Крижопільський суд знову відмовився ділити мільярди сім’ї Порошенків

Крижопільський районний суд Вінницької області визнав позов Марини Порошенко до свого чоловіка на суму 17,1 мільярда гривень штучним та таким, що має на меті обійти арешт і запроваджені обмежувальні заходи. Утім, ніякого відкриття Америки в Крижополі не сталося — і без судового рішення було очевидно, що цей процес розпочався невдовзі після того, як 12 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про персональні санкції проти п’ятого президента Петра Порошенка.

Друга відмова

Суддя Крижопільського районного суду Олександр Лабай залишив без розгляду позов депутатки Київради Марини Порошенко до її чоловіка — п’ятого президента України Петра Порошенка — щодо поділу спільного майна подружжя. Суд дійшов висновку, що справжньою метою позову було не вирішення сімейного спору, а спроба вивести активи з-під дії санкцій і кримінального арешту.

Цей процес розпочався після того, як 12 лютого 2025 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження персональних санкцій проти Петра Порошенка. Хоча Міністерство юстиції ще не зверталося до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про стягнення активів експрезидента в дохід держави, саме загроза такої конфіскації, ймовірно, стала мотивом для поділу майна.

У позовних вимогах, загальна вартість яких оцінювалася у 17,1 мільярда гривень, було детально розписано, які активи мали відійти кожному з подружжя.

Марина Порошенко планувала отримати:

• 8190 акцій інвестиційного фонду «Прайм Ессетс Кепітал» вартістю 8,33 мільярда гривень;
• Кошти на рахунках у Міжнародному інвестиційному банку та АТ «РВС Банк»;
• Готівку в сумі 3,17 мільйона євро.

За Петром Порошенком мали залишитися:

• транспортні засоби — мотоцикл Honda, напівпричіп King Trailers і автомобіль Volvo S90;
• невиплачена частина прибутку від швейцарської компанії Sequent Schweiz AG на суму 20 мільйонів доларів;
• готівка в розмірі 3,19 мільярда гривень;
• колекція з 43 картин і знаменита скульптура довгоногого слона роботи Сальвадора Далі.

До речі, згідно з податковою декларацією за 2024 рік, подружжя Порошенків задекларувало 4,6 мільярда гривень доходу.

У судовому засіданні представники обох сторін виступали узгоджено, пояснюючи, що укласти договір про поділ майна поза судом неможливо через накладені на нього санкції.

Втім, Крижопільський районний суд, аналізуючи матеріали справи, врахував, що значна частина активів перебуває під арештом, накладеним ще у 2022 році в межах так званої «вугільної справи». У цій справі П’ятому Президенту України, лідеру партії «Європейська солідарність» Петру Порошенку було повідомлено про підозру у державній зраді та сприянні тероризму — у зв’язку з розслідуванням незаконних постачань вугілля з окупованих територій. До того ж сам Петро Порошенко є підсанкційною особою.

Суд дійшов висновку, що справжньою метою позову є не врегулювання сімейного конфлікту, а спроба обійти рішення державних органів, які унеможливлюють вільне розпорядження спільним майном подружжя.

«Дійсною метою звернення із позовом є виведення майна з-під режиму арешту та санкцій… Цей позов носить відверто штучний характер», — йдеться в ухвалі суду.

Втім, це рішення ще може бути оскаржене в апеляційній інстанції.

Перша відмова

Раніше суддя Крижопільського районного суду Лариса Швець уже розглядала позов Марини Порошенко до Петра Порошенка щодо поділу майна. 16 травня суддя закрила провадження у справі через відсутність предмета спору. У своєму рішенні суд послався на ст. 71 Сімейного кодексу України, згідно з якою майно, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо ж чоловік і дружина не досягли згоди щодо порядку поділу, спір може бути вирішений у судовому порядку.

У випадку родини Порошенків, на думку суду, між подружжям існує усна домовленість про поділ майна. Крім того, позивачка не надала доказів того, що сторони не можуть добровільно оформити таку домовленість та визначити належні кожному об’єкти власності відповідно до вже досягнутої згоди.

Згодом Вінницький апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та зобов’язав продовжити розгляд цивільного позову Марини Порошенко до її чоловіка — експрезидента Петра Порошенка — щодо поділу спільного майна.

Цікава деталь: між рішеннями Крижопільського районного та Вінницького апеляційного судів Петро Порошенко змінив місце реєстрації на Вінниччині — замість Городківської громади тепер у його документах зазначена Немирівська. Городківська громада входить до Тульчинського району, до якого також належить Крижопільська селищна громада, де й розташований суд, що розглядав майновий спір подружжя Порошенків.

Санкції

Після запровадження 12 лютого 2025 року персональних санкцій проти п’ятого президента України Петро Порошенко звернувся до Верховного Суду з позовом, у якому вимагає визнати відповідні указ президента Володимира Зеленського та рішення РНБО незаконними й скасувати накладені обмежувальні заходи.

Захист Порошенка наполягає, що санкції були застосовані з порушенням процедури, без належного обґрунтування та фактичних доказів. Адвокати, зокрема Ігор Головань і Ілля Новіков, заявляють про фальсифікацію документів, які стали підставою для санкцій, і вказують на технічні помилки — зокрема, неправильний ідентифікаційний код у президентському указі.

Сторона Порошенка розцінює рішення РНБО як політично мотивоване і спрямоване на усунення опозиційного лідера від участі в майбутніх виборах.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглядає справу в закритому режимі. Наступне засідання призначено на 7 листопада 2025 року.

Запровадження санкцій РНБО проти громадян України викликало різку критику з боку правозахисної спільноти. Низка організацій — серед них Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група та Центр громадянських свобод — назвали таку практику «позасудовою політичною розправою».

Правозахисники наголосили, що санкції є інструментом протидії зовнішнім загрозам, а їх застосування до громадян України, підсудних українським судам, порушує Конституцію, презумпцію невинуватості та право на справедливий суд.

У спільній заяві указ президента Зеленського названо «політичним переслідуванням опозиції та узурпацією влади».

Водночас аналітики зауважують певну іронію ситуації: саме за президентства Петра Порошенка практика застосування санкцій РНБО проти українських громадян і політичних опонентів набула активного поширення. Тепер же цей механізм, створений за його каденції, обернувся проти нього самого.