27 серпня 2025 року було завершено приватизаційну угоду щодо єдиного майнового комплексу державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт». Новим власником стратегічного об’єкта стала компанія ТОВ «Топ-Оффер», бенефіціаром якої є відомий у Вінниці та в Україні бізнесмен, колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Продивус. Його ім’я неодноразово пов’язували з тісними контактами з проросійськими політиками та російськими бізнес-колами. Інформацію про угоду підтвердила виконуюча обов’язки директора держпідприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» Оксана Кіктенко.
Як відбувалася передача порту
Приватизація Білгород-Дністровського морського торговельного порту тривала кілька років і складалася з низки ключових етапів:
- Лютий 2021 року – Міністерство інфраструктури передало порт у сферу управління Фонду державного майна.
- 8 листопада 2024 року – відбувся аукціон, де єдиним учасником стало ТОВ «Топ-Оффер». Компанія запропонувала 90 мільйонів гривень (108 мільйонів з ПДВ) при стартовій ціні 89 мільйонів.
- Кінець листопада 2024 року – бенефіціаром компанії став Володимир Продивус, колишній нардеп від Партії регіонів і екс-президент Федерації боксу України.
- 5 грудня 2024 року – «Топ-Оффер» перерахувала повну суму до державного бюджету.
- Грудень 2024 року – укладено попередній договір купівлі-продажу.
- 27 лютого 2025 року – підписано основний договір купівлі-продажу.
- 17 липня 2025 року – Антимонопольний комітет погодив угоду.
- 22 серпня 2025 року – підписано акти приймання-передачі.
- 27 серпня 2025 року – проведено державну реєстрацію майна за «Топ-Оффер», що остаточно закріпило угоду
«Підставна» компанія та зміна власника
Приватизація порту від початку супроводжувалася скандалом. Директор і власник «Топ-Оффер» Євген Богуславський публічно визнавав, що його компанія – лише «прикриття», а справжній бенефіціар залишався невідомим. Лише після завершення аукціону серед власників з’явився Продивус.
Фонд держмайна тоді пообіцяв перевірити нового власника і походження коштів. Проте, попри ці заяви, угода була доведена до завершення.
Чому цей порт важливий
Білгород-Дністровський порт розташований у гирлі Дністровського лиману з виходом до Чорного моря. Його значення визначають:
- Географія – близькість до Молдови робить порт важливим транзитним вузлом.
- Інфраструктура – 9 причалів загальною довжиною понад 1,2 км, залізничні колії, можливість перевалки різних вантажів.
- Війна – після блокування великих чорноморських портів об’єкт став одним з небагатьох альтернативних логістичних маршрутів.
Хто такий Володимир Продивус
Продивус – добре знана на Вінниччині та в Україні фігура. Його відомість має кілька вимірів:
- Бізнес – досі офіційно має відношення до універмагів та ринків у Вінниці, а також до підприємства, яке виробляє мінеральну воду «Регіна», однак вже давно «перемкнувся» на «схематоз» і дерибан землі у столиці.
- Політика – народний депутат від «Партії регіонів» у 2012–2014 роках. Голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року та був одним із 148 депутатів, які підписали звернення до Сейму Польщі з проханням визнати події Волинської трагедії геноцидом, який начебто творили українці.
- Спорт і скандали – тривалий час очолював Федерацію боксу України, що супроводжувалося численними скандалами, пов’язаними з підтримкою тісних зав’язків з путіністами після фактичного початку війни росії проти України у 2014 році. Був президентом боксерського клубу «Акцент» у Вінниці. Також очолював Вінницьку обласну федерацію футболу, а у 2004 році став почесним президентом футбольного клубу «Нива».
- Кримінальна репутація – за даними ЗМІ, через створені кримінальні угруповання займався «кришуванням» бізнесу у Вінниці, а в низці бізнес-операцій нібито виступав у ролі «фронтмена» для одіозного кума путіна Віктора Медведчука та російських кримінальних структур. Ім’я Продивуса неодноразово згадувалося у кримінальних зведеннях – від перестрілки у Броварах у 2014 році до участі у бандитських «розбірках» довкола нелегального видобутку бурштину.
Передача стратегічного Білгород-Дністровського порту без прозорих процедур, та ще й у розпал війни, коли Україна виборює кожен логістичний маршрут, у руки людини з одіозною репутацією й сумнівним бізнесовим минулим ставить під серйозний сумнів здатність держави ефективно контролювати власну критичну інфраструктуру.
