Міський голова Вінниці Сергій Моргунов підписав розпорядження про запуск нового цифрового сервісу. Фінансування надходить від фонду Блумберга. Виконавцем виступає компанія колишнього київського чиновника, департамент якого роками фігурував у різноманітних кримінальних скандалах. Посередником став «Фонд Кличка».
«Ми Вінничани» спробували скласти повний пазл цієї історії.
Наприкінці травня 2026 року міський голова Вінниці Сергій Моргунов підписав розпорядження, яке офіційно запускає розробку та запуск в місті єдиного муніципального застосунку на базі платформи «MISTO». На перший погляд — звичайне адміністративне рішення. Однак за цим документом проглядається ціла мережа зв’язків, про яку вінничанам досі ніхто публічно не розповідав.
Щоб зрозуміти, що насправді стоїть за появою нового цифрового сервісу, починати слід не з Вінниці, а з Нью-Йорка.
Що підписав міський голова і що це дасть вінничанам
Розпорядження міського голови Вінниці — далеко не перший документ у цій історії. Ще 10 січня 2025 року Сергій Моргунов підписав інше розпорядження про створення першої робочої групи з впровадження муніципального застосунку. Тоді до її складу увійшли 19 осіб — керівники ключових департаментів і комунальних підприємств міста.
Нове розпорядження скасовує попереднє та суттєво розширює обсяги проєкту. Відтепер до робочої групи входять 27 осіб, а перелік відповідальних виконавців охоплює 16 структур із чітко визначеними зонами відповідальності.
Якщо застосунок запрацює в повному обсязі, він об’єднає в одному місці практично всі цифрові сервіси для взаємодії мешканців міста із міською владою. Через нього можна буде переглядати розклад і оплачувати проїзд у громадському транспорті, сплачувати штрафи за паркування, записуватися до лікаря, подавати електронні петиції, отримувати інформацію про найближчі укриття та пункти незламності, надсилати звернення до міської ради й відстежувати їх розгляд. Також у застосунку мають бути доступні дані про туристичні об’єкти та сервіси підтримки ветеранів і членів їхніх родин.
Для всіх посадовців та підпорядкованих їм структур, залучених до впровадження застосунку, розпорядженням міського голови передбачено обов’язкову квартальну звітність — до 10 числа місяця, що настає після завершення кварталу. Контроль за виконанням документа покладено на заступника міського голови Андрія Скальського.
Тобто на папері йдеться про продуманий, системний і потенційно дуже корисний для громади проєкт. Питання не в самій ідеї. Питання — у тому, хто стоїть за її реалізацією, які інтереси супроводжують цей процес і як саме втілюватиметься проєкт на практиці.
Bloomberg Philanthropies: хто дає гроші і чому
Bloomberg Philanthropies — благодійна організація Майкла Блумберга, колишнього мера Нью-Йорка та засновника однойменного медіа- і фінансового конгломерату. Фонд працює більш ніж у 700 містах та 150 країнах світу, зосереджуючись на п’яти ключових напрямах: мистецтві, освіті, охороні довкілля, державних інноваціях та охороні здоров’я. Лише у 2024 році через Bloomberg Philanthropies було спрямовано 3,7 мільярда доларів благодійної допомоги.
Для України фонд став особливо важливим партнером після початку повномасштабного російського вторгнення. Загальний обсяг підтримки, оголошений Bloomberg Philanthropies, становив 12,1 мільйона доларів. Окремо у лютому 2024 року було виділено 4 мільйони доларів для Києва на розвиток цифрових сервісів та програм підтримки ментального здоров’я.
У жовтні 2024 року Bloomberg Philanthropies оголосив про розширення цієї програми на ще п’ять українських міст — Львів, Вінницю, Чернівці, Івано-Франківськ і Бучу. Саме це рішення згодом стало фінансовою основою для реалізації аналогічного проєкту у Вінниці.
