Конфлікти всередині релігійних громад нечасто виходять за межі церковного середовища. Проте ситуація навколо Літинського благочиння Вінницько-Тульчинської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) набула широкого суспільного розголосу. Поштовхом до цього стала офіційна публікація на сайті єпархіального управління про притягнення до суворої дисциплінарної відповідальності місцевого священника Андрія Грабара.
Цей конфлікт одразу привернув увагу регіональних медіа, зокрема й «Ми Вінничани», адже йдеться про публічні звинувачення у можливій підробці документів та боротьбі за керівні посади всередині єпархії.
Як повідомляло керівництво Вінницько-Тульчинської єпархії, протягом останніх кількох місяців до клірика було застосовано дві суворі догани. Перша, датована 1 квітня, стосувалася нібито сфальсифікованого протоколу парафіяльних зборів храму святого Пантелеймона в селищі Літині. За версією єпархії, підписи вірян збиралися на чистих аркушах під приводом зменшення розміру парафіяльних внесків, а згодом були використані для спроби усунення настоятеля храму Василя Буйницького.
Другою підставою для дисциплінарного стягнення, оголошеного 16 липня, став лист до Київської митрополії ПЦУ, надісланий від імені батька священника — колишнього благочинного Михайла Грабара. У єпархії стверджують, що через тяжку хворобу він не міг самостійно підготувати цей документ. За версією церковного керівництва, текст листа під диктовку Андрія Грабара написала його мати, після чого священник нібито власноруч підробив підпис, надіслав документ із фіктивної електронної адреси та просив призначити себе керівником благочиння, а митрополита Михаїла перевести до іншої єпархії.
В єпархіальному управлінні також наголошували, що у разі повторення подібних дій священнику може загрожувати позбавлення сану. Крім того, там нагадали про кримінальну відповідальність за статтею 358 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за підроблення документів.
Невдовзі після оприлюднення цієї інформації Андрій Грабар опублікував розгорнуту публічну відповідь, у якій категорично відкинув усі звинувачення. Він назвав їх спланованою інформаційною кампанією, спрямованою проти нього та його парафії.
Відповідаючи на закиди щодо нібито прагнення очолити єпархію чи обійняти архієрейську посаду, священник зазначив, що це суперечить церковним канонам, оскільки він перебуває у законному шлюбі з жінкою, яка керує церковними хорами, тоді як єпископами в Православній церкві можуть ставати лише ченці.
Коментуючи згадки про давні внутрішньопарафіяльні суперечки та свідчення окремих парафіянок, зокрема Надії Рожанської і Надії Мальченко, клірик заявив, що ці питання давно вичерпані, а обидві жінки й сьогодні залишаються його близькими друзями та активними учасницями життя громади.
Найсерйозніше звинувачення — щодо можливого підроблення листа та підпису власного батька — Андрій Грабар також повністю заперечує. За його словами, батьки живуть у селі Дяківці та готові особисто підтвердити свою позицію. На підтвердження своїх слів священник оприлюднив письмову заяву матері Олени Грабар.
Щоб перевести конфлікт у правову площину та, як він стверджує, остаточно спростувати звинувачення, священнослужитель повідомив про намір звернутися до єпархіального управління з офіційним клопотанням про проведення незалежної авторознавчої експертизи спірного листа.
Таким чином, конфлікт між єпархіальним керівництвом та священником із Літина остаточно перейшов у публічну площину. Кожна зі сторін наполягає на власній версії подій та наводить свої аргументи. Наразі ситуація залишається невирішеною.
