У Галицькому суді Львова 26 липня 2024 р.обрали запобіжний захід для 18-річного мешканця Дніпра В’ячеслава Зінченка, якого підозрюють у вбивстві мовознавиці та екс-нардепки Ірини Фаріон, у виді арешту на два місяці без права внесення застави. На такому запобіжному заході наполягала сторона обвинувачення. Суд клопотання задовольнив у повному обсязі. Натомість адвокат підозрюваного просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, аргументуючи це недостатньою кількістю доказів, які свідчать про причетність до злочину. Відомо, що підозрюваний перебуватиме під вартою у Львові.
Вбивство
19 липня 2024 р. близько 19:20 у Львові на вулиці Масарика біля будинку №3 Ірина Фаріон була тяжко поранена одним пострілом в голову. О 23:20 вона померла в лікарні. У екс-нардепку стріляли на очах у сусідів біля будинку, де вона мешкала. Стріляли, коли вона з валізою вийшла чекати таксі, аби поїхати в гості до дочки. Момент вбивства не потрапив на камери відеоспостереждння. Є тільки запис, як спортивно вдягнений юнак пробігає вулицею після постілу.
Свідки
Допитані сусіди і очевидці майже одразу вказали поліції на підозрілого хлопця, який останнім часом по кілька годин у день просиджував під будинком. Правоохоронцям передали фото, яке одразу почали ширити в мережі, закликаючи відгукнутися тих, хто впізнає його. Панама на голові і велоокуляри добре масували і водночас привертали увагу, але не настільки, щоб хтось заявив про підозрілого незйомця у поліцію. Хоча дехто із людей навіть підходив до нього і цікавився, може, йому щось потрібно.
Затримання підозрюваного
25 липня 2024 р. близько 15:00 про затримання у Дніпрі можливого вбивці Фаріон публічно оголосив президент Зеленський, а за ним і глава МВС Ігор Клименко.
«Є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв у мовознавицю. 139 годин безперервної роботи величезної команди оперативників, слідчих, кримінальних аналітиків, експертів, інших поліцейських служб, співробітників Служби безпеки України. Перевірили кожен куточок по маршруту відходу стрільця та обшукали близько 100 га лісу… Маючи його фото, це була справа часу: смарт-камери відеоспостереження зловили його всюди» – розповів про поліцейський розшук Ігор Клименко.
18-річний підорюваний В’ячеслав Зінченко проживав в Дніпрі у квартирі з матір’ю, його батько воює на фронті. Спецназ ввірвався в помешкання 25 липня 2024 р. близько 13:00. За словами полці, спецоперація по його затриманню планувалась майже добу, щоби зберегти життя юнака, який міг бути лише слухняним виконавцем у руках впливового замовника.
Силовики дочекалися, коли мама В’ячеслава вийшла у магазин, і за лічені секунди зламали двері. Роздягнутого до пояса хлопця стягнули з ліжка, скрутивши руки за спиною.
Ідентифікація
На мобілці підозрюваного знайшли матеріали, які він, імовірно, використовував, готуючись до злочину. Зокрема, це книга «Секретные инструкции ЦРУ и КГБ по сбору фактов, конспирации и дезинформации». Також Зінченко мав на телефоні скриншот зі сторінки Ірини Фаріон.
Майже одразу в ЗМІ з’явилося ім’я та прізвище затриманого, який виявився гравцем футбольної команди при дитячо-юнацькій спортивній школі у Дніпрі. Журналісти почали брати коментарі у знайомих сімʼї, які характеризували Зінченків як порядну родину і що хлопець ріс спортсменом. «Схеми» навіть сконтактували із батьком хлопця, який воює в Збройних силах України і ніколи не припускав антиукраїнських поглядів у сина.
Розслідування
Більше 10 годин затриманого везли з Дніпра до Львова. Вранці 26 липня 2024 р. В’ячеславу Зінченку офіційно вручили підозру в умисному вбивстві. Об 11:00 відбувся брифінг міністра МВС Клименка та представників Служби безпеки України і Офісу генпрокурора, які доповіли про розслідування резонансного вбивства.
