Прокуратура Вінниччини відзвітувала про низку виграних судових справ щодо повернення громадам земель, котрі перебували у незаконному користуванні. «Ми Вінничани» вирішили доповнити ці офіційні релізи деталями, які вкотре показують, що головними земельними махінаторами залишаються ті, кому люди на виборах вручають депутатські мандати..
Старі знайомі «рибалки» із «Слуги народу»
Як повідомили в обласній прокуратурі Вінниччини, Господарський суд задовольнив позов прокуратури та зобов’язав фізичну особу-підприємця повернути Гайсинській міській раді три земельні ділянки водного фонду Ладижинського водосховища загальною площею 605 гектарів.
Відповідно до законодавства України, використання водосховищ для рибогосподарських потреб можливе лише за наявності відповідного права користування як самим водним об’єктом, так і земельною ділянкою під ним. Проте суб’єкт господарювання здійснював рибогосподарську діяльність без будь-яких правовстановлюючих документів і без сплати плати за землю до місцевого бюджету.
«У зв’язку з порушенням порядку використання земель водного фонду прокуратура ініціювала в судовому порядку їх повернення територіальній громаді. Після набрання рішенням законної сили будуть вжиті заходи для його реального виконання», — зазначили в прокуратурі.
У прокуратурі не назвали прізвище особи, яка фактично незаконно користувалася понад 605 гектарами земель із водоймою. Втім, за інформацією «Ми Вінничани», йдеться про Ларису Колісніченко із села Степашки Гайсинського району — фізичну особу-підприємницю, зареєстровану зі спеціалізацією «прісноводне рибальство».
Вона є дружиною депутата Гайсинської районної ради від партії «Слуга народу» Ігоря Колісніченка, багаторічного керівника районного комунального підприємства «Гайсинське риборозвідне господарство», що підпорядковується райраді.
Раніше «Ми Вінничани» неодноразово інформували про тривалі судові баталії прокуратури з родиною Колісніченків. У результаті прокуратура домоглася повернення громаді понад 155 гектарів земель водного фонду Ладижинського водосховища, які також незаконно перебували у користуванні депутатської сім’ї.
Крім того, раніше було повернуто ще дві земельні ділянки водного фонду площею 280 гектарів. Йшлося про водойму на території Кунківської громади, яку з 2018 по 2022 рік використовували для промислового вилову риби без жодних правових підстав. Навіть попри те, що ця водойма забезпечує навколишні села питною водою і будь-яка рибогосподарська діяльність на ній законодавчо заборонена.
У 2023 році Гайсинська окружна прокуратура через суд також скасувала дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у Ладижинському водосховищі площею 2080 гектарів. Дозвіл був виданий сімє Колісніченків ще у 2018 році — без будь-яких законних підстав користування водоймою. Фактично депутатська родина отримала ексклюзивне право на безоплатний промисловий вилов риби в одному з найбільших водних об’єктів регіону.
Втім, як раніше наголошували «Ми Вінничани», на фоні ініціатив прокуратури дії Гайсинської міської ради виглядають щонайменше суперечливо. З одного боку, прокуратура в судах відстоює інтереси громади. З іншого — та сама громада у особі міськради під керівництвом Анатолія Гука та за підтримки більшості його однопартійців з «Української стратегії Гройсмана» продовжує договори оренди з Ларисою Колісніченко.
Такий чиновницько-правовий «пінг-понг», коли прокурори борються за повернення водних об’єктів громаді, а місцева влада фактично підіграє «своїм» рибалкам, може тривати роками. І навіть виграні суди, як показує практика, не завжди гарантують реальне повернення водойм у комунальну власність.
Тінь Партії регіонів
Господарський суд Вінницької області задовольнив позов прокуратури та ухвалив рішення про повернення у власність Мурафської сільської ради Жмеринського району 180 гектарів земель сільськогосподарського призначення.
Як розповіли речники пресслужби прокуратури Вінничини, земельні ділянки ще у 2012 році були передані громадянину у строкове платне користування терміном на 25 років — без проведення обов’язкових земельних торгів. Формально землю надавали для створення фермерського господарства.
Втім, замість розвитку фермерства орендар фактично порушив умови користування: господарство так і не було створене, а земельні ділянки передали у суборенду одному з приватних підприємств. Таким чином земля використовувалася не за цільовим призначенням, що стало підставою для прокурорського реагування.
З огляду на порушення земельного законодавства та встановленого порядку використання угідь, прокуратура ініціювала судовий процес із вимогою повернути землю територіальній громаді. Суд підтримав цю позицію. Після набуття рішенням законної сили у прокуратурі пообіцяли вжити заходів для його фактичного виконання.
Традіційно фігурантів земельної оборудки у прокуратурі не назвали. Але за інформацією видання «Ми Вінничани», йдеться про приватне підприємство «Зето», зареєстроване у селі Мурафа Жмеринського району. Нині власником і керівником підприємства є Юрій Копитчук, а раніше воно належало його батькові — Миколі Копитчуку.
Саме в період, коли Копитчук-старший був депутатом Шаргородської районної ради від проросійської та нині забороненої Партії регіонів (2010–2015 роки), і була реалізована ця класична земельна схема. Депутатський мандат фактично відкрив можливість «пробити» виділення близькому родичу 180 гектарів землі нібито для створення фермерського господарства. Такий «маневр» дозволив обійти обов’язкові земельні торги й отримати значну площу ріллі на пільгових умовах. Насправді ж фермерське господарство так і не було створене: після оформлення ділянки її передали в користування приватному підприємству «Зето», яке використовувало землю як звичайний комерційний актив.
«Варяги» з Дніпра
Господарський суд Вінницької області задовольнив позов прокуратури щодо повернення у державну власність земельної ділянки історико-культурного призначення у селі Мізяків Калинівської громади. Йдеться про майже 11 гектарів землі, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення — 32 кургани, датовані V–IV століттями до нашої ери.
У повідомленні про це пресслужби Вінницької обласної прокуратури,зазначено: суд визнав обґрунтованими вимоги щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою. Позов було подано до Калинівської міської ради та товариства, якому землю передали в оренду.
Під час перевірки встановлено, що у 2025 році міська рада, всупереч вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини», неправомірно зареєструвала право комунальної власності на землю історико-культурного призначення та передала її в оренду приватному суб’єкту господарювання.
«З огляду на виявлені порушення прокуратура ініціювала в судовому порядку повернення земельної ділянки у власність держави», — зазначили в обласній прокуратурі.
Після набрання судовим рішенням законної сили у прокуратурі обіцяють вжити заходів для його реального виконання.
Водночас, за інформацією «Ми Вінничани», товариством, яке у прокуратурі не назвали, є СТОВ «Діброва і К». Підприємство зареєстроване у місті Дніпро, а його керівником і власником є Ірина Насадюк.
