Національна гвардія України у рамках загальної військової реформи створила два нові армійські корпуси. Одним із них став 1-й корпус НГУ «Азов», до складу якого увійшла 12-та бригада спеціального призначення «Азов» і вінницька бригада «Червона Калина». Про це повідомили у департаменті комунікацій МВС.
Структура та мета створення корпусів у НГУ
1-й корпус НГУ «Азов» був сформований на базі 12-ї бригади «Азов». Це нове оперативно-тактичне з’єднання має на меті централізоване управління бойовими частинами Національної гвардії, що дозволить підвищити їхню ефективність та спільно виконувати масштабні бойові завдання. До складу корпусу також входять:
- 1-ша президентська бригада оперативного призначення «Буревій»
- 12-та бригада спеціального призначення «Азов»
- 14-та бригада оперативного призначення «Червона Калина»
- 15-та бригада оперативного призначення «Кара-Даг»
- 20-та бригада оперативного призначення «Любарт» (новостворена)
Командувачем 1-го корпусу НГУ «Азов» став Герой України полковник Денис «Редіс» Прокопенко, який має понад 10 років досвіду служби, зокрема в обороні Маріуполя. Важливо, що корпус складається з досвідчених офіцерів, зокрема управлінців 12-ї бригади «Азов».
Другий армійський корпус сформовано на основі 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України «Хартія». Очолив новостворене з’єднання полковник Ігор Оболєнський (позивний «Корнет») — лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня та кавалер ордена «За мужність» III ступеня, який раніше командував цією ж бригадою.
Раніше, 14 березня 2025 року, у День українського добровольця, Третя штурмова бригада, сформована у 2022 році з лав добровольців, розпочала трансформацію в Третій армійський корпус. Його очолив Андрій Білецький. Як повідомляла прес-служба бригади, за три роки підрозділ здобув унікальний бойовий досвід на ключових напрямках фронту.
У межах реорганізації військові планують запровадити новітні технології, реформувати систему підготовки, розвивати сучасний рекрутинг, створити власні школи FPV-дронів та НРК, а також втілювати масштабні освітні й культурні ініціативи.
«Наша мета — змінити принципи ведення цієї війни. А отже, змінити й сам її хід на користь України», — наголосив Андрій Білецький.
Ключовими напрямами розвитку корпусу визначено бойову підготовку, формування професійного сержантського складу, ефективне управління, стратегічне планування та впровадження технологічних рішень.
Корпусна система
Реформа війська в Україні передбачає перехід від тимчасових органів управління до корпусної системи, яка включає створення армійських корпусів. Це дозволяє командувачам здійснювати безпосереднє керівництво підрозділами, мати детальне розуміння стану справ у своїх військах і забезпечити більш ефективну координацію дій на фронті.
Командувач Національної гвардії Олександр Півненко зазначив, що нова структура дозволить зменшити складність управління великими угрупованнями, забезпечивши єдність командування. Це особливо важливо для швидкого маневрування, стійкості до ударів ворога та ефективного утримання великих територій. Корпусна структура вже тестувалася під час бойових дій, зокрема на Донбасі, де показала кращу координацію, ніж роздрібнені групи.
Стратегічне значення реформи
Зміни в системі управління також забезпечують кращу комунікацію між підрозділами, знижують ймовірність витоку інформації та підвищують ефективність планування операцій. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підтримали створення армійських корпусів, що стало важливим етапом у реформуванні Збройних сил України.
У рамках загальної реформи планується створення 18 корпусів у Збройних силах України, більшість з яких буде перебувати в Сухопутних військах. Ці корпуси дозволяють зосередити під одним командуванням кілька бригад та допоміжних підрозділів, що підвищить їхню самостійність та зменшить залежність від вищого командування.
Військові експерти, зокрема командири бригад, зокрема, наголошують на необхідності переходу до дивізійної системи. Дивізія, що складається з 5-6 бригад, дозволяє краще координувати дії та зменшити дезорганізацію, характерну для нинішніх тимчасових структур. Також це дає змогу швидше реагувати на зміни в бойових умовах і підвищити загальну ефективність сил.
Реформа Національної гвардії та перехід до корпусної системи — це важливий крок у напрямку створення більш гнучкої та ефективної армії, здатної успішно виконувати бойові завдання на всіх рівнях. Перехід до дивізійно-корпусної структури дасть можливість зібрати кращі практики з міжнародного досвіду і адаптувати їх до потреб української армії в умовах війни.
«Червона калина»
14-та бригада оперативного призначення імені Івана Богуна, відома як бригада «Червона калина» — бойове формування Національної гвардії України у складі Західного оперативно-територіального об’єднання, дислоковане у Вінницькій області. Бригаду сформовано на основі 8-го полку оперативного призначення імені Івана Богуна, більш відомого як спецпідрозділ «Ягуар». У 2018 році полк отримав почесне найменування на честь Івана Богуна — видатного українського полковника, військового та державного діяча часів Хмельниччини. У 2022 році, в межах кампанії «Гвардія наступу», підрозділ було переформовано в 14-ту бригаду оперативного призначення з назвою «Червона калина».
Історія бойового шляху бригади починається з перших днів війни на сході України. У квітні 2014 року, після захоплення Слов’янська російськими диверсійними загонами, близько 200 військовослужбовців «Ягуару» забезпечували правопорядок у Слов’янську та Ізюмі. 5 травня підрозділ взяв участь у бою під Семенівкою, під час якого загинув прапорщик Віктор Долінський, ще двоє бійців отримали поранення. У серпні того ж року бійці «Ягуару» разом із побратимами з підрозділів «Луганськ-1» та «Омега» провели успішну операцію з очищення сіл Кримське та Сокільники на Луганщині. У лютому 2015 року підрозділ виконував завдання з прикриття виведення українських військ із району Дебальцевого. Під час бою в смт Луганське під танковий обстріл потрапив лейтенант Роман Лабань, який загинув від смертельних поранень.
Із початком повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року бійці стали на захист Києва. Вони вели запеклі бої на трасі Київ–Чоп, зокрема на ділянці між Києвом і Житомиром, де в районі селища Бузова було розгромлено механізовані колони противника. Після звільнення Київської області військові продовжили боротьбу на сході — з червня 2022 року у складі зведеної батальйонної групи в оперативно-тактичному угрупованні «Північ» оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» вони брали участь у боях у Сєвєродонецьку та Лисичанську. Пізніше підрозділи бригади звільнили населений пункт Білогорівка на Луганщині, після чого вели бої в районах Спірного та Верхньокам’янського Донецької області.
У складі «Гвардії наступу» вінницькі гвардійці з весни 2023 року брали участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку, а нині тримають оборону на одному з найгарячіших фронтів — Покровському.
