Російська пропаганда продовжує експлуатувати реальні трагедії в Україні для створення абсурдних інформаційних вкидів, спрямованих на дискредитацію Збройних Сил України. Нещодавно в проросійських телеграм-каналах, зокрема на «розкрученому» пропагандистському ресурсі «Укропский фреш», почала поширюватися інформація про нібито жорстоке вбивство та утоплення жінки у Вінницькій області військовослужбовцем 155-ї окремої механізованої бригади. За версією пропагандистів, між «військовим» і жертвою нібито існували романтичні стосунки, а конфлікт виник під час відпочинку біля річки після відмови жінки в інтимній близькості.
Фейк зробили у фотошопі
Для «підтвердження» цієї історії було поширено скриншот новини, стилізований під матеріал комунального вінницького медіа «Місто над Бугом». Втім, перевірка першоджерел і реальних обставин справи одразу виявила цинічну маніпуляцію та повну невідповідність поширеного повідомлення дійсності.
Аналітики фактчекінгової спільноти VoxCheck оперативно викрили цей фотофейк. За основу було використано справжню публікацію медіа «Міста над Бугом», присвячену перебігу розслідування реального кримінального злочину, з посиланням на офіційну інформацію Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Пропагандисти ресурсу «Укропский фреш» шляхом графічного редагування змінили заголовок і зміст новини, замінивши слово «чоловік» на «військовослужбовець 155-ї ОМБр» та повністю спотворивши фабулу матеріалу.
Водночас у первинній публікації та у офіційному повідомленні поліції Вінниччини жодних згадок про військову службу підозрюваного чи його належність до Сил оборони України не міститься. Теж саме стосується і повідомлення Вінницької обласної прокуратури про цей злочин.
Як пенсіонер став «штурмовиком»
Справжні обставини цієї справи були детально висвітлені в журналістському розслідуванні «Ми Вінничани» і не мають жодного стосунку до військової тематики. Подія сталася в місті Погребище Вінницької області. Тіло 82-річної місцевої жительки Галини Низькошапки було виявлено у Заводському ставку 22 листопада 2023 року. Первинна судово-медична експертиза встановила не лише факт утоплення, а й тяжкі прижиттєві тілесні ушкодження: закриту травму грудної клітки, перелом грудини та численні двобічні переломи ребер.
Попри очевидні ознаки насильницької смерті, слідчі поліції закрили провадження через «відсутність складу злочину», висунувши версію, нібито жінка самостійно отримала травми, після чого вирішила купатися в крижаній воді. Водночас родичі загиблої звертали увагу на низку суперечностей: хустка жінки була вкрита реп’яхами, яких не було біля водойми, один із валянків лежав на її спині, а взуття залишалося чистим, хоча територія навколо ставка була суцільно вкрита багнюкою.
Син загиблої, не погодився з висновками слідства й оскаржив їх у суді. Суд скасував постанову про закриття справи, визнавши, що розслідування було проведене поверхнево. Після тривалого розслідування та додаткових експертиз слідство вийшло на підозрюваного.
Ним виявився 71-річний сусід загиблої, Анатолій Вовк. Між літніми сусідами роками тривав побутовий конфлікт через дерева на межі присадибних ділянок. За версією слідства, під час чергової сварки чоловік завдав пенсіонерці кількох ударів, унаслідок чого вона втратила свідомість. Щоб приховати злочин, він поклав її на ручний візок, відвіз до ставка та скинув у воду, після чого поїхав до сусіднього села, намагаючись створити собі алібі.
На цьому тлі російський фейк особливо показовий. Щоб дискредитувати українську армію, пропагандисти «перевели» 71-річного пенсіонера, який фігурує у справі про побутовий злочин, у «військовослужбовця бойової бригади».
При цьому вони проігнорували очевидні факти, зокрема те, що граничний вік перебування на військовій службі в Україні становить 60 років, що робить такі твердження очевидно абсурдними.
Цей випадок ще раз показує типову схему російської дезінформації: береться реальна історія, її частини перекручуються, факти замінюються вигаданими деталями — і в результаті створюється емоційний, але неправдивий сюжет, розрахований на неуважного читача.
І це не поодинокий випадок
Підміна цивільних фігурантів кримінальних новин на «військовослужбовців ЗСУ» — не разова помилка і не локальна вінницька специфіка, а системна, добре відпрацьована технологія російської інформаційно-психологічної війни. Фактчекери та державні органи, що протидіють дезінформації, регулярно фіксують десятки подібних фотофейків по всій Україні. Нижче — кілька найбільш показових і документально підтверджених прикладів за останній час.