За офіційними даними, допитано більше 900 свідків, оглянуто відео із 170 камер спостереження, відпрацьовано понад 80 осіб, схожих за зовшнішістю на обвинуваченого. Для аналізу використовували п’ять різних програм. Робота ускладнювалася тим, що на фото було видно тільки нижню частину обличчя, а очі підозрюваного закривали великі окуляри. 22 експертизи в справі ще тривають.
Неонацист?
За день до затримання Зінченка, 24 липня 2024 р., російська неонацистська організація «National Socialism/White Power» оголосила в своєму телеграм-каналі, що Ірину Фаріон вбив їхній «автономний соратник».
Журналісти «Телебачення Торонто» і проекту «Схеми» ідентифікували акаунт Зінченка в телеграмі. Хлопець був підписаний на численні ультраправі пабліки, в яких залишав расистські та антисемітські коментарі. У січні цього він згадува угруповання «National Socialism/White Power».
Серед іншого Зінченко критикував і українських правих:
«Верхівка правого руху служить жидам. Я чесно, сам не розумію, як праві допустили до влади жидів. Весь «Азов», «Правий сектор» зараз воює саме за інтереси жидів. А жиди, щоб праві й далі їм служили роблять правим різні заохочення».
Цей допис Зінченко залишив у чаті каналу «Против системы». Власник цього каналу Марк Бондаренко саме за пʼять днів до вбивства критикував Фаріон.
Наразі ж мотиви злочину ще з’ясовується. Попередньо звучало, що перевіряється як убивство через громадсько-політичну діяльність Фаріон та ідеологічні причини, так і особиста неприязнь.
Арешт
Обрання запобіжного заходу відбулося порівняно спокійно. Під судом не було мітингів, а в судовій залі чи не всі присутні були саме журналістами. Окрім дочки загиблої з зятем та їх юристом у гущі людей можна було помітити ще пару осіб, відомих по участі у націоналістичному русі. Але жодних плакатів чи партійної символіки біля суду. Однопартійці Фаріон, включаючи лідара політсили Олега Тягнибока, раніше відвідали багатолюдний похорон. Водночас американський осередок ВО «Свобода» публічно пообіцяв 10 тисяч доларів США винагороди за інформацію, яка допоможе знайти вбивцю.
Підозрюваного в суді атакували численні телекамери і стрімери з мобільними телефонами. Особисті образи і претензії йому висловлювала тільки дочка загиблої – Софія Стефанишин.
– Дивись в очі! Чого не дивишся?! Сволота ти! Ти вирвав серце цілої нації. Ти будеш горіти в пеклі. Ти здохнеш у тюрмі. Ми зробимо все!.. Ти розумієш що ти зробив?! – раз за разом повторювала вона, коли хлопець відмовчувався. – Мені прийшло останнє повідомлення від неї (від матері – ред.). «Викликала таксі» в 19:13. Ти забрав її життя, ти забрав наше життя. Але ми боремося, щоб тобі було зле. На тебе має бути божа кара. Жодного помилування не має тобі бути… Такий сміливий?! Розкажи зараз, як це було… Що б ти відчував, якби вбили твою маму, чи ти не маєш відчуття. Я ніби говорю в тупу стіну! Ти проковтнув язик чи в тебе його нема? Чому ти вбив її, що вона тобі зробила.
– Час покаже, – відповідав хлопец.
– Який час? Часу нема.
– В мене багато часу! – показово спокійно відгукувався Зінченко, сидячи у розслабленій позі, закинувши ногу на ногу.
– Ти будеш гнити в тюрмі! Чому ти її вбив?
– Час покаже…
– Чому ти її вбив? Ти не відповідаєш на питання жодне. Тобі навіщо дали воду?! Ти не маєш права взагалі…
Під тиском запитань підозрюваний нахабно показав дочці вбитої язика. На що потерпіла згодом відказала, що хлопець просто не поважає жінок.