У звіті Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради та у рішенні міськради «Про хід виконання Програми інформатизації та цифрової трансформації на 2024-2026 роки» прямо зазначено, що меморандум із ТОВ «РОК АЙ ТІ» було підписано 31 жовтня 2024 року за кошти Bloomberg Philanthropies. Це важлива деталь, адже на початковому етапі йшлося не про використання коштів місцевого бюджету, а про зовнішнє грантове фінансування.
Публічним обличчям партнерства Києва з Bloomberg Philanthropies став Олег Половинко — колишній радник із питань цифровізації заступника міського голови Києва Петра Оленича, а також ексдиректор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації.
Саме він у лютому 2024 року коментував цю програму для міжнародного видання Cities Today, зазначивши, що «цифрове мислення допомагає киянам долати виклики війни», а одним із ключових пріоритетів є вибудова ефективної комунікації між громадянами та муніципалітетом.
Проте саме Олег Половинко є власником ТОВ «РОК АЙ ТІ» — компанії, яка нині займається розробкою муніципальних застосунків для українських міст, зокрема й для Вінниці. Тож людина, яка публічно представляла партнерство столиці з Bloomberg у сфері цифровізації, сьогодні напряму пов’язана з бізнесом, що реалізує аналогічні проєкти в інших громадах.
ТОВ «RОК АЙ ТІ»: хто стоїть за вінницьким застосунком
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «RОК АЙ ТІ» було засновано вісім років тому. Власником компанії є киянин Олег Половинко. З 27 серпня 2021 року по 25 серпня 2023 року він очолював Департамент інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) Київської міської державної адміністрації — структуру, яка координує діяльність міських комунальних підприємств у сфері цифровізації столиці. Серед них — КП «Інформатика» та СКП «Києвтелесервіс», які стали фігурантами низки кримінальних проваджень та аудиторських скандалів.
Під час керівництва Половинком департаментом КП «Інформатика» уклало 18 договорів із ТОВ «Українські інфосистеми» на загальну суму 327,7 мільйона гривень. Із лютого 2023 року Бюро економічної безпеки розслідує можливу розтрату коштів у межах цих контрактів: за версією слідства, обладнання для системи відеоспостереження Києва закуповувалося через ланцюг пов’язаних посередників із поступовим завищенням вартості. Орієнтовні збитки міського бюджету становлять від 12,7 до 21 мільйона гривень. Паралельно власне кримінальне провадження веде Національна поліція.
У березні 2026 року аудитори Київської міської державної адміністрації зафіксували завищення вартості Wi-Fi-обладнання для шкіл у межах «Києвтелесервісу» на 23,2 мільйона гривень. За висновками ревізорів, тендерна документація формувалася таким чином, щоб забезпечити перемогу заздалегідь визначеним постачальникам. Потенційні надлишкові витрати лише за одним напрямом сягнули 358 мільйонів гривень. Усі 16 рекомендацій аудиторів залишилися невиконаними.
Той самий Половинко, чий департамент «не помічав», м’яко кажучи, нецільового використання бюджетних коштів, тепер стврюватиме цифрове місто для Вінниці.
Окремий епізод стосується колишньої генеральної директорки КП «Інформатика» Вероніки Малкової, яка очолювала підприємство саме в період, коли департамент ІКТ керувався Половинком. Нині вона є обвинуваченою у справі щодо несанкціонованого передавання даних із міських камер відеоспостереження стороннім особам. Згідно з матеріалами слідства, в одному з перехоплених повідомлень фігурує фраза: «я скинув номер нашій «тьоті», вона поставить на «розшук» і ми знайдемо його локацію». Саме «тьотею» слідство вважає Малкову. Після відсторонення у 2023 році вона повернулася до роботи в тому ж КП — вже на посаді заступниці керівника.
