За повідомленням прес-служби Вінницької обласної прокуратури, Господарський суд Вінницької області задовольнив позов Жмеринської окружної прокуратури до неназваної фізичної особи-підприємця та Шаргородської міської ради. Рішенням суду визнано недійсним договір про спільну діяльність та зобов’язано повернути водойму площею 52 га у розпорядження територіальної громади.
За словами прокуратури, мова йде про ботанічний заказник місцевого значення «Копистирин», який є частиною природно-заповідного фонду України. Згідно з положенням про заказник, на його території заборонено промисловий вилов риби та іншу нецільову діяльність. Попри це, у 2011 році місцева влада уклала з фізичною особою-підприємцем договір, що дозволяв платну любительську риболовлю та використання водойми для рибогосподарських потреб.
Цей договір, за даними прокуратури, фактично був прихованою угодою оренди, яка порушувала положення про заказник. Водойму експлуатували в комерційних цілях без сплати орендної плати до місцевого бюджету. Прокуратура домоглася через суд відновлення законності. Після набрання рішенням суду законної сили будуть вжиті заходи для його реального виконання.
Усе це добре, але хотілось би знати імена спритників, які здійснили чергову земельну оборудку і роками «кормилися» з неї.
За інформацією «Ми Вінничани», мова йде про фізичну особу-підприємця з Мурафи Василя Коперу. У травні 2011 року він уклав договір про спільну діяльність щодо земельної ділянки на території ботанічного заказника «Копистирин» площею 51,8553 га. Договір укладено з Юрієм Палазюком, тодішнім головою Копистиринської сільської ради, яка була ліквідована у 2020 році. Варто зазначити, що Палазюк на час укладення договору представляв Партію регіонів.
Також відомо про кримінальну справу, яку з січня 2022 року розслідують слідчі Жмеринського райвідділу Національної поліції. Причому, розслідують за ч. 2 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) з дивною фабулою. За матеріалами справи, «невідома особа» роками використовувала ділянку без офіційного рішення органу влади про її передачу у власність чи оренду.
Також із матеріалів справи вбачається, що екс-голова Копистиринської сільської ради Юрій Палазюк впав у «амнезію» і відсутність будь-якого правочину щодо передачі цієї земельної ділянки у користування Василю Копері, намагається пояснювати саме договором про співпрацю, який він уклав з Коперою 27 травня 2011 року. За словами Палазюка, договір стосувався збереження ставка в заказнику, зокрема рідкісних білих лілій, і Копера нібито здійснював догляд за водоймою на добровільних засадах без мети отримання прибутку, хоча протягом приблизно року здійснювався продаж квитків на вилов риби, 10% від вартості яких перераховувались до бюджету сільської ради.
Слідство нібито підозрює, що цей договір про співпрацю був лише прикриттям для незаконного використання земельної ділянки, але «швидкість», з якою ведуться слідчі дії, наводить на думку, що метою розслідування є не виявлення реальних корупційних схем, а якась імітація роботи.
Також відомо, що Василь Копера був браконьєром, який діяв під прикриттям того ж екс-голови Копистиринської сільської ради Юрія Палазюка. 20 жовтня 2020 року на річці Мурафа поблизу села Копистирин Василя Коперу разом з подільником впіймали на незаконному вилові риби з дерев’яного човна за допомогою 12 сіток. Вони встигли виловити 32 кг риби. Проте, Копера відбувся легким переляком, 20 листопада 2020 року Шаргородський районний суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 85 КпАП України (грубе порушення правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову), наклавши на нього штраф у розмірі 425 гривень.
Показово, що у суді Копера не визнав себе винним, стверджуючи, що діяв на підставі рішення Копистиринської сільської ради, яке нібито дозволяло йому виловлювати щодня 10 кг риби для потреб села (зокрема, для похоронів).
На перший погляд, дрібний браконьєр Василь Копера не справляє враження «невідомої особи», яка роками отримувала незаконні прибутки з привласненого за власним бажанням великого ставка в ботанічному заказнику. Однак ситуація пояснюється, якщо згадати про існування Дмитра Копери – нинішнього заступника директора з інфраструктури регіональної філії «Південно-Західна залізниця» у структурі «Укрзалізниці». Хоча він уже давно живе в Києві, на Вінниччині його ім’я добре відоме. У своїй біографії Дмитро Копера зазначав, що народився у Мурафі, і в графі «по батькові» у нього дуже підходящий запис – «Васильович».
Дмитро Коперя був депутатом Вінницької обласної ради 7 скликання від партії «ВО «Батьківщина» (2015-2020 роки), займаючи на той час посаду начальника інспекції по контролю при очільнику регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Дмитро Копера також очолював Шаргородську районну організацію «Батьківщини», був офіційним спонсором «Батьківщини» та у 2019 році безуспішно висувався «Батьківщиною» у Верховну Раду в одномандатному окрузі № 15 у Вінницькій області та у 2020 році він був таким же безуспішним висуванцем «Батьківщини» на голову Мурафської сільської ради. На той час він вже обіймав посаду начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Південно-Західної залізниці».
Подейкують, що Дмитра Коперу у партію «Батьківщина» привів колишній начальник філії «Південно-Західної залізниці» Олексій Кривопішин. У березні 2015 року Кривопішина було відсторонено від виконання обов’язків керівника за ініціативою тодішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Заявивши, що Кривопішин використав державні кошти для спорудження розважального комплексу, Яценюк закликав порушити проти нього кримінальну справу. В той же час Кривопішин мав багатий досвід політичного пристосуванця: у 2006–2008 роках він був депутатом Київської міської ради від «Блоку Юлії Тимошенко», а у 2010–2015 роках був мандатоносцем Партії регіонів у Вінницькій обласній раді.
Зараз Дмитро Копера – один з фігурантів резонансної кримінальної справи, про яку Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомляло у лютому 2024 року. За словами правоохоронців, детективи НАБУ та САП викрили корупційну схему в «Укрзалізниці», внаслідок якої компанія втратила 11,4 млн. грн. Зловмисники завищували вартість пневмоінструменту, що закуповувався для філій «Укрзалізниці». Начебто, ще у 2018 році організатор злочинної групи підприємець Станіслав Лєсніков за допомогою зав’язків в уряді проштовхував «своїх» людей на керівні посади в «Укрзалізницю» і вони до 2021 року забезпечували перемогу підконтрольної компанії в тендерах на постачання пневмоінструменту. Різниця між реальною та завищеною вартістю товару становила 11,4 млн. грн., які члени групи привласнили собі. У кримінальній справі 9 фігурантів, серед них і посадовці «Укрзалізниці», зокрема, екс-голова правління «Укрзалізниці» з 10 січня по 30 грудня 2019 року Євген Кравцов та Дмитро Копера. Їм інкримінують ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (організація та привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем).