Той самий «трюк» із 155-ю бригадою — лише інша «жертва»
Прийом «фотошопу» пропагандисти застосували щодо 155-ї окремої механізованої бригади ЗСУ і раніше. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, російські телеграм-канали поширили фейкове повідомлення про нібито бійця 155-ї ОМБр, який у Києві вбив сусіда через гучну музику.
У ЦПД встановили, що йдеться про підміну заголовка та свідоме спотворення реальної новини. Для створення видимості достовірності кремлівські фейкороби використали підроблений скриншот українського медіа. У ньому слово «чоловік» у заголовку замінили на «військовий», а далі додали вигадані деталі про нібито службу затриманого в ЗСУ.
Водночас в оригінальних повідомленнях українських медіа та у офіційному повідомленні поліції відсутні будь-які згадки про причетність фігуранта до Сил оборони України.
Сам факт того, що пропагандисти вже неодноразово приписують злочини саме 155-й бригаді, свідчить про цілеспрямовану інформаційну кампанію з дискредитації конкретного підрозділу, а не про випадкові спотворення.
П’ять кейсів за однією схемою
Незалежне харківське видання «Ґвара Медіа» проаналізувало одразу п’ять прикладів того, як російська пропаганда системно криміналізує ЗСУ через фейкові скриншоти нібито українських медіа.
Суть усіх випадків однакова: реальні кримінальні або соціальні новини підміняються, а їхні фігуранти штучно перетворюються на військовослужбовців. Далі до цього додаються вигадані деталі, що формують негативний образ Сил оборони України.
- Харків: поширювався фейк про нібито військовослужбовця 425-го окремого штурмового полку, який загинув під час конфлікту з «п’яною ескортницею» після ротації. Насправді було підроблено скриншот харківського видання «Думка». Оригінальна новина від 16 травня 2026 року стосувалася засудження жінки за вбивство чоловіка під час побутового конфлікту у Лозовій.
- Запоріжжя: вигадана історія про нібито військовослужбовця 225-го окремого штурмового полку, який намагався продати свого 12-річного сина для жебракування. Жодного реального першоджерела цей сюжет не мав і був створений за типовою схемою «військовий = злочинець».
- Суми: поширювався фейк про бійця 78-ї окремої десантно-штурмової бригади, який нібито крав речі з могил своїх побратимів.
- Львівщина: вигадане повідомлення про «бойовика» 80-ї ОДШБр, якого нібито затримали за жорстоке побиття знайомого бейсбольною битою.
У всіх випадках ці «сюжети» супроводжувалися маніпулятивними узагальненнями про нібито системну деградацію та відсутність дисципліни в ЗСУ — тим самим риторичним прийомом, який був використаний і у вінницькому кейсі.
«Дезертир із 22-ї ОМБр», якого не існувало
У квітні 2026 року російські телеграм-канали поширили чергову вигадану історію про нібито «24-річного бойовика ЗСУ», який у селі Озірна на Черкащині зарізав пенсіонера. У публікаціях також додавалися деталі про його «участь у програмі контракту 18–24» та «дезертирство з 22-ї ОМБр».
Насправді, як встановили фахівці Центру протидії дезінформації та спільноти VoxCheck, реальний перебіг подій був іншим. 22 квітня внаслідок вуличного конфлікту справді загинув 69-річний чоловік, однак правоохоронці затримали 25-річного місцевого мешканця, який не мав жодного стосунку до Збройних сил України, будь-яких військових підрозділів чи згаданої «програми 18–24» (вигаданої російською пропагандою нібито існуючої в Україні спеціальної військової програми для молоді 18–24 років).
24 квітня медіа «ВиЧЕрпно» опублікувало новину про те, що 25-річний черкасець нібито вбив ножем 69-річного чоловіка. Водночас ані в самій публікації, ані в повідомленні Головного управління Національної поліції в Черкаській області не йшлося про те, що підозрюваний є військовослужбовцем.
