Поки Україна героїчно оборонялася від першої навали путінської орди, у глибокому тилу деякі чиновники розгортали власний другий «фронт», воюючи за грошові знаки. Мова про Вороновицьку громаду Вінницької області, де наближені до влади особи патріотичні настрої та воєнний стан конвертували у корупційний рекет.
Добровольче формування у тилу: навіщо?
1 квітня 2022 року, коли плани російської армії швидкого захоплення України вже зазнали краху, на сайті Вороновицької селищної ради з’явилося повідомлення про створення добровольчого формування. Ініціатором був голова громади Олександр Ковінько, а командиром призначили Олександра Білана. У повідомленні підкреслювали високі моральні та лідерські якості Білана, його здатність ухвалювати складні рішення та нести за них відповідальність.
На той момент ідея створення воєнізованої структури у тилу викликала подив: ворог уже відступав від Києва, і військової загрози для Вінниччини не існувало. Навіщо?
Відповідь на це питання з’явилася лише через два роки, коли у останній день квітня 2024 року до Вороновиці приїхали слідчі «важняки» з Києва і, зокрема, у селищній раді провели обшуки і затримання посадовців. Офіс Генпрокурора повідомив про викриття схеми вимагання хабарів за оренду землі за участю «службовця селищної ради» та «посередника». Прізвища не називались, але затримані були начальник земельного відділу селищної ради Андрій Магера та «командир добровольців» Олександр Білан, які «попалися» на вимаганні у голови фермерського господарства «Вінниччина» Геннадія Баранова (село Кліщів) 30 000 доларів США за продовження договору оренди та ще по 600 доларів за кожний гектар при оформлення права власності на землю.

Хоча конкретна інформація про причетність до оборудок голови громади Олександра Ковінька відсутня, у матеріалах справи згадується «невстановлена службова особа» Вороновицької селищної ради, яка діяла у змові з вимагачами. Водночас і сам Ковінько не справляє враження людини, за спиною якого підлеглі могли б самотужки організувати отримання корупційних ґешефтів.
Ковінько та Гройсман: давні зв’язки
Олександр Ковінько — давно відомий своїми близькими стосунками з Володимиром Гройсманом, колишнім мером Вінниці, колишнім прем’єр-міністром України та сьогоднішнім «сірим кардиналом» Вінниччини. Кажуть, вони навіть куми, що не дивно, зважаючи на те, що у Ковінька шестеро дітей, і комусь потрібно було їх охрестити. Зв’язки з Гройсманом він не приховує: на сайті Вороновицької громади розміщено розлогий нарис про Ковінька, де прямо зазначено, що Гройсман свого часу запросив його до Вінницького шляхового управління, як «спеціаліста із кризового управління».
До створення екс-прем’єр-міністром власної партії «Українська стратегія Гройсмана», Ковінько, як і його патрон, представляв маргінальну партію «Совість України». У цей період він пройшов шлях від депутата Вінницької райради до голови Вороновицької громади, офіційно долучившись до «команди Гройсмана». Його статус у цій «команді» підкреслює не лише посада заступника голови «Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування», а й висока зарплата. У 2023 році Ковінько, керуючи громадою з населенням близько 17,4 тис. осіб, отримував у середньому 53,85 тис. грн. на місяць, лише на тисячу менше, ніж мер Вінниці Сергій Моргунов.

