Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розробило законопроект, яким пропонує доповнити Карний кодекс України статтею 374-1, передбачивши кримінальну відповідальність за умисне ухвалення суддею завідомо незаконного або необґрунтованого судового рішення, вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих фізичних осіб або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
За незаконні або необґрунтовані рішення суддів пропонується карати обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А у випадку, якщо такі судові рішення спричинили тяжкі наслідки, судді каратимуться позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Як зауважують в НАЗК, згідно з опитуванням населення та бізнесу «Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність», для громадян важливою залишається проблема несправедливості у системі правосуддя. Її зазначили 78,7% опитаних, тож вона зайняла 5-те місце в рейтингу найважливіших викликів.
Одним із превентивних засобів для забезпечення ухвалення законних та обґрунтованих судових рішень є інститут кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання своїми повноваженнями. Тривалий час в Україні залишалась чинною стаття 375 Кримінального кодексу, яка встановлювала кримінальну відповідальність за постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Однак 11 червня 2020 р. Конституційний Суд України визнав статтю 375 КК України неконституційною.
До речі, доповнити Карний кодекс України статтею 374-1 в 2019 р. пропонували депутати Верховної Ради в проекті Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження)». Але тоді новою статтею хотіли впровадити відповідальність слідчого, прокурора за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна. Проте, законопроект був відкликаний.