Енергетика Вінниччини знову привернула увагу правоохоронців. Наприкінці серпня до службових приміщень АТ «Вінницяобленерго» прийшли слідчі Державного бюро розслідувань. Йдеться не про формальну перевірку — у компанії проводили обшуки в межах кримінального провадження щодо можливих зловживань посадовців.
Факт проведення слідчих дій офіційно підтвердило Територіальне управління ДБР у Хмельницькому у відповідь на запити вінницьких регіональних ЗМІ. За інформацією бюро, розслідування стосується можливого вчинення правопорушення окремими посадовими особами «Вінницяобленерго», а серед проведених слідчих заходів були обшуки у службових приміщеннях підприємства в серпні 2026 року.
Попередня правова кваліфікація — ч. 2 ст. 364 КК України: зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Що саме стало підставою для кримінального провадження, кому можуть бути пред’явлені претензії та про які можливі збитки йдеться, у ДБР наразі не розповіли. Чи оголошували комусь із посадовців підприємства підозру, також невідомо.
Вінницькі журналісти звернулися по коментар до АТ «Вінницяобленерго», попросивши пояснити причини проведення слідчих дій та повідомити офіційну позицію компанії. Але відповіді від підприємства не отримали.
Водночас для постійних читачів «Ми Вінничани» серпневі «маски-шоу» в обленерго навряд чи стали сюрпризом. Це виглядає не як раптовий інцидент, а радше як закономірна кульмінація історії з великим «схематозом», коріння якої сягає часів попереднього керівництва компанії.
Варто згадати травень 2023 року, коли Андрій Поліщук, який майже десять років беззмінно очолював АТ «Вінницяобленерго», раптово й доволі поспішно залишив посаду генерального директора. Свій вихід із кабінету керівника він синхронізував зі складанням депутатського мандата у Вінницькій обласній раді, куди був обраний від «Української стратегії Гройсмана».
Тоді «Ми Вінничани» акцентували увагу, що цей політично-управлінський демарш, імовірно, був продиктований не втомою від роботи, а цілком конкретними побоюваннями через дві кримінальні справи, які на той час активно розслідувала Національна поліція.
Перша справа, відкрита у березні 2023 року, стосувалася ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах — ч. 3 ст. 212 КК України. За версією слідства, посадовці «Вінницяобленерго» могли організувати схему, за якою окремі підприємства за грошову винагороду підключалися до електромережі таким чином, що прилад обліку фіксував споживання лише однієї фази з трьох. Відтак частина фактично спожитої електроенергії залишалася поза обліком, а відповідні обсяги могли оформлюватися як технологічні втрати енергокомпанії. Для підприємств-споживачів це дозволяло занижувати офіційні обсяги споживання, тоді як наслідки таких операцій, за версією правоохоронців, лягали на саму енергокомпанію.
Серед підприємств, які, за версією слідства, могли бути задіяні у цій схемі, фігурував і торговельно-розважальний центр «Магігранд». Він належить однойменній компанії, власниками якої є Олена Гройсман, Крістіна Продіус та Дмитро Немерський. Перші дві — дружина та донька колишнього мера Вінниці й екс-прем’єр-міністра України, а нині очільника фамільної політичної партії Володимира Гройсмана, тоді як Немерський є його давнім бізнес-партнером, якому довірено опікуватися частиною сімейних активів.
Друга кримінальна справа, зареєстрована у липні 2023 року, стосувалася операцій із так званим «зеленим» тарифом та була кваліфікована за ч. 4 ст. 191 КК України — розтрата майна у великих розмірах. За даними слідства, у 2018–2019 роках посадовці «Вінницяобленерго» через підставних осіб оформили нерухомість у селах Мізяків та Кам’яногірка тодішнього Калинівського району. Надалі, використовуючи документи про нібито розміщення там сонячних електростанцій, вони уклали договори на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом. Як стверджували правоохоронці, фактично електроенергія не вироблялася, однак кошти за неї виплачувалися. На момент розслідування завдані збитки оцінювалися більш ніж у 20 мільйонів гривень.