Попри це, пропагандисти відредагували заголовок публікації у фоторедакторі: слово «черкащанин» вони замінили на «військовослужбовець-учасник «18–24». Отже, знову маємо черговий інформаційний «вкид», що є типовим інструментом російської пропаганди. Побутові злочини навмисно викривляються та подаються як дії військовослужбовців, аби штучно «наділяти» фігурантів статусом бійців ЗСУ, дискредитувати Сили оборони та формувати у суспільстві викривлене уявлення про нібито зростання небезпеки в тилу.
Отже, знову маємо черговий інформаційний «вкид», що є типовим інструментом російської пропаганди. Побутові злочини навмисно викривляються та подаються як дії військовослужбовців, аби штучно «наділяти» фігурантів статусом бійців ЗСУ, дискредитувати Сили оборони та формувати у суспільстві викривлене уявлення про нібито зростання небезпеки в тилу.
Спільна схема: як працює ця дезінформаційна технологія
Усі описані випадки — зокрема й вінницький — побудовані за майже ідентичним алгоритмом, який російська пропаганда використовує практично щодня від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
- • За основу береться реальна публікація українського регіонального або місцевого медіа про кримінальний злочин. Найчастіше йдеться про побутові конфлікти: сварки між сусідами, родинні суперечки, бійки через майно чи інші правопорушення, не пов’язані з військовою службою.
- • У заголовку або тексті фігуранта справи («чоловік», «місцевий житель», «підозрюваний», «поліцейський») замінюють на «військовослужбовця», додаючи прив’язку до конкретної, реально існуючої бригади чи підрозділу Збройних сил України. Саме це має створити ілюзію достовірності.
- • Нерідко до сфальсифікованої новини додають вигадані подробиці про мотиви чи обставини злочину — ревнощі, романтичні стосунки, жорстокість або інші емоційно забарвлені деталі, яких не було в оригінальному повідомленні.
- • Після цього створений фотофейк, стилізований під справжню публікацію медіа, поширюється через мережу проросійських телеграм-каналів та анонімних ресурсів. Такі дописи супроводжуються узагальненнями про нібито «криміналізацію армії», «відсутність дисципліни», «безкарність військових» або «моральну деградацію» українського війська.
Фейки проти ЗСУ як інструмент підриву довіри до України та її європейського майбутнього
Мета інформаційних операцій проти Збройних сил України значно ширша, ніж просто дискредитація окремих підрозділів. Насамперед вони спрямовані на підрив довіри суспільства до Сил оборони, деморалізацію тилу та посилення внутрішньої напруги. Водночас такі кампанії мають і зовнішній вимір — вони орієнтовані на міжнародну аудиторію.
Як наголошував заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ґедімінас Навікас, російські інформаційні операції спрямовані на розкол українського суспільства, підрив довіри до ЄС і послаблення міжнародної підтримки України. У цьому контексті фейки про нібито злочини українських військових є частиною ширшої кампанії з формування негативного образу України та її інституцій.
Такі вкиди створюють уявлення, ніби українська армія є неконтрольованою, а державні інституції не здатні забезпечити законність і відповідальність. Це напряму б’є не лише по ЗСУ, а й по євроінтеграційному курсу України, адже одним із ключових критеріїв вступу до ЄС є верховенство права, ефективність інституцій та цивільний контроль над сектором безпеки.
Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) неодноразово зазначала, що російська дезінформація спрямована не лише на деморалізацію українців, а й на маніпулювання сприйняттям України у відносинах із Європейським Союзом. Подібні кампанії розглядаються як інструмент, що підриває довіру до державних інституцій і ставить під сумнів перспективу європейської інтеграції України.
Військовий блок НАТО також визначає подібні інформаційні операції як засіб створення плутанини, поглиблення суспільних розколів і дестабілізації суспільств. Фейки про нібито злочини військових повністю відповідають цим цілям, оскільки впливають одночасно на внутрішню довіру та міжнародне сприйняття держави.
Узагальнено цей процес можна описати так: поширення фейків про військових поступово підриває довіру до Збройних сил України, далі — до державних інституцій загалом, що в результаті послаблює міжнародну підтримку та використовується як аргумент для сумнівів щодо євроатлантичного курсу України.
Саме тому ключовим способом протидії маніпуляціям залишається перевірка першоджерел — офіційних повідомлень правоохоронних органів, судових рішень та першоджерельних публікацій медіа. У більшості випадків навіть коротка перевірка дозволяє виявити фальсифікацію, розраховану насамперед на емоційну реакцію, а не на факти.
Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю громадської організації «Ліга Справедливості України», яка є засновником медіа «Ми Вінничани», і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу
