В Україні викрито та заблоковано одну з мереж у месенджері Telegram, адміністори якої цинічно застосовували кібербулінг як інструмент вимагання грошей у підлітків, зокрема дітей з Вінниччині. Цей інцидент — лише один із тривожних проявів тенденції, що набула розмаху у 2023–2024 роках: анонімні Telegram-канали дедалі частіше використовуються для цькування, шантажу та незаконного збагачення. У результаті під загрозою опиняється психологічне здоров’я сотень українських дітей і підлітків по всій країні.
Мережа «Зеркало»
8 квітня 2025 року прес-служба Житомирської обласної прокуратури повідомила про припинення діяльності чотирьох пов’язаних між собою Telegram-груп: «ЖИТОМИР Зеркало», «ВИННИЦА Зеркало», «РОВНО Зеркало» та «ОДЕССА Зеркало», які загалом мали близько 10 тисяч підписників.
Ці групи спеціалізувалися на поширенні фейкової, принизливої інформації та наклепів щодо підлітків із різних регіонів України, зокрема й Вінниччини. Схема була простою, але надзвичайно цинічною: адміністратори публікували фото- й відеоматеріали з образливими, часто нецензурними підписами, що принижували честь і гідність неповнолітніх.
Після цього жертвам надсилали так званий «прайс-лист» із вартістю видалення компрометуючих дописів. Видалення відбувалося лише після переказу грошей на банківські картки зловмисників і надання підтвердження оплати. У разі відмови — принизливий контент залишався у відкритому доступі.
Прокурори Житомирської окружної прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом вимагання, вчиненого організованою групою щодо жителів Житомирської, Вінницької, Рівненської та Одеської областей (ч. 4 ст. 189 КК України). Слідством вже встановлено особу організатора цієї схеми, йому повідомлено про підозру. У разі доведення вини, йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Важливо зазначити, що контент у цих групах часто містив не лише образи, а й прямі заклики до емоційного та фізичного насильства щодо жертв.
Масштаб проблеми: кібербулінг як бізнес
Випадок із Telegram-групами «Зеркало» – не поодинокий. Про це свідчить розслідування журналістів видання «Суспільне». Пік активності подібних схем припав на 2023-2024 роки. За цей період до поліції надійшли 368 скарг, за якими поліція розпочала 13 кримінальних проваджень по всій країні. Фактично сотні українських дітей щодня стають об’єктами публічного цькування в анонімних Telegram-каналах. Адміністратори таких спільнот перетворили кібербулінг на джерело доходу, змушуючи жертв платити за видалення образливого контенту. Стандартна такса коливається від 100 до 600 гривень.
Зловмисники використовують анонімність: віртуальні номери, часто зареєстровані в інших країнах, анонімні акаунти та іноді криптогаманці, що значно ускладнює їх ідентифікацію. Публікується контент, що є сумішшю брехні, образ, нецензурної лексики, наклепів (наприклад, звинувачення у поширенні інтимних фото чи аморальній поведінці). При цьому Telegram-канали, як правило, є закритими, доступ до них можливий лише за посиланням-запрошенням або після схвалення запиту адміністратором. Формально в описі каналів можуть бути фейкові правила, що забороняють розголошення особистих даних чи заклики до насильства, і перекладають відповідальність на авторів дописів. На практиці ці правила ігноруються як учасниками, так і самими адміністраторами. Часто зустрічаються прямі заклики до розправи: «Побачите – бийте ногами», «Побачите – плюйте в обличчя». Часто одні й ті ж автори створюють цілу мережу подібних каналів у різних містах, іноді навіть з охопленням російських міст (як у випадку з мережею «Зеркало»).
Вимагання грошей за видалення постів – не єдине джерело доходу адміністраторів. Вони також заробляють на рекламі (розміщення платних оголошень), платномудоступі (створення закритих VIP-груп), «заставі» за адмінство (охочим стати модератором пропонують внести 1500-2000 гривень, як, наприклад, канал «Хроніки Четвертого», що обіцяв заробіток до 6000 гривень на тиждень) на додаткових «послугах» (викриття автора допису або гарантія «імунітету»).
Історії постраждалих
За анонімними дописами стоять реальні трагедії. Десятикласниця Іванна розповіла журналістам, як дізналася про образливий пост про себе з посиланням від подруги: «Я у цьому Telegram-каналі взагалі не була… Відкрила посилання і там написані дуже, ну дуже нехороші слова… Мені було дуже неприємно». За видалення вимагали 200 гривень. Коли дівчина відмовилася платити, сумніваючись у гарантіях, їй почали надходити прямі погрози: «ти ще не зрозуміла, що догралась», «ціль – це ліквідувати тебе». Згодом на каналі з’явилися нові цькувальні пости, зокрема й щодо подруги Іванни, яка намагалася її захистити. Від подібних атак страждають і дорослі. Ірина Мороз, вчителька математики зі Звягеля (Житомирщина), у 2024 році стала жертвою наклепу. Її фотографію багаторічної давності з конкурсу «Вчитель року» спотворили, домалювавши символ «Z» та звинувативши у підтримці «рашистів». «Мене аж почало трясти… Написали, що якщо хтось побачить, «плюньте на неї» – ділиться жінка, яка активно підтримує ЗСУ, а її чоловік на той час був у зоні бойових дій. Хоча Ірина спростувала наклеп у суді, знайти адміністраторів каналу, який на той час вже видалили, не вдалося.
Боротьба з кібербулінгом: виклики та реальність
Кіберполіція намагається протидіяти таким каналам, блокуючи їх. Однак зловмисники часто створюють резервні спільноти. Зупинити цей потік надзвичайно складно через високий рівень анонімності організаторів. Українське законодавство передбачає адміністративну відповідальність за булінг (штрафи, відповідальність батьків за дітей до 16 років). Проте дії адміністраторів часто підпадають під кримінальні статті: вимагання, шахрайство, погроза вбивством, порушення недоторканності приватного життя, поширення творів, що пропагують культ насильства, порушення рівноправності громадян та інші. Незважаючи на сотні звернень, до реальних кримінальних проваджень доходить мала частина, і частина з них згодом закривається, іноді через те, що за каналами стоять самі підлітки.