Здавалося б, після таких гучних викриттів фігуранти багатомільйонних оборудок уже мали б постати перед судом. Але цього не сталося. Кримінальні провадження з часом ніби розчинилися у повітрі. Поки пресслужба «Вінницяобленерго» бадьоро звітувала про викриття дрібних крадіїв електроенергії, справи, у яких фігурували посадовці компанії, роками залишалися на стадії розслідування.
Тим часом сама компанія продовжувала жити, м’яко кажучи, не в режимі жорсткої економії. Чого лише варта закупівля у березні 2025 року люксового Jeep Grand Cherokee за 2,88 млн гривень — у розпал повномасштабної війни. У «Вінницяобленерго» тоді пояснювали придбання службовими потребами та наголошували, що автомобіль купили за рахунок прибутку від діяльності, не пов’язаної з розподілом електроенергії.
Не менш промовистими є й комерційні зв’язки родини Поліщука з бізнесом сумнозвісних вінницьких «нових руських» Архіпових. Йдеться, зокрема, про історію навколо Староміського озера, земельна ділянка під яким свого часу незаконно опинилася у приватній власності. У 2025 році Верховний Суд підтвердив необхідність повернення цієї землі Вінницькій громаді, а навесні того ж року Валентину Архіпову повідомили про підозру у кримінальному провадженні щодо заволодіння земельною ділянкою та легалізації майна.
Але й це ще не вся історія. За актуальними даними аналітичної системи YouControl, кінцевою бенефіціарною власницею АТ «Вінницяобленерго» значиться Олена Уманська, яка через непряме володіння контролює 72,44% голосів у компанії. Раніше вона працювала директоркою департаменту управління активами ТОВ «КУА «Сварог Ессет Менеджмент» — структури, яку пов’язують із фінансово-промисловою групою «Енергетичний стандарт» Костянтина Григоришина.
Таким чином, формально російсько-український олігарх Григоришин бенефіціаром «Вінницяобленерго» не значиться, однак його зв’язок із компанією простежується через структуру власності. Попри запроваджені щодо Григоришина у січні 2025 року санкції РНБО, контрольний пакет акцій стратегічного підприємства залишається під контролем наближених до олігарха менеджерів.
Але що цього разу шукали детективи ДБР у «Вінницяобленерго»?
Судові матеріали дозволяють зрозуміти, що саме розслідує ДБР. Відповідне кримінальне провадження зареєстрували 18 червня 2026 року. Його розслідують за ч. 2 ст. 364 КК України — зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
За версією слідства, цього разу йдеться про цілу мережу фіктивних сонячних електростанцій. Правоохоронці вважають, що учасники схеми підробляли документи про нібито існування щонайменше 70 приватних домогосподарств і встановлених на них сонячних електростанцій. Насправді за частиною зазначених адрес, як стверджує слідство, не було ні відповідних будинків, ні самих об’єктів сонячної генерації.
Простіше кажучи, створювалася паперова картинка: начебто існує приватне домогосподарство, на його даху встановлені сонячні панелі, вони виробляють електроенергію, а власник має право продавати її державі за пільговим «зеленим» тарифом. Проте, за версією слідства, в окремих випадках усі ці об’єкти існували лише в документах.
Далі працював уже фінансовий механізм. Електроенергію, яка нібито вироблялася такими сонячними станціями, продавали за «зеленим» тарифом державному підприємству «Гарантований покупець». Саме воно мало розраховуватися за придбану електроенергію. За даними слідства, таким чином у період з 2020 по 2023 рік могли незаконно отримувати державні кошти за електроенергію, яка фактично не вироблялася або вироблялася не в тих обсягах чи на тих об’єктах, про які йшлося в документах.
Окремий інтерес для ДБР становили документи, пов’язані з продажем електроенергії. 19 серпня правоохоронці провели обшук у нежитлових приміщеннях ТОВ «Енера Вінниця» на вулиці Пирогова, 131. Під час слідчих дій вилучили 15 документів, переважно договори купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, укладені у 2019–2021 роках, а також договори постачання електроенергії.
Цей епізод набуває додаткового значення з огляду на структуру власності самої «Енери Вінниця». За даними аналітичної системи YouControl, її кінцевим бенефіціарним власником із непрямим вирішальним впливом на 100% прав голосу є той самий підсанкційний Костянтин Григоришин. Тобто в межах цієї історії перетинаються не лише посадовці та колишній менеджмент енергокомпанії, а й пов’язані з Григоришиним структури, через які здійснюються постачання та торгівля електроенергією.