Вину не визнав
Зінченко вину не визнав і повідомив суду, що не має що сказати. Пізніше журналістам відповів, що «із Фаріон нічого не робив» і «нікого не вбивав», а у Львові знаходився, бо це цікаве місто… Що він раніше говорив слідчим, достеменно невідомо.
Але міністр Клименко запевнив, що підозрюваний давав показання під протокол у присутності державного адвоката.
Поліція оприлюднила відеоролик, в якому є короткий діалог їхньої співробітниці із Зінченком про мотиви вчиненого.
– Ви скоювали якісь вбивства?
– Буде видно, подивимось.
– Ви винні в цьому?
– Подивимось.
– Як ви би пояснили свої дії в той момент, коли ви вчиняли вбиство?
– Наступне питання.
– Які мотиви в вас були?
– Наступне питання…
Після питання, чому схожа на нього людина потрапила на камери відеоспостереження, підозрюваний відповів: «А можна якесь інше питання? Нудятина якась, якщо чесно».
Патріот?
В той же час заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов в ефірі «Радіо Свобода» розповів, що поспілкувався з підозрюваним. За словами Нєбитова, він мав проукраїнські погляди.
«Абсолютно проукраїнський… я з ним особисто спілкувався. Він поважає Україну. Його батько воює, не буду казати, в якій бригаді. Він любить Україну, йому здається, що він діяв правильно. Він вважає, що не треба розділяти українське суспільство. У нього були свої мотиви – не знаю, скаже він про це журналістам, не скаже», – зазначив заступник голови Нацполіції.
Андрій Нєбитов розповів, що підозрюваний «був учасником груп, де йому давали певні рекомендації: як замаскувати себе, як залишитись в місті непоміченим, як зробити так, щоб тебе не викрили у скоєнні цього злочину».
Представник поліції також наголосив, що юнак обрав Фаріон як жертву, бо вона була незахищена. На запитання, як хлопець знайшов адресу мовознавиці, правоохоронець відповів, що «з відео в Youtube».
Львівський вояж
Десять днів із життя Зінченка перед убивством Фаріон напрочуд добре задокументовані.
Вперше хлопець попав на камеру відеоспостереження, коли 9 липня 2024 р. прибув на залізничний вокзал Львова із Дніпра. Він по черзі орендував три квартири в центрі міста, неподалік опери, через сайт Booking і у правоохоронців є квитанції про оплату. На відео видно, як ріелторка проводить В’ячеслава у помешкання. 14 липня 2024 р. він переїхав на іншу квартиру, а 18 липня 2024 р., напередодні вбивства, оселився за третьою адресою.
Але немає відео моменту вбивства і це, начебто, результат роботи самого підозрюваного, який більше тижня вивчав територію, досліджував різні маршрути і знайшов місце, в якому не було камери.
«Вбивство відбулося за рогом будинку. Камера не захопила моменту вбивства. Але камера зафіксувала підхід підозрюваного і підготовку його до скоєння вбивства. Тоді він був у червоних рукавицях», – розповідав на брифінгу міністр МВС Ігор Клименко.
За попередніми даними, постріл відбувся із відстані не більше двох метрів. Де хлопець навчився стріляти, слідчі ще мають з’ясувати.
На місці злочину підібрали гільзу від кулі калібром 9х18 мм. Вважають, що стріляти могли з переробленого стартового пістолета.
«Такі патрони надходили в Україну у 2017-2018 рр.х, загалом надійшло близько 1 млн. штук. Це специфічна куля, небойова. Зараз маємо встановити, де ця куля була придбана, можливо, на чорному ринку», – повідомив міністр Клименко.
У історії веб-переглядів телефону хлопця ще з травня цього року є посилання на пошук стартового пістолета.
Зброя, з якої стріляли, станом на час проведення брифінгу, знайдена не була, хоча міністр Клименко вважає, що її пошук є питанням декількох днів. При затриманні Зінченко, начебто, обмовився, що пістолет заховав.