Під час повномасштабної війни, на відміну від сотень тисяч українців, справи у Ковінька йшли непогано. Він придбав два автомобілі — BMW та Volkswagen, довівши родинний автопарк до восьми машин. Хоча автівки були вживаними, їх, очевидно, придбали для бізнесу, оскільки в переліку чеснот Ковінька на сайті селищної ради першим значиться «підприємець», а вже потім — «ефективний управлінець». Однак українське законодавство забороняє держслужбовцям займатися бізнесом. Тут на допомогу прийшла дружина Ковінька, яка, як і дружина Моргунова, є успішною бізнесвумен, що дозволяє щороку декларувати мільйонні доходи.
«Цінні кадри»
Ковінько, як «ефективний управлінець», схоже, прагнув оточити себе відповідного рівня фахівцями. Одним із таких став Андрій Магера, уродженець Житомира, що має багатий досвід у земельних махінаціях. У 2014 році Андрія Магеру обвинувачували у службовому підробленні (ч. 2 ст. 366 КК України) та зловживанні владою (ч. 2 ст. 364 КК України). Обіймаючи з 2008 року посаду начальника управління Держкомзему Вінниці, на початку 2009 року він сфальсифікував документи щодо нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. Це дозволило зменшити її вартість з 2 971 241,71 грн. до 750 797,71 грн., що значно скоротило орендну плату: замість 89 137,25 грн. «клієнти» Магери платили лише 22 523,93 грн. Справу розслідували роками, відкривали й закривали, поки 11 січня 2020 року Вінницький міський суд не звільнив Магеру від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Кримінальне провадження закрили, але прокуратурі вдалося домогтися судового рішення про відшкодування бюджету Вінниці 620 450,98 грн. — суми, яку недоотримала міська казна через дії Магери. Наразі у Вінницькому міському суді розглядається інша справа Магери. Його звинувачують у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України) та привласненні бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 КК України). У вересні-жовтні 2019 року, коли Магера обіймав посаду начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг, він разом із директором ТОВ «Укрстройнерудкомплект» Андрієм Пригорницьким заволодів 1 262 455,65 грн., виділеними на придбання екскаватора.

Другим «цінним» фахівцем, якого «підтягнув» до своєї команди Ковінько, став Олександр Білан — уродженець селища Муровані Курилівці, підприємець і активіст козацького руху. За сприяння Ковінька Білан і очолив добровольче формування громади, створене під час воєнного стану, а ще став членом виконкому. 30 квітня 2024 року саме Білан отримав два хабарні «транші» від голови фермерського господарства «Вінничина»: спочатку 30 000 доларів за продовження договору оренди землі, а потім ще 11 500 доларів за сприяння у купівлі земельної ділянки. Гроші передавалися в автомобілі Білана Ford F-150, а їх передача була документально зафіксована правоохоронцями.
Оборудки «фронтовиків» Білана та Магери розслідують столичні слідчі з особливо важливих справ. 2 травня 2024 року Печерський райсуд Києва арештував Андрія Магеру з можливістю внесення застави в розмірі 1 667 320 грн. Однак 26 червня 2024 року суд переглянув умови арешту, зменшивши суму застави до 605 600 грн. 1 липня 2024 року за Магеру було внесено цю заставу, після чого його звільнили з-під варти. 8 липня 2024 року Печерський райсуд відсторонив Магеру від посади начальника земельного відділу Вороновицької селищної ради строком на два місяці. Схожа ситуація і з Біланом, судова епопея якого розпочалася 2 травня 2024 року, коли за рішенням Печерського райсуду його арештували під заставу в розмірі 1 667 320 грн.
Але головне питання щодо підлеглих голови селищної ради залишається відкритим: чи вимагання грошей у фермера Геннадія Баранова було їхньою власною «творчою діяльністю», чи це частина системного рекету, організованого владою?
Управлінські таланти Олександра Ковінька пояснюються наявністю у нього брата Сергія, – «ковбасного короля» Вінниччини, який відомий як «ковбасний король» Вінниччини і є мажоритарним власником ТОВ «Ковінько-ковбаси», що випускає продукцію під брендом «Ковбаскофф». До 2007 року співзасновником цієї компанії був Володимир Гройсман. Раніше Гройсман разом із Сергієм Ковінько були співвласниками аграрної компанії «Поділля».

Сергій Ковінько широкої відомості набув після масштабного святкування весілля доньки Марії, яке відбулося 8–9 серпня 2020 року в елітному маєтку «Park Manor» на березі Південного Бугу. На заході зібрався вінницький бомонд, включаючи екс-мера обласної столиці Володимира Гройсмана та чинного міського голову Сергія Моргунова та численних віп-гостей із Києва та інших регіонів. Для гостей співали Настя Каменських і фронтмен гурту «ТіК» Віктор Бронюк, якого через чотири роки призначили директором Вінницької обласної філармонії. Роль тамади виконала співачка Ольга Цибульська.