Колишній народний депутат Руслан Демчак, уродженець Липовця, який представляв інтереси рідної Вінниччини (округ №18) у Верховній Раді VIII скликання, отримав вирок за корупцію. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав його винним у незаконному отриманні компенсації за житло з державного бюджету. Однак, за ґрати екснардеп, якого НАБУ навіть оголошувало в розшук, не потрапив. Угода зі слідством та мільйонні «відкупні» дозволили йому відбутися «легким переляком» – умовним терміном. Такий фінал справи виглядає особливо поблажливим на тлі гучного шлейфу фінансових оборудок та скандалів, що тягнеться за Демчаком роками.
Суть нещодавньої кримінальної справи, що завершилася вироком 4 квітня 2025 року, полягала в тому, що Демчак, маючи власний маєток під Києвом, понад рік (2017-2018) отримував з бюджету компенсацію за оренду готельного номера, завдавши державі збитків на 225 550 гривень, що виглядає «дрібничкою» у порівнянні із сумами, які фігурують у інших скандалах, повязаних з екс-нардепом.
Проте через цю «дрібничку» шлях Демчака до фінального «легкого переляку» у суді виявився вимощеним грошима та визнанням вини:
- Угода зі слідством: Демчак уклав угоду з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), повністю визнавши провину.
- Відшкодування збитків: Він перерахував на рахунок Апарату Верховної Ради 796 130 гривень (значно більше, ніж сума прямих збитків у справі).
- «Благодійність»: Зобов’язався внести 2 мільйони гривень на закупівлю броньованих «швидких».
Саме ці кроки дозволили ВАКС застосувати статтю 75 КК України та звільнити Демчака від відбування 3-річного тюремного строку, призначивши лише 1 рік іспитового терміну, мінімальний штраф (17 тисяч гривень) та річну заборону обіймати держпосади. І все це – заочно, адже екс-нардеп, як зазначено у вироку ВАКС «перебуває на консульському обліку у Посольстві України в Республіці Корея і тимчасово перебуває за кордоном», а також досі знаходиться в розшуку НАБУ, – ще з квітня 2024 року.
Щоб зрозуміти, чому умовний термін за доведену корупцію викликає дисонанс, варто згадати попередні «досягнення» Руслана Демчака, які роками висвітлювалися журналістами-розслідувачами, зокрема, – його вінницьким земляком Денисом Бігусом:
- «Золоті» колгоспні паї: Ще у 2000-х Демчак близько тижня працював у двох колгоспах на Черкащині. В колгоспі, який оцінювався в 3 млн грн, він отримав за роботу земельну ділянку, яка становила 1/900 частку колгоспу і оцінювалася приблизно в 250 гривень в грошовому еквіваленті. Таку ж ділянку Демчак отримав в другому колгоспі. А після цього — продав обидві ділянки своїм фірмам ТОВ «Будівельні інновації-плюс» та ТОВ «ФК-Ресурсімпекс» за 50 мільйонів гривень кожна. Таким чином, Демчак отримав 100 мільйонів гривень реальних коштів, за які, згідно з законодавством, не був зобов’язаний сплачувати податки.
- «Ерде Банк»: Банк, що належав Демчаку, опинився в центрі скандалу у 2011 році. Податкова визнала 40 фірм, які обслуговувалися в банку, фіктивними та підозрювала їх у використанні для відмивання коштів, зокрема через видачу нічим не забезпечених боргових зобов’язань держпідприємствам. Ці компанії були пов’язані спільними адресами та власниками з оточенням Демчака. Саме через діяльність «Ерде Банку» Фонд гарантування вкладів досі намагається стягнути з Демчака та інших колишніх керівників 137 мільйонів гривень шкоди (справу нещодавно відновив апеляційний суд). Сам банк було визнано неплатоспроможним у 2012 році та ліквідовано у 2018-му.
- Підозріла купівля банку та готелю: У 2015 році ТОВ «Українська бізнес група» (UBG), яку Демчак офіційно передав своєму помічнику та сусіду Олександру Стецюку, ставши нардепом, придбала збанкрутілий банк «Омега» (пізніше перейменований на «РВС-банк») за відносно невелику суму – 40 мільйонів гривень. Разом з банком компанія, ймовірно, підконтрольна Демчаку, отримала і столичний готель «Либідь», який раніше був переданий під заставу за неповернутий кредит.
- Незадеклароване майно та готівка: Журналісти знаходили у Демчака незадекларовану дачу в елітному парку «Феофанія». Також, згідно з декларацією за 2015 рік, при відносно скромних офіційних доходах подружжя Демчаків зберігало 133 мільйони гривень готівкою. Були й претензії від НАЗК щодо можливого заниження вартості акцій «Ерде Банку» в декларації на 71,7 мільйона гривень (Демчак це заперечував, посилаючись на ліквідацію банку).
- Арешт 2012 року: Перед парламентськими виборами 2012 року Демчака заарештовували за підозрою у відмиванні коштів та ухилянні від сплати податків. Його випустили з СІЗО лише після того, як він зняв свою кандидатуру з виборів, де конкурував із впливовим на Вінниччині «регіоналом», а нині президентом Вінницького національного аграрного університету Григорієм Калетніком.
Вирок у справі про компенсацію за житло – це лише один доведений епізод у довгій історії фінансових скандалів, пов’язаних з Русланом Демчаком. Угода зі слідством, що передбачає значні виплати, дозволила йому уникнути реального покарання. Проте залишається відкритим питання: чи є такий результат адекватним заходом відповідальності для особи, чия діяльність роками викликала питання у правоохоронців та антикорупційних розслідувачів, і чи не створює це небезпечний прецедент для інших фігурантів корупційних справ?
