У березні 2026 року на Хмельниччині відбулася подія, яка на Вінниччині, ймовірно, залишилася б непоміченою, якби не прізвища тих, хто отримав дозвіл на багаторічну розробку гранітного родовища. Колишній вінницький поліцейський, який ще нещодавно мав боротися з економічними злочинами, тепер сам фактично став «гранітним магнатом». У власності фірми, оформленої на його дружину, опинилося 5,4 мільйона кубометрів цінного каменю. При цьому сама компанія має сумнівну фінансову звітність.
Аукціон Держгеонадр на 20-річний дозвіл на видобуток чарнокіту — унікального різновиду граніту — на ділянці №1 Меджибізького родовища у Хмельницькій області нагадував добре розіграну партію. Стартова ціна лота становила 4,43 мільйона гривень.
У торгах взяли участь лише двоє: селянське фермерське господарство «Криниченька» та ТзОВ «Грандкар’єр». Перемогу здобуло ТзОВ «Грандкар’єр», запропонувавши 4,53 мільйона гривень. З урахуванням ПДВ остаточна сума склала 5,43 мільйона гривень.
Що ж отримав переможець за ці кошти? Майже 16 гектарів землі поблизу села Русанівці. За оцінками експертів, тут залягає понад 5,4 мільйона кубометрів каменю. Якщо кар’єр працюватиме на повну потужність (230 тисяч кубометрів на рік), цих запасів вистачить приблизно на 23 роки. Ринкова вартість такого обсягу сировини вимірюється мільярдами гривень, тоді як держава отримала лише 4,5 мільйона.
Щебінь із чарнокіту використовують для виготовлення бетону та залізобетонних конструкцій, у будівництві фундаментів, мостів, дорожніх і аеродромних покриттів, а також залізничної інфраструктури та підсипання доріг. Бутовий камінь — це велика фракція такого щебеню, яку застосовують для зведення фундаментів, підпірних стін і огорож. Усі види щебеню з чарнокіту також широко використовують у декоративних цілях.
Цікаво, що співвласником фермерського господарства «Криниченька», зареєстрованого у Хмельницькому районі, є місцевий депутат Віталій Величко, обраний до Меджибізької селищної ради від партії «За майбутнє».
Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур і розведенні свійських тварин. Його співвласниками є Назар та Віталій Велички. Варто зазначити, що у 2024 році Віталій Величко був внесений до реєстру корупціонерів через недекларування конфлікту інтересів.
Офіційною власницею ТзОВ «Грандкар’єр» є мешканка Хмельницького Оксана Бенькалович. Підприємство спеціалізується на видобутку піску, гравію та інших корисних копалин. Водночас у відкритому доступі відсутня актуальна фінансова звітність компанії: останні оприлюднені дані датуються 2023 роком. Тоді підприємство задекларувало 809 тисяч гривень активів і 561 тисячу гривень зобов’язань, не розкривши при цьому інформації про доходи та прибутки.
Окрім цього, Оксана Бенькалович володіє приватним підприємством «Діал Груп. Я.М.», яке працює у сферах медичної практики, фітнес-послуг та оренди майна. Також вона є чинною присяжною Хмельницького міськрайонного суду.
Раніше бенефіціаром «Грандкар’єру» був чоловік власниці — Ярослав Бенькалович. У 2019 році він значився помічником народного депутата Віктора Бондара, який представляє Хмельниччину та у 2020–2022 роках був співголовою депутатської групи «За майбутнє». У той же період Ярослав Бенькалович був співвласником видобувних компаній «Подільський кар’єр» і «Подільські піски», однак згодом вийшов зі складу їхніх бенефіціарів.
Варто нагадати, що Віктор Бондар, у якого Бенькалович числився помічником, був народним депутатом VII, VIII та є нардепом нинішнього IX скликання. Українські ЗМІ його пов’язують з групою впливу олігарха Ігоря Коломойського, з яким він має давні зв’язки. Водночас у 2022 році Бондар вийшов із проколомойської депутатської групи «За майбутнє» і став позафракційним.
Водночас Бондар фігурує в антикорупційних розслідуваннях. У 2025 році НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі про заволодіння коштами «Укрзалізниці». За версією слідства, депутат був співкерівником організованої групи, яка завдала збитків на понад 140 мільйонів гривень. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави: спочатку 100 мільйонів гривень, згодом її зменшили до 75,7 мільйона гривень.
А Ярослав Бенькалович у 2018 році працював дільничним інспектором у Хмельницькому. Напередодні повномасштабного вторгнення він перейшов до управління стратегічних розслідувань ГУНП у Вінницькій області, де обіймав посаду інспектора. Наразі він зареєстрований як фізична особа-підприємець і займається гуртовою торгівлею.
На цьому тлі виникає логічне запитання: яким чином компанія з відносно скромними фінансовими показниками та борговими зобов’язаннями планує інвестувати мільйони гривень у розробку кар’єру, закупівлю спеціалізованої техніки та сплату ліцензійних платежів?
Ситуація виглядає особливо суперечливою з огляду на те, що особа, яка раніше працювала в правоохоронних органах і мала б контролювати законність використання надр, нині сама займається їх видобутком. При цьому бізнес формально оформлений на дружину — присяжну суду.
Відтак залишається відкритим іще одне питання: чи перевіряли правоохоронні органи походження коштів свого колишнього колеги, який нині оперує проєктами з мільйонними інвестиціями у видобувну галузь?
