Громадська організація Transparency International Ukraine повідомила про критичну нестачу електронних засобів контролю в Національній поліції України. Йдеться про так звані «електронні браслети», які використовуються для моніторингу підозрюваних та обвинувачених.
За інформацією, наданою поліцією у відповідь на запит громадської організації, на її балансі перебуває 300 електронних «браслетів». Із них 32 втрачено, зокрема внаслідок бойових дій, 115 — технічно несправні, ще 8 проходять тестування після тривалого використання. Отже, справними залишаються лише 145 пристроїв, і всі вони вже задіяні для виконання судових рішень. Таким чином, вільних електронних «браслетів» у країні наразі немає.
Transparency International зазначає, що майже половина всіх наявних пристроїв є непридатними до використання. Востаннє закупівлю таких засобів контролю поліція здійснювала ще у 2019 році. Наступне оновлення парку «браслетів» планується у 2025–2026 роках, однак лише за умови наявності фінансування. Такий дефіцит створює серйозні труднощі у забезпеченні запобіжних заходів, особливо у справах НАБУ, де фігуранти часто є впливовими особами зі значними ресурсами для втечі або переховування за кордоном.
За даними Transparency International, близько 12% справ у Вищому антикорупційному суді розглядаються без участі обвинувачених, які переховуються від правосуддя. У випадках, коли суд покладає на підозрюваного чи обвинуваченого обов’язок носити електронний «браслет», а в поліції немає вільного пристрою, захист подає клопотання про зміну переліку обов’язків. Основний аргумент — особа не порушувала інших зобов’язань, а сам «браслет» фактично не був одягнений.
У Transparency International навели кілька прикладів. Зокрема, народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Одарченко, якого 21 листопада 2023 року затримали детективи НАБУ і прокурори САП під час передачі хабара у криптовалюті (в еквіваленті 50 тис. доларів США) тодішньому голові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму, пізніше втік до Румунії. 15 листопада 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно засудив Одарченка до восьми років ув’язнення за спробу підкупу.
Інший приклад — очільник Антимонопольного комітету Павло Кириленко, якому суд скасував зобов’язання носити електронний «браслет» саме через відсутність пристрою. 14 серпня 2024 року НАБУ повідомило Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на суму понад 56 мільйонів гривень. Слідство встановило, що у 2020–2023 роках, перебуваючи на посаді голови Донецької ОВА, він отримав 21 об’єкт нерухомості та автомобіль BMW X3, переважно зареєстровані на родичів дружини. Йдеться про сім квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 м², будинок під Києвом площею 220 м², два гаражі, шість паркомісць, три нежитлові приміщення площею 190 м². Загальна вартість задекларованих активів — 61,7 мільйона гривень. Доходи Кириленка та його родини не дозволяли здійснити такі покупки. Крім того, він не вказував це майно у деклараціях. Під час обшуків у Кириленка також знайшли ключі від ще двох квартир в житловому комплексі в Ужгороді. Дружина заявила, що ці квартири належать її матері, однак фактично вони були зареєстровані на іншу особу.