24 серпня Вінницький міський суд наклав арешт на вилучені документи, визнавши їх такими, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.
24 серпня Вінницький міський суд наклав на ці документи арешт, визнавши, що вони можуть мати доказове значення у справі. Тепер слідчі можуть використовувати їх для перевірки, хто саме продавав електроенергію за «зеленим» тарифом, на яких підставах це відбувалося та чи відповідали реальному стану речей дані, зазначені в договорах.
Отже, у новому провадженні мова вже не про один-два сумнівні об’єкти. За версією ДБР, йдеться про щонайменше 70 фіктивних домогосподарств, оформлену на папері сонячну генерацію та державні виплати за «зеленим» тарифом. Саме тому слідчі дії тепер охопили не лише колишнє керівництво «Вінницяобленерго», а й структури, через які оформлювалися та оплачувалися договори на продаж електроенергії.
Для реалізації схеми, за версією слідства, використовувалися не лише фіктивні документи, а й можливості посадовців, які мали забезпечувати проходження необхідних процедур. Одним із ключових фігурантів провадження слідство називає начальника Управління Держенергонагляду у Вінницькій області — головного державного інспектора з енергетичного нагляду. В оприлюдненій ухвалі його прізвище приховане, однак за посадою та відкритими даними йдеться про В’ячеслава Кметюка.
Це не випадковий чиновник і не нова людина у системі енергетичного нагляду. Кметюк очолив вінницьке управління після перемоги в конкурсі у серпні 2019 року. Відтоді його прізвище регулярно фігурує у деклараціях саме на цій посаді — у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках. Фактично станом на серпень 2026 року він керує вінницьким управлінням уже близько семи років.
До призначення на цю посаду Кметюк також працював у системі державного енергетичного нагляду: у деклараціях за 2016–2018 роки він зазначений як начальник відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Південно-західному регіоні». Тобто, загалом він перебуває на керівних посадах у цій системі щонайменше з 2016 року.
За матеріалами досудового розслідування, Кметюк міг діяти не сам. Слідчі вказують на використання ним близьких родичів — батька, матері та дружини, а також на спільні дії з фізичною особою-підприємцем, колишнім генеральним директором АТ «Вінницяобленерго» Андрієм Поліщуком та іншими встановленими й поки не встановленими особами.
Особливе значення в оборудці мали документи, які підтверджували існування домогосподарств та об’єктів генерації й дозволяли їм брати участь у механізмі «зеленого» тарифу. Тому слідство перевіряє, хто саме забезпечував оформлення цих документів, підтвердження відповідності об’єктів установленим вимогам та проходження необхідних процедур. Чи використовувалися при цьому службові повноваження Кметюка та інших посадовців і яку саме роль кожен із фігурантів відігравав у можливій схемі, має встановити досудове розслідування.
Отже, цього разу ДБР, схоже, має справу вже не з поодинокими сумнівними об’єктами, а з системною конструкцією: десятки формально оформлених домогосподарств, документи про неіснуючу або невідповідну генерацію, договори на продаж електроенергії та державні виплати за «зеленим» тарифом. Саме наскільки масштабною була ця схема, скільки коштів могли отримати її учасники та яку роль у ній відігравали посадовці енергетичного нагляду й колишнє керівництво «Вінницяобленерго», має встановити слідство.
А Вінниччина тепер спостерігає за тим, чи зможе Державне бюро розслідувань довести цю історію до логічного завершення — на відміну від кримінальних проваджень, які після гучного старту у 2023 році фактично загубилися у коридорах Національної поліції.
Якщо версія слідства підтвердиться, йтиметься про можливе заволодіння державними коштами у великих масштабах через фіктивну сонячну генерацію. І все це — у роки повномасштабної війни, коли країна змушена збирати гроші на дрони для фронту, а енергетична система регулярно потерпає від російських ракетних ударів.
Тому питання тут не лише у можливих фінансових збитках. Йдеться про те, наскільки ефективно держава здатна контролювати багатомільйонні потоки у стратегічній галузі та чи матимуть резонансні розслідування цього разу реальне продовження — аж до відповідальності винних, якщо їхню вину буде доведено в суді.