Окремої уваги заслуговує майновий стан Половинка. Розслідування BlackBox OSINT зафіксувало значну невідповідність між офіційними доходами посадовця та його активами: маєток площею 632 кв. м, кілька земельних ділянок, квартиру в Нідерландах і автомобіль Jaguar I-Pace. Крім того, його Tesla Model Y вартістю близько 43 тисяч доларів перебувала у користуванні заступника мера Києва Петра Оленича — посадовця, якому НАБУ повідомило про підозру у зловживанні службовим становищем.
«Фонд Кличка»: навіщо він у Вінниці
У преамбулі розпорядження міського голови Сергія Моргунова щодо впровадження муніципального додатку та забезпечення роботи його сервісів, поруч із ТОВ «РОК АЙ ТІ» та Київською міською державною адміністрацією, згадано ще одного партнера — благодійну організацію «Благодійний фонд «Фонд Кличко». Водночас у документі не визначено ані його функцій, ані обсягу участі, ані конкретних зобов’язань. Для нормативного акта така невизначеність виглядає нетипово, адже статус кожного партнера зазвичай має бути чітко окреслений.
За даними аналітичної системи YouControl, фонд заснований у серпні 2003 року братами Віталієм Кличком та Володимиром Кличком. Офіційно організація зосереджується на проєктах у сферах спорту, освіти та розвитку молоді. У 2024 році її фінансові показники фонду сягнули 274,6 мільйона гривень виручки, а загальний обсяг інвестицій у соціальні, освітні та спортивні ініціативи за понад два десятиліття перевищив 407 мільйонів гривень.
«Фонд Кличка» неодноразово фігурував у міжнародних партнерствах, зокрема у співпраці з Bloomberg Philanthropies. Під час конференції Bloomberg CityLab Володимир Кличко особисто зустрічався з Майком Блумбергом, обговорюючи фінансування проєктів міської стійкості та впровадження цифрових технологій в управлінні містами. Таким чином, фонд фактично виступає одним із каналів взаємодії між ініціативами Bloomberg Philanthropies та українською міською цифровою інфраструктурою.
Втім, у розпорядженні Вінницької міської ради цей зв’язок не розкрито прямо, що залишає питання про реальну роль фонду в проєкті впровадження муніципального додатка у Вінниці відкритим.
На цьому тлі окремо звертає на себе увагу те, що Половинко як чиновник просував партнерство Києва з Bloomberg, а як представник бізнесу — отримує контракти в містах, які залучені до програм, що підтримуються цим фондом.
Що не так із самим розпорядженням мера Вінниці
Розпорядження Сергія Моргунова на перший погляд виглядає юридично коректним і системним документом. Водночас, є низка принципових моментів, яких у тексті бракує — і які мали б бути визначені обов’язково.
Зокрема, документ не містить жодного посилання на конкурсну або тендерну процедуру. Виконавця фактично «визначено» без пояснення, яким чином і за якими критеріями було обрано саме ТОВ «РОК АЙ ТІ». Для порівняння: у Львові для впровадження подібної платформи проводили відкритий конкурс, тоді як у Вінниці цей етап відсутній.
Також у розпорядженні повністю відсутня інформація про фінансування проєкту. Не згадується ані грант Bloomberg, ані можливі витрати з міського бюджету після завершення грантової підтримки. У результаті громада не отримує відповіді на ключове питання — скільки це коштуватиме у довгостроковій перспективі.
Окремо варто звернути увагу на те, що документ не визначає чітких строків запуску. Попри формулювання про «проведення тестового запуску», жодних дат чи дедлайнів не встановлено, що фактично унеможливлює належний контроль виконання та розмиває відповідальність. Так само не розкрито роль «Фонду Кличка», який згадується у преамбулі поруч із комерційним виконавцем, однак без пояснення його функцій, повноважень чи зобов’язань у межах реалізації проєкту. У контексті юридичного документа така невизначеність виглядає щонайменше дивно.