Вже наступного дня після вбивства, в суботу вранці правоохоронці прочісували ліс щодо можливих місць схрону. Але, що вдалося там побачити наразі не розкривають.
Вважається, що зловмисник готувався заздалегідь і ознакою цього, начебто, є придбання у травні-червні речей у різних містах України з метою конспірації. Потім ці речі Зінченко відправив до Львова поштою, це – велоокуляри, панамка Patagonia, рюкзак, шорти, сумка через плече, в якій, імовірно, була зброя. Припускається, що після пострілу в Фаріон Зінченко планував інші злочини і накладна борода, ймовірно, могла бути використана у майбутньому.
З’ясувалося, що підозрюваний Зінченко підготував прощального листа, в якому просив пояснити батькові, що він приховував усе від нього і мами саме з метою їх власної безпеки. Мамі він сказав, що поїхав не у Львів, а на відпочинок в інше місто. Прощального листа він просто не встиг відправити. Водночас історія пошуку в браузері свідчила, що за пару днів після вбивства Фаріон юнак вже, імовірно, планував інші злочини – цікавився місцем перебування певних осіб і проросійських політиків. Із прізвищ тих, кого пробивав Зінченко, назвали нардепа від «Слуги народу» Максима Бужанського.
На життя у Львові – житло і харчування – хлопець мав витратити щонайменше 10 тис. грн. Переписки в телефоні підозрюваного, нібито, проливають світло на можливі джерела фінансування, але цю інформацію оприлюднять, мабуть, тільки через пару місяців. Взагалі правоохоронці підкреслили, що, аби не зашкодити слідству, відкрили громадськості зараз меншу частину того, що відомо. Повну доповідь зробили тільки президентові Володимиру Зеленському.
У СІЗО на 2 місяці
У судовому засіданні з обрання запобіжного заходу адвокат від безоплатної правової допомоги повідомив суду, що Зінченко делегував своїм близьким залучення захисника за власним вибором. І батько вже знайшов адвоката – Ігоря Сулиму.
Після понад тригодинної перерви прибув адвокат Сулима, який підтвердив, що має договір із батьками хлопця. Він встиг ознайомитися із клопотанням, але попросив 5-10 хвилин на конфіденційну бесіду із підозрюваним. Після невеликої перерви засідання продовжилось. Захист не ініціював відводів прокурорам чи суду і за одну годину встигли виступити всі учасники процесу і дослідити долучені матеріали.
Прокурор Дмитро Петльований зачитав короткий виклад клопотання. Підозру обґрунтовують показання свідків, протоколи слідчих експериментів за участі свідків, протокол огляду місця події, відеозаписи із маршрутами пересування підозрюваного.
Адвокат Сулима вважає, що насправді не з’ясовано, хто скоїв це вбивство, і доводи прокурора не доводять причетність Зінченка.
При цьому захисник зіслався на показання деяких свідків. Так одна жінка бачила біля під’їзду чоловіка в одежі чорного кольору, в панамі і в окулярах. Інша сусідка запам’ятала, що хлопець сидів на лавці, дістав із сумки рукавиці і надів на руки. Свідок повернулася в інший бік, трохи пройшла і почула постріл. При цьому ніяких характеристик одягу підозрілого незнайомця свідок взагалі не повідомила.
Ще один свідок – ріелторка, яка здавала Зінченку квартиру. Вона розповіла, що 9 липня 2024 р. бачила хлопця віком 20 років і ростом 160 см. Але як наголошує захисник, Зінченку 18 і ростом він 186 см. Така суттєва різниця у зрості викликає сумніви.
Підозра, на думку адвоката, передчасна і він просив про цілодобовий домашній арешт із електронним браслетом. Сулима сказав, що захист готовий сприяти слідству, щоб злочин було розкрито.
Слідчий суддя помістив підозрюваного під варту на місяці без визначення застави.
(У публікації використано інформацію, зібрану журналістами видання «Судовий репортер»)
