренду житла в Києві, і тоді ж він був оголошений у розшук. Будучи народним депутатом, він систематично отримував кошти з державного бюджету за проживання в готелі «Київ» — загалом близько 225 тис. грн. Насправді ж, за даними слідства, політик мешкав у приватному будинку в Крюківщині під Києвом, який був оформлений на його батька.
Справу тривалий час розглядали заочно, оскільки Демчак перебував за кордоном, стояв на консульському обліку в Республіці Корея та з 2021 року працював радником з економічних питань у Посольстві України.
Згодом він визнав свою провину та уклав угоду зі слідством у Вищому антикорупційному суді. Колишній депутат повністю відшкодував завдані державі збитки, сплативши 796 тис. грн, а також зобов’язався перерахувати ще 2 млн грн на закупівлю броньованих автомобілів швидкої допомоги для потреб оборони. З огляду на співпрацю зі слідством суд призначив йому покарання у вигляді одного року іспитового строку, мінімального штрафу та річної заборони обіймати державні посади.
52-річний Руслан Демчак, уродженець Липовця на Вінниччині, пройшов шлях від підприємця до високопосадовця і народного депутата. Водночас його кар’єра супроводжувалася такою кількістю скандалів, кримінальних проваджень та журналістських розслідувань, що в народі про таких нерідко кажуть: «ніде проби ставити».
Свою підприємницьку діяльність Демчак розпочав у 1997 році, заснувавши багатопрофільний холдинг UBG (Ukrainian Business Group). У 2011 році він відійшов від оперативного управління бізнесом і зосередився на громадсько-політичній діяльності.
Політичну кар’єру Демчак розпочав як помічник народної депутатки від БЮТ у 2007–2012 роках. Уже у 2014 році він сам став народним депутатом України VIII скликання, здобувши перемогу в одномандатному окрузі №18 на Вінниччині як кандидат від партії «Блок Петра Порошенка».
Окрім політики, ім’я Руслана Демчака нерозривно пов’язане з банківським бізнесом, де його діяльність також супроводжувалася гучними скандалами.
Свого часу він заснував холдинг UBG, а у 2019 році став офіційним співвласником RwS bank. Наприкінці 2025 року Національний банк України визнав цю фінансову установу неплатоспроможною, пояснивши своє рішення систематичним веденням ризикової діяльності та порушенням нормативів капіталу.
Після ліквідації банку компенсації вкладникам традиційно здійснюватиме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. За попередніми оцінками, держава має виплатити понад 456 млн грн.
І це далеко не перший банківський крах, пов’язаний із Демчаком. Раніше його ім’я фігурувало у справі банку «Ерде», після банкрутства якого Фонд гарантування вкладів досі намагається стягнути понад 137 млн грн.
До цього переліку додаються й більш давні історії: арешт у 2012 році за підозрою в ухиленні від сплати податків та легалізації коштів, сумнівні операції з перепродажу земельних паїв на початку 2000-х років, а також журналістські розслідування щодо незадекларованої нерухомості та величезних сум готівки, які фігурували у деклараціях ексдепутата. Зокрема, йшлося про понад 133 млн грн готівкових коштів.
У січні 2026 року Руслана Демчака затримали німецькі правоохоронці. Процедура його екстрадиції тривала майже пів року, після чого його передали українській стороні. Таким чином, фактично поставлено крапку в багаторічних спробах колишнього народного депутата уникнути українського правосуддя. Якщо у справі про незаконне отримання компенсації за проживання він відбувся умовним покаранням, то нинішні обвинувачення у багатомільйонних махінаціях на фондовому ринку можуть обернутися для нього значно суворішими наслідками — аж до реального позбавлення волі.
