Виконавчий комітет Вінницької міської ради затвердив інвестиційну програму комунального підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» на 2025–2026 роки загальним обсягом понад 66 мільйонів гривень. Значна частина цих коштів — амортизаційні відрахування, тобто гроші, які вінничани вже сплачують у тарифі за тепло.
Однак детальний аналіз додатків до рішення виконкому — сотень сторінок кошторисів та технічних обґрунтувань — виявляє низку аспектів затверджених інвестицій, що викликають серйозні питання щодо їх економічної доцільності.
5,8 мільйона на сонячну станцію: енергонезалежність чи переплата?
Найбільше питань у програмі викликає пункт «Капітальний ремонт системи електропостачання котельні по вул. Пирогова, 144». Йдеться про встановлення сонячної електростанції з гібридними інверторами та акумуляторною системою.
Проєкт передбачає монтаж 66 сонячних модулів сумарною потужністю 37,62 кВт, двох гібридних інверторів по 50 кВт кожен та акумуляторної системи ємністю 100 кВт·год. Загальна кошторисна вартість — 5 848 580 гривень.
Проста арифметика показує: один кіловат встановленої потужності обійдеться комунальному підприємству більш ніж у 155 тисяч гривень, або близько 3700 доларів США за кВт. Для порівняння, середня ринкова вартість комерційних сонячних електростанцій «під ключ», навіть із дорогими акумуляторами, зазвичай коливається в межах 1000–1500 доларів за кВт. Навіть із поправкою на проєктні роботи та монтаж, різниця виглядає щонайменше вдвічі.
Ремонт даху за астрономічними цінами?
Не менш дивним виглядає кошторис капітального ремонту покрівлі котельні на вул. Максима Шимка, 18А. Загальна площа даху — 494,52 кв. метра. Вартість робіт — 3 665 680 гривень.
У перерахунку це близько 7412 гривень за один квадратний метр. За такі кошти у новобудовах виконують складні чорнові та чистові роботи з використанням дорогих матеріалів. У цьому ж випадку йдеться про демонтаж старого руберойду, влаштування стяжки та укладання ПВХ-мембрани. При цьому середня ринкова ціна влаштування мембранної покрівлі «під ключ» зазвичай становить 1500–2500 ггривень за квадрат.
Різниця між ринковими цінами та кошторисом комунального підприємства виглядає щонайменше втричі завищеною.
Спецтехніка за 8 мільйонів із окупністю у 10 років
Інвестиційною програмою також передбачено придбання комбінованої машини (мулосос/водовоз) на базі китайського шасі JAC N350. Вартість закупівлі — від 7,87 до 7,94 мільйона гривень за комерційною пропозицією.
Необхідність покупки обґрунтовується заміною аварійного автомобіля ЗІЛ-131 1965 року випуску, який споживає до 40 літрів пального на 100 км. Водночас, згідно з власними розрахунками підприємства, строк окупності нового автомобіля становить майже 10 років.
В умовах повномасштабної війни та постійного дефіциту бюджетних ресурсів така тривала окупність дорогої спецтехніки виглядає щонайменше дискусійною.
Що дійсно виглядає необхідним
Водночас значна частина інвестиційної програми — понад 45 мільйонів гривень — спрямована на реконструкцію теплових мереж на вулицях Келецькій та Політехнічній. Йдеться про заміну зношених труб на попередньо ізольовані, що дійсно є критично важливим для зменшення тепловтрат і підвищення надійності теплопостачання.
Саме ці витрати виглядають найбільш технічно обґрунтованими, хоча і вони, з огляду на обсяги фінансування, потребують окремого незалежного технічного аудиту.
Інвестиційна програма комунального підприємства «Вінницяміськтеплоенерго» на 2025–2026 роки залишає суперечливе враження. З одного боку — нагальна заміна теплових мереж і підтримка критичної інфраструктури. З іншого — ознаки суттєвого завищення вартості на окремих локальних ремонтах та закупівлях обладнання.
Коли один кіловат сонячної електроенергії коштує місту 3700 доларів, а ремонт даху обчислюється понад 7400 гривень за квадратний метр, громада має повне право знати: це справді інвестиції у розвиток чи традиційне «освоєння» коштів під прикриттям енергоефективності?
Тому хотілось би почути публічну та предметні пояснення від посадовців Вінницької мерії та комунальників щодо економічного обґрунтування наведених сум, механізму формування кошторисів та причин такої різниці з ринковими цінами.
