У засудженого на сім років за хабар тиврівського судді Ратушняка відібрали мантію, але чи сяде він — невідомо

13 січня 2026 року завершилася багаторічна комедія абсурду навколо сумновідомого голови Тиврівського районного суду Вінницької області Ігоря Ратушняка. Вища рада правосуддя (ВРП) ухвалила остаточне рішення про його звільнення. Підставою став, як зазначається, «істотний дисциплінарний проступок», який, на думку ВРП, цілком несумісний зі статусом судді. Справа в тому, що Вищий антикорупційний суд ще в грудні 2023 року визнав Ратушняка винним у отриманні 120 тисяч гривень хабаря, а кримінальну справу щодо нього розпочали ще у вересні 2021 року. І весь цей час суддя спокійно отримував зарплату за рахунок платників податків.

Історія Ратушняка стала для Вінниччини — та й для всієї України — показовим прикладом того, як служитель Феміди, маючи вирок за корупцію, та роками його оскаржуючи, може не лише продовжувати носити мантію, а й очолювати суд.

Як повідомила пресслужба ВРП, рішення про звільнення Ратушняка ухвалено на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

«Реалізація процедури здійснювалася за поданням Третьої Дисциплінарної палати ВРП. Вона вирішила притягнути Ігоря Ратушняка до дисциплінарної відповідальності та застосувати найсуворіше стягнення — звільнення з посади», — йдеться в офіційному повідомленні.

Юридично «істотний дисциплінарний проступок» означає грубе або систематичне нехтування обов’язками, несумісне зі статусом судді, або ж явну невідповідність займаній посаді. Простими словами: так робити не можна, навіть якщо дуже хочеться.

Тим не менш шлях до звільнення Ігоря Ратушняка тривав майже п’ять років і був щедро приправлений курйозами.

У вересні 2021 року правоохоронці повідомили йому про підозру: слідство встановило факт отримання 120 тисяч гривень (близько 4,6 тисячі доларів США на той час) за «вирішення питання» щодо визнання права власності на земельну ділянку площею понад три гектари.

У грудні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав його винним за ч. 3 ст. 368 КК України та призначив суворий вирок — сім років позбавлення волі, трирічну заборону обіймати судові посади й часткову конфіскацію майна, однак через апеляцію вирок не набрав законної сили, тож засуджений суддя залишався на волі.

У вересні 2024 року стався справжній апогей абсурду: колектив Тиврівського районного суду таємним голосуванням переобрав засудженого колегу головою суду — яскравий символ кругової поруки та суддівської солідарності.

У квітні 2025 року Вища рада правосуддя вкотре тимчасово відсторонила Ратушняка від здійснення правосуддя, а вже менш ніж за рік, 13 січня 2026 року, його нарешті остаточно позбавили мантії.

Тепер Ігор Ратушняк втрачає всі суддівські привілеї, включно з довічним грошовим утриманням, і більше не зможе «керувати правосуддям» у Тиврові. Крапку в кримінальній справі щодо можливого ув’язнення ще має поставити апеляційна інстанція, однак суддівську кар’єру можна вважати офіційно завершеною.

«Правосуддя» по-тиврівськи: як суддя Ратушняк, отримавши вирок у 7 років, продовжував «штампувати» рішення на користь свого адвоката

Як випливає з матеріалів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, які лягли в основу рішення про звільнення судді Тиврівського районного суду Ігоря Ратушняка, під час розгляду Вищим антикорупційним судом справи про хабарництво обвинувачений суддя не просто продовжував носити мантію, а фактично перетворив залу судових засідань на філію власного захисту.

Уявіть ситуацію: вас судять за корупцію. Ваша свобода залежить від адвоката, який захищає вас у кримінальному процесі. А вже наступного дня цей самий адвокат приходить до вас у кабінет — але вже як представник сторони у цивільній справі. Яке рішення ви ухвалите? Для судді Тиврівського райсуду Вінниччини Ігоря Ратушняка це питання навіть не виникало — «конфлікту інтересів» він уперто не помічав.

Історія розпочалася ще у 2021 році. Детективи НАБУ спіймали суддю Ратушняка на гарячому. Ціна питання — 4 620 доларів США. Саме за ці гроші служитель Феміди обіцяв визнати право на земельну частку (пай) площею понад три гектари.

У матеріалах негласних слідчих дій, які цитує ВРП, суддя не соромився у висловлюваннях, обговорюючи суму хабаря, яку завуальовано називав «добривами» або просто вказував цифрами на калькуляторі: «40 тисяч гривень за гектар». Схема була класичною: гроші передавалися через посередників, а судове рішення писалося під диктовку.

У грудні 2023 року ВАКС визнав Ратушняка винним і призначив 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак, поки вирок не набрав законної сили та тривав апеляційний розгляд, суддя продовжував здійснювати правосуддя. І саме тут почалося найцікавіше.

Поки адвокат Ратушняка рятував суддю від тюрми у ВАКСі, його активна практика була розгорнута в Тиврівському районному суді — там, де головував його підзахисний.

Згідно з рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Ратушняк розглянув щонайменше 28 справ за участю власного адвоката, зокрема цивільні й адміністративні провадження, земельні спори та справи щодо ДТП, у тому числі за ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами у стані сп’яніння), і майже в усіх випадках ухвалював рішення на користь клієнтів цього адвоката. У справах про нетверезе водіння він закривав провадження за «відсутністю складу правопорушення» або у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності, тоді як у земельних спорах позовні вимоги задовольняв.

Пояснення Ратушняка під час засідання ВРП більше скидалися на знущання зі здорового глузду. Суддя запевняв, що його стосунки з адвокатом є виключно договірними, а у процесі розгляду справ він нібито «не демонстрував упередженості».

Більше того, Ратушняк намагався переконати членів ВРП, що не був зобов’язаний заявляти самовідвід, адже адвокат — не родич, а лише представник сторони. Той факт, що суддя залежав від цієї людини у власній кримінальній справі та був зобов’язаний їй оплатою за захист, він назвав несуттєвим.

Оцінка ВРП була однозначною: «Суддя діяв умисно та упереджено… така поведінка порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя». «Захист судді адвокатом у кримінальному провадженні та одночасний розгляд цим суддею справ за участю цього ж адвоката безумовно викликає сумнів в об’єктивності», — йдеться в рішенні Третьої Дисциплінарної палати, яке датоване ще  30 квітня 2025 року.