ПАРТІЯ ГРОЙСМАНА У ТУЛЬЧИНІ ЗАЛИШИЛАСЬ БЕЗ ЧУБІВ, І ЦЕ ВЖЕ ТЕНДЕНЦІЯ (відео для людей з міцними нервами)

6 вересня 2023 р. рішенням 51-ої позачергової сесії Тульчинської міськради були достроково припинені повноваження секретаря міськради Віталія Чуби і його дружини Ірини Чуби, яка обіймала посаду старости у Клебані. Ініціював відставку подружжя мер Тульчина Валерій Весняний. Приводом для екзекуції над сімейним тандемом Чубів стала «аморалка». При цьому і мер, і свіжевідсторонений Чуба – представники партії «Українська стратегія Гройсмана».

На останніх місцевих виборах в 2020 р. партія Гройсмана перемогла в Тульчині, отримавши в міськраді 10 мандатів з 34 можливих. В перегонах за крісло міського голови переміг теж їх висуванець – мер Тульчина з 2006 р. Валерій Весняний.

На першій сесії новообраної міськради в грудні 2020 р. на посаду секретаря міськради Весняним була запропонована єдина кандидатура, яку підтримали 30 з 34 депутатів. Так перший номер тульчинського виборчого списку «Стратегії Гройсмана» Віталій Чуба став секретарем міськради. На той час він був безробітним, хоча раніше очолював Тульчинську райдержадміністрацію (2018-2020 рр.), а ще раніше керував Чечельницьким відділенням Бершадської міжрайонної податкової, Тульчинським відділенням Немирівської об’єднаної податкової та Тульчинською районною податковою інспекцією.

Незабаром старостою Клебанського старостинського округу Тульчинської громади стала дружина секретаря міськради Ірина Чуба.

Тульчин чомусь вважається символічним населеним пунктом для партії «Українська стратегія Гройсмана». Саме тут в травні 2021 р. відбулося дійство під назвою «велика партійна конференція», яка, за висловлюваннями гройсманівських речників, «зібрала делегатів з різних регіонів країни і стала першою в серії подібних зустрічей».

«Захід пройшов в містечку Тульчин, яке свого часу стало одним із центрів загальнодержавної програми уряду Володимира Гройсмана «Малі міста – великі враження»…», – пояснювали в партії.

Під час «великої партійної конференції» міський голова Тульчина Валерій Весняний свої стосунки із «стратегією Гройсмана» оформив офіційно, йому урочисто вручили квіти, партквиток, а незабаром – і печатку Тульчинського районного партосередку.

Пройшло два роки… Формальним приводом зіграти з подружжям Чубів у гоголівську гру «Я тебе породив, я тебе і вб’ю!» для Валерія Весняного стала п’янка з танцями на водосховищі Південного Бугу біля села Степашки, яку зорганізували Чуби в день роковин теракту в центрі Вінниці, коли внаслідок влучання російських ракет загинули 29 вінничан. П’янка набула широкого громадського осуду в соцмережах, а відео про це стало вірусним. Увага до подружжя Чубів додатково була «підігріта» анонімними «вкидами» про наявність у Віталія Чуби російського паспорта.

На позачергової сесії, майже повністю присвяченій «танцорам», деякі депутати Тульчинської міськради зауважували, що Валерій Весняний давно мав зуб на подружжя і ось дочекався слушного приводу, щоб їх позбутись.

Як би там не було, позачергова сесія стала мерзенним видовищем, з якого боку на нього не поглянь.

Влаштоване в Тульчині шоу спонукає замислитись про більш глобальні речі.

До влади в Україні люди приходять через політичні партії. А справжніх політичних партій нема. Є безліч політпроектів, «заточених» під якогось лідера або під конкретні перегони. Ці політпроекти, на відміну від справжніх партій, на мають ані ідеології, ані команди однодумців, якщо під останніми не мати на увазі пристосуванців, що міняють партквитки частіше, ніж шкарпетки.

Екс-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман може скільки завгодно роздмухувати щоки, доводячи, що його іменна партія не така. Але партійці демонструють протилежне. Тульчинські «розбірки» між «стратегами» – далеко не поодинокий приклад. Ніякої команди, об’єднаної глобальною стратегією, насправді не існує. Є випадкові люди, які готові начепити на лацкани піджаків абревіатуру з трьох букв, але зовсім не готові нести відповідальність за отриманий від суспільства кредит довіри.

Наприклад, резонансною подією в політичному житті Вінниччини стала відмова від статусу депутата облради Валерія Коровія, обраного за списком «Української стратегії Гройсмана», яка отримала найбільше мандатів у обласній раді. Заяву про складання депутатських повноважень Коровій оприлюднив майже одразу після прийняття присяги та формування депутатських комісій, – його навіть встигли обрати головою однієї з них. Коровій заявив, що «в процесі підготовки та проведення першої сесії новообраної обласної ради все частіше почали проявлятися прояви того, що вступає в протиріччя з моїми поглядами на чесність, порядність, відкритість і відчуття команди».

Склавши мандат, Коровій повернувся до викладацької діяльності, він очолює громадську організацію «Ми — Вінничани» (до речі, головою осередку цієї структури в у Клебані є звільнена з посади старости Ірина Чуба).

Було ще кілька гучних відмов від депутатських мандатів. На початку лютого 2022 р. Геннадій Ткачук теж склав повноваження депутата облради, а його брат Ігор Ткачук відмовився від депутатства у Вінницькій міськраді – обидва були обрані від «Української стратегії Гройсмана». За рік повноваження депутатки облради склала Людмила Станіславенко, дружина Ігоря Ткачука, обрана від цієї ж партії.

У липні 2022 р. про свою відставку повідомив іванівський сільський голова Михайло Кулик, обраний від «Української стратегії Гройсмана». Згодом він усе ж залишився на посаді.

У жовтні 2022 р. подав у відставку міський голова Жмеринки Анатолій Кушнір, якого під час попередньої каденції міська рада позбавила повноважень. Втім, у червні 2020 р. завдяки рішенню суду він повернувся на посаду і згодом підтриманий «Українською стратегією Гройсмана» знову переміг на виборах…

І далі, здається, буде.