Вищий антикорупційний суд 6 серпня обрав колишній віцепрем’єр-міністерці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та колишній посолці України у США Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 мільйонів гривень. Крім внесення застави, суд поклав на неї низку процесуальних обов’язків.
Під час судового засідання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) просив визначити заставу у розмірі 15,312 млн грн. Захист, зі свого боку, наголошував, що офіційний річний дохід підозрюваної становить близько трьох мільйонів гривень, і просив не перевищувати десяти мільйонів гривень застави. Після оголошення рішення Стефанішина заявила журналістам, що не має такої суми і буде шукати кошти для її внесення.
Підозру колишній урядовиці детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за погодженням із прокурорами САП повідомили 5 серпня. За даними САП, кримінальне провадження охоплює три епізоди: один стосується незаконного збагачення, ще два — можливого внесення недостовірних відомостей до декларацій.
За інформацією НАБУ, йдеться про активи майже на 14 мільйонів гривень, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених законних доходів, а частину майна оформили на близьких осіб. Детективи також стверджують, що Стефанішина вела переговори про придбання будинку під Києвом вартістю близько 550 тисяч доларів. За матеріалами слідства, 250 тисяч доларів планувалося передати готівкою, а решту суми компенсувати двома квартирами у житловому комплексі «Файна Таун». Водночас угоду так і не уклали. У НАБУ вважають, що офіційні доходи посадовиці не дозволяли придбати таку нерухомість.
Окрім цього, слідство вважає, що Стефанішина не задекларувала дві квартири, значні суми готівки, витрати на ремонт житла та лікування матері, оплату авіаквитків, оренду ще однієї квартири, а також користування автомобілем Mercedes, оформленим на підлеглого.
Суд також заборонив підозрюваній спілкуватися з окремими особами, яких слідство вважає причетними до операцій із майном. Прокуратура обґрунтовувала необхідність таких обмежень ризиком можливого впливу на свідків та ймовірністю переховування за кордоном, посилаючись на міжнародні контакти, дипломатичний статус у минулому та наявність кількох паспортів. Захист ці аргументи відкинув.
Коментуючи справу після судового засідання, Ольга Стефанішина заявила, що «галас більше схожий на бурю у склянці води» і вкотре наголосила, що не визнає висунутих їй обвинувачень.
Це вже не перша кримінальна справа, у якій фігурує колишня урядовиця. Із 2019 року вона є обвинуваченою у справі щодо проведення тендеру Міністерства юстиції у 2013–2014 роках на виконання науково-правових досліджень із адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу. За версією обвинувачення, державі було завдано збитків приблизно на 2,5 мільйона гривень. Вищий антикорупційний суд розглядає цю справу по суті з 2023 року. Стефанішина своєї вини не визнає.
Окремо триває перевірка за матеріалами журналістського розслідування щодо можливої причетності її оточення до передачі в управління АРМА кількох великих об’єктів нерухомості, серед яких Будинок профспілок у центрі Києва. Після публікації «Української правди» у САП зареєстрували кримінальне провадження. Наразі жодної підозри Ользі Стефанішиній у межах цього розслідування не оголошено.
Ольга Стефанішина обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з 2020 року, а у 2024 році також стала міністеркою юстиції. Після відставки уряду Дениса Шмигаля в липні 2025 року була призначена спеціальною уповноваженою президента з питань розвитку співробітництва зі США, а згодом — Надзвичайним і Повноважним Послом України у США. 3 серпня 2026 року президент Зеленський звільнив її з дипломатичної посади, а вже через два дні НАБУ та САП повідомили їй про нову підозру.