Окремо слід звернути увагу на технічну неточність у складі робочої групи: директорку Департаменту адміністративних послуг Ірину Копчук у документі внесено двічі — у різні частини переліку. Хоча це виглядає як формальна дрібниця, насправді вона свідчить про рівень та якість підготовки документа.
Водночас досвід Києва демонструє, що цифрова міська інфраструктура — це не абстрактний «цифровий прогрес», а реальний інструмент, який за відсутності належного контролю може створювати прямі ризики для безпеки мешканців. Зокрема, колишня керівниця КП «Інформатика» передавала стороннім особам дані про маршрути руху окремих автомобілів через месенджери. Також у Київраді озвучувалися припущення, що через міські системи відеоспостереження російські спецслужби могли отримувати інформацію про переміщення військового та політичного керівництва держави. Ці випадки свідчать, що подібні ризики не є гіпотетичними — вони вже мали місце на практиці.
На цьому тлі особливе занепокоєння викликає те, що розпорядження міського голови Вінниці Сергія Моргунова фактично оминає ключове питання — обробку персональних даних містян. Запланований застосунок передбачає збір інформації про переміщення користувачів, оплату проїзду, запис до лікаря, підписання петицій та звернення до міських сервісів. Це надзвичайно чутливий масив даних, однак у документі відсутні будь-які положення щодо їхнього захисту, кола осіб, які матимуть доступ, строків зберігання чи можливості видалення даних за запитом користувача.
Окремо варто звернути увагу й на ще одну прогалину: розпорядження передбачає «проведення тестового запуску» застосунку, однак не містить жодних строків його виконання. Відсутність визначених термінів фактично унеможливлює контроль за реалізацією цього пункту — немає дедлайну, немає й чіткої відповідальності за його недотримання. У підсумку документ залишає відкритими ключові питання безпеки та адміністрування даних, не визначаючи, де саме вони зберігатимуться, як захищатимуться і хто саме матиме до них доступ.
Що з усім цим робити
Чи є в усьому цьому кримінал? Поки що ні. Чи є Bloomberg Philanthropies сумнівною структурою? Ні — це один із найбільших і найавторитетніших благодійних фондів світу, який у тому числі підтримує українські міста в умовах війни. Чи є «Фонд Кличка» сумнівною організацією? Ні — це легальна благодійна структура з багаторічною діяльністю та переважно позитивною репутацією. Чи є платформа «MISTO» шкідливою? Не обов’язково — у Львові вона була обрана за результатами конкурсу й може бути корисним цифровим інструментом.
Водночас залишається ключове питання прозорості всієї конфігурації. Йдеться про ситуацію, коли публічна особа, яка представляла партнерство Bloomberg з Україною на рівні Києва, одночасно пов’язана з компанією, що отримує замовлення в межах цього ж партнерства. Додатково, структура, пов’язана з мером міста, де цей посадовець працював, фігурує в документах інших міст без чіткого пояснення її ролі. На цьому тлі Вінниця обирає виконавця без відкритого конкурсу, тоді як інше місто в аналогічних умовах проводило конкурентну процедуру.
Питання, на які потребують публічних пояснень:
- ▸ Яку саме функцію виконує «Фонд Кличка» у вінницькому проєкті? Чи є він посередником у передачі грантових коштів Bloomberg?
- ▸ Чому виконавця визначили без конкурсу, тоді як у Львові для впровадження тієї ж платформи проводили відкритий відбір?
- ▸ Який точний обсяг гранту Bloomberg Philanthropies для Вінниці, і чи передбачені бюджетні витрати після завершення грантового фінансування?
- ▸ Як місто гарантує захист персональних даних користувачів застосунку? Де саме вони зберігатимуться, хто матиме доступ і на яких умовах?
- ▸ Чи вбачає міська рада потенційний конфлікт інтересів у ситуації, коли власник компанії-виконавця публічно просував партнерство фонду-донора з Києвом, перебуваючи на посаді київського чиновника?
